Божа любов

Якось влітку, подорожуючи віддаленою місцевістю, наша сім’я в один з вечорів лягла спати прямо під безхмарним небом. Над нами височів величний Чумацький Шлях — ця безліч зірок, деякі з яких інколи падали. Дивуючись величі Божого творіння, ми відчували благоговійний зв’язок із Богом. Наші маленькі діти, які виросли в Гонконзі, ніколи раніше не бачили нічого подібного. Вони наївно запитали, невже і вдома ми живемо під таким самим небом. Я намагався пояснити їм, що це те саме небо, але забруднене повітря і надмірна освітленість там, де ми живемо, заважали нам бачити ці зірки, хоча вони й були там.

Писання навчають нас, що “віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого”. Хоча наше духовне бачення й затьмарюється під впливом відволікань, хибних голосів та земних спокус, якщо ми виявляємо віру в Бога та Його Сина Ісуса Христа, то отримуємо чітке запевнення, що Вони — реальні і дбають про нас.

У Книзі Мормона пророк Легій бачив “дерево, плід якого був жаданий і міг зробити будь-кого щасливим” і який був “солодший за все”. Коли він скуштував той плід, його душа сповнилася великою радістю, і він захотів, щоб його сім’я також скуштувала його. Ми дізнаємося, що це дерево символізує “любов Бож[у]” і що ми, як і Легій, теж можемо отримати радісне свідчення про Бога, якщо запросимо Його у своє життя.

Ісус Христос є уособленням любові Небесного Батька до нас. Здійснюючи Свою спокутну жертву, Він взяв на Себе наші гріхи і за провини наші Він мучений був. Він особисто немочі наші узяв і наші болі поніс, а також взяв на Себе наші муки і хвороби. Він посилає Святого Духа, щоб утішити нас, а серед плодів Духа є радість, мир і віра, які сповнюють нас надією та любов’ю.

Хоча Божа любов доступна всім, багато хто щиро шукає її. Інші прагнуть відчути Божу любов, але не вірять, що заслуговують на неї. А дехто відчайдушно намагається триматися її. Писання і Господній пророк навчають нас, що ми можемо постійно відчувати Божу любов, якщо, завдяки благодаті Ісуса Христа, регулярно каємося, щиро прощаємо, прагнемо дотримуватися Його заповідей і безкорисливо служимо іншим. Ми відчуваємо Божу любов, коли робимо те, що наближає нас до Нього, наприклад, щодня спілкуємося з Ним у молитві та через вивчення Писань і припиняємо робити те, що віддаляє нас від Нього, наприклад, долаємо гордовитість, бажання сперечатися і бунтувати.

Президент Рассел М. Нельсон запросив нас вчинити таке: “за допомогою Спасителя… позбутися старого сміття у нашому житті” і “позбутися гіркоти”. Він заохочував нас “більш ефективно зміцнити наш духовний фундамент, зосереджуючи своє життя на [Спасителеві] та на обрядах і завітах Його храму”. Він пообіцяв, що “якщо ми дотримуємося своїх храмових завітів, то здобудемо ширший доступ до Господньої зміцнювальної сили… Ми відчуваємо чисту любов Ісуса Христа і нашого Небесного Батька, яка так щедро на нас проливається!”

У мене є друг, який був благословенний мати прекрасну сім’ю і багатообіцяючу кар’єру. Ситуація змінилася, коли хвороба позбавила його можливості працювати, після чого сталось розлучення. Подальші роки були важкими, але підтримкою для нього була його любов до своїх дітей і ті завіти, які він уклав з Богом. Одного разу він дізнався, що його колишня дружина вдруге вийшла заміж і подала запит на скасування їхнього храмового запечатування. Він був стурбований і збентежений. Він шукав миру і розуміння в домі Господа. Наступного після відвідування ним храму дня я отримав від нього таке повідомлення:

“Вчора ввечері я отримав у храмі дивовижний духовний досвід. Думаю, було очевидно, що я все ще тримав у собі досить багато образи… Я знав, що повинен змінитися, і весь тиждень про це молився… Вчора ввечері в храмі я буквально відчув, як Дух забрав образу з мого серця… Мені стало так легко, коли я звільнився від неї… Зловісний фізичний тягар, що гнітив мене, було знято”.

І хоча мій друг все ще стикається з труднощами, він дорожить тим духовним досвідом, отриманим у домі Господа, де визвольна сила Божої любові допомогла йому відчути себе ближчим до Бога, оптимістичніше дивитися на життя і менше тривожитися про своє майбутнє.

Коли ми відчуваємо Божу любов, то можемо зносити свої тягарі з легкістю і підкоритися терпеливо й життєрадісно Його волі. Ми маємо впевненість у тому, що Бог пам’ятатиме про Свої завіти з нами, відвідає нас у наших скорботах і визволить нас від залежності. Ми також захочемо поділитися радістю, яку відчуваємо, з нашою сім’єю та близькими. Як і у випадку з сім’єю Легія, кожна людина має свободу волі, щоб вибрати: скуштувати чи не скуштувати цей плід, але в нас є можливість любити, ділитися і запрошувати так, щоб ті, кого ми любимо, могли відчути цю Божу любов.

