Прийміть Його дар

Дарування подарунків — це загальноприйнятий серед людей звичай, що охоплює всі культури, цивілізації й тисячоліття. В усі віки люди дарували подарунки одне одному, щоб зміцнити стосунки, висловити любов і вдячність, а також відзначити важливі події, такі як весілля, дні народження та свята. І люди не єдині з Божих творінь, хто дарує подарунки одне одному! Серед багатьох інших прикладів, які можна було б навести, відомо, що пінгвіни дають блискучі камінчики своїм майбутнім партнерам, а бонобо (родичі шимпанзе) дають фрукти одне одному, щоб розширити коло дружби.

А які подарунки робили ви? Пригадайте, коли ви знайшли або зробили ідеальний подарунок для близької людини. Ви просто знали, що подарунок був саме тим, чого ця людина бажала і що вона буде цінувати. Що це був за подарунок? І для кого? Для матері? Для друга? Для вашої дитини? Для вчителя? Для вашого дідуся? Що ви відчували, коли вам вдалося знайти цей подарунок? Що ви відчували, коли думали, як близька вам людина відкриватиме цей подарунок? І так само, коли хтось дарував вам ідеальний подарунок, що ви відчували, коли його отримували?

Мені було років сім, і я жив з батьками в Аравії, коли на екрани вийшов дитячий фільм під назвою Chitty Chitty Bang Bang (Чих-Чих Бум-Бум). Фільм про чарівний автомобіль, який може їздити сам, плавати по воді і навіть літати! Я знав, що вдома, в Англії, випустили мініатюрну іграшкову машинку, саме таку як Чих-Чих Бум-Бум, і, о як же я хотів таку мати! Можна було потягнути за важіль, і крила іграшкового автомобіля вискакували назовні! Мій батько їхав у відрядження до Англії і запитав, що б я хотів, аби він привіз для мене, і я сказав йому, як сильно я хотів би мати таку машинку Чих-Чих Бум-Бум.

Він повернувся з відрядження, але машинки не було. Я дуже засмутився і подумав, що він, мабуть, забув. Але десь через 10 днів був мій день народження, і на мене чекав маленький красиво загорнутий пакуночок. З великою допитливістю, не насмілюючись надто сподіватися, я відкрив подарунок і знайшов ту машинку. Я був такий щасливий, що заплакав. Я потягнув за важіль — і крила вискочили, як у машини з фільму! Як же я дякував своєму батькові за цей найцінніший дарунок. Я грався з цією машинкою кілька років і ще довгий час її зберігав. Я думаю, що мій тато з великою радістю подарував мені ту машинку, бо я з великою радістю її прийняв.

Можна уявити, що дарування подарунка має три складові.

1. Дарування подарунка — коли той, хто дарує, вибирає, виготовляє або готує подарунок і вручає його близькій людині. Щоб запропонувати щось значуще, той, хто дарує, має докласти обдуманих зусиль.

2. Отримання і відкривання подарунка — коли одержувач приймає подарунок від дарувальника, часто з виразом здивування, вдячності та хвилювання, і перш ніж відкрити його, можливо, розв’язує бант і розгортає пакунок, щоб дізнатися, що там.

3. А потім, мабуть, найважливіша частина — прийняття подарунка. Прийняти щиро запропонований дарунок — це набагато більше, ніж просто отримати і розкрити його. Це навіть більше, ніж визнати цінність дарунка і виявити вдячність тому, хто його дає. Аби по-справжньому прийняти дарунок, ми вчимося цінувати його для себе, повною мірою використовувати його у своєму житті і з вдячністю згадувати дарувальника.

Справжнє прийняття подарунка — це ніяк не пасивна дія, а свідома і сповнена значення дія, яка виходить далеко за межі простого відкриття коробки. Приймати означає цінувати і відчувати зв’язок як з дарунком, так і з серцем дарувальника, таким чином, що це зміцнює узи між дарувальником і отримувачем. Згадка про ту іграшкову машинку викликає безліч дорогих спогадів, оскільки я знову відчуваю глибоку любов мого батька і турботу про мене, втілені в тому подарунку й інших численних щедрих вчинках.

Наш Небесний Батько має незліченну кількість дарів світла та істини, підготовлених, щоб пролитися на кожного з нас, Його дорогоцінних дітей. Вони, як життєдайне джерело в пустелі, линуть від нашого Щедрого Дарувальника, з Його великодушного серця. “Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил”. У нашому завітному зв’язку з Батьком Він завжди є Подавцем, а ми — смиренними отримувачами.

Але ми нічого не змогли б отримати без найвеличнішого з усіх дарів Батька — Його улюбленого Агнця, Його Сина, Ісуса Христа. Усі дари нашого Батька проливаються і набувають сили внаслідок добровільної жертви, яку Спаситель приніс у Гефсиманії і на хресті, та завдяки Його тріумфальному Воскресінню. Ісус Христос, наш милостивий Викупитель, є найвищим даром від нашого Отця світил. “В дарі Свого Сина підготував Бог більш чудовий шлях [для нас]”.

Я б хотів поговорити про єдиний всеохоплюючий дар вічної істини, який лежить в основі нашої здатності отримати все інше, чим наш Батько бажає нас обдарувати, — необхідний дар знання, який, якщо його повністю, всією душею прийняти, пояснює суть радощів і труднощів життя та наших відкритих запитань — і це те, що ми дійсно є дітьми Бога. Від цієї істини захоплює дух! Вона приголомшує! І це — не метафора.

Уявіть, що ви чуєте її вперше! Ви дійсно Його улюблена дочка. Ви дійсно Його дорогоцінний син. І шлях, яким ви йдете, є Його планом щастя. Завдяки Своїй всеосяжній любові Він точно знає, ким ви були до того, як вас було послано на землю, а також з чим вам уже довелося стикатися у земному житті, і Він милостиво спланував кожне ваше завтра. І як же Він прагне, щоб одного дня ви повернулися до Нього і отримали кінцеву мету всіх Його прекрасних дарів — вічне життя з Ним.

Питання не в тому, чи є цей дар істини реальним, а в тому, чи ми усвідомимо і приймемо його. Батько вже обдарував нас цим даром. Спаситель вже сплатив ціну за кінцеву мету цього дару. Втім якщо вас навчали цій істині роками, ви її чули, ви її співали, могло статися так, що її дивовижна велич затьмарилася, і ви більше не відчуваєте ту силу і спокій, [який вона приносить душі].

Якщо відхилити, не відкрити і не прийняти цей безцінний дар розуміння і всю доброту, мир та надію, що йдуть від нього, — яка неймовірна втрата для нас! Який смуток для Подавця дару! “Бо яка користь людині від дару, який дарується їй, якщо вона не приймає дар? Ось, вона не радіє ні від того, що дається їй, ні тому, хто є подавцем дару”.

Я запрошую вас вперше або більшою мірою, ніж будь-коли раніше, отримати величне усвідомлення того, що ви дійсно є улюбленою дитиною Бога. Ви повинні розв’язати бант, розірвати обгортковий папір, відкрити коробку і активно прийняти з вдячним смиренням істинне, чисте розуміння цієї фундаментальної істини. Святий Дух може свідчити вашому серцю, що ви дійсно є дитиною Всевишнього.

Коли ви запрошуєте цю дивовижну реальність у саму вашу душу і відчуваєте як спокій, так і захват, які вона несе, ваш світогляд повністю змінюється! Ви можете відчувати Його любов, чути Його голос і розпізнавати Його руку, незалежно від того, що відбувається або не відбувається у вашому житті. Може змінитися ваше сприйняття себе і людей навколо. Ваш завітний зв’язок зі Спасителем стає ще сильнішим, і через призму цього бажаного дару життя набуває нової яскравості, краси та надії.

Будь ласка, чи будете ви молитися, щоб зрозуміти, чи дійсно ви приймаєте це трансформуюче знання глибоко у свою