Щоб допомогти іншим відчути Божу любов, ми повинні розвивати в собі такі подібні до Христових якості, як: смиренність, милосердя, співчуття і терпеливість, а також допомагати навертати інших до Спасителя, дотримуючись двох великих заповідей — любити Бога і любити ближніх.

Одному з наших синів у підлітковому віці було важко вписатися в колектив, і у нього була занижена самооцінка. Ми з дружиною молилися, щоб дізнатися, як йому допомогти, і були готові зробити все, що Господь від нас захоче. Одного разу я відчув спонукання запитати президента кворуму старійшин, чи не знає він когось із нужденних, кого б я міг відвідати разом зі своїм сином. Після деяких роздумів він попросив нас відвідати жінку, яка має значні проблеми зі здоров’ям, і, з дозволу президента філії, щотижня приносити їй причастя. Я був у захваті, але водночас мене турбувало те, як мій син відреагує на це зобов’язання, яке потрібно буде виконувати щотижня.

Коли ми вперше прийшли до цієї чудової жінки, наші серця сповнилися співчуттям, оскільки вона постійно страждала від болю. Вона була дуже вдячна за причастя, і ми із задоволенням поспілкувалися з нею та її чоловіком. Якось, після кількох відвідин, я однієї неділі був у від’їзді і не міг супроводжувати сина, але нагадав йому про наше доручення. Коли я повернувся додому, мені не терпілося дізнатися, як відбулися ці відвідини. Мій син відповів, що не думає, що його однокласникам доручають виконувати такі важливі завдання. І розповів, що взяв з собою свого брата, аби той допоміг, і що причастя пройшло без проблем, але ця люба сестра на цьому тижні була засмучена, бо запросила до себе додому друзів, щоб подивитися фільми, але її відеоплеєр не працював. Мій син сказав, що пошукав в інтернеті, знайшов проблему і одразу ж її виправив. Він відчував себе корисним, щасливим і радів, що йому довірили зробити щось, що скрасило її день. Він відчував Божу любов до себе.

Якщо, попри всі ваші зусилля, життя затьмарене, якщо ви відчуваєте, що ваші молитви не почуті, або якщо ви не відчуваєте Божої любові, будь ласка, знайте, що кожне ваше зусилля має значення, і так само певно, як і те, що над нами у височині є зірки, Небесний Батько та Ісус Христос знають, чують і люблять вас.

Одного разу, коли Його учні були в човні, який “кидали хвилі”, Спаситель підійшов до них по воді і запевнив їх, кажучи: “Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!” Коли Петро захотів піти до Спасителя по воді, Ісус покликав його до себе, кажучи: “Іди”. А коли Петро втратив зосередженість і почав тонути, Спаситель негайно простяг Свою руку, щоб підхопити його і вивести туди, де безпечно, промовляючи при цьому: “Маловірний, чого усумнився?”

Коли в нашому житті проти нас здіймається вітер, чи готові ми бути життєрадісними і відважними? Що ми можемо робити, аби пам’ятати, що Спаситель не залишає нас і що Він поруч з нами, у способи, про які, можливо, ми й не здогадуємося? Чи готові ми йти до Нього з вірою, особливо тоді, коли подолати шлях, який перед нами, здається неможливо? І як Він витягає нас, коли ми борсаємося, і веде туди, де безпечно? Як ми можемо з вірою звертатися до Нього в кожній думці, без сумніву чи страху?

Якщо ви бажаєте більш рясно відчувати Божу любов у своєму житті, запрошую вас замислитися над таким:

• По-перше, частіше зупиняйтеся, щоб згадати, що ви є дитиною Бога, і подумати про те, за що ви вдячні.

• По-друге, моліться щодня, просячи Небесного Батька допомогти вам дізнатися, кому з оточуючих вас людей потрібно відчути Його любов.

• По-третє, щиро запитуйте, що ви можете зробити, щоб допомогти цій людині відчути Божу любов.

• І по-четверте, дійте не зволікаючи за натхненням, яке отримаєте.

Якщо ми постійно молимося і просимо за інших людей, Бог покаже нам тих, кому ми можемо допомогти. І якщо ми будемо діяти без зволікань, то зможемо стати тими, через кого Він відповість на їхні молитви. Чинячи так, ми з часом отримаємо відповіді на наші молитви і відчуємо Божу любов у власному житті.

Кілька місяців тому, подорожуючи В’єтнамом, ми з дружиною були на літаку, який злітав під час потужної бурі. Турбулентність була дуже сильною, і з нашого вікна було видно темні хмари, сильний дощ і блискавки. Після довгого, з бовтанкою, підйому наш літак нарешті піднявся над грозовими хмарами і нам відкрився чудовий краєвид. Це ще раз нагадало нам про нашого Небесного Батька та Ісуса Христа і ми відчули Їхню велику любов до нас.

Дорогі друзі, як людина, яка відчувала Божу любов, я радісно свідчу, що Спаситель Ісус Христос є уособленням Божої любові. Його любов до нас досконала, особиста і безмежна. Якщо ми з вірою йдемо за Ним, сповнюймося Його любов’ю і будьмо маяком, який направляє інших до Його любові. В ім’я Ісуса Христа, амінь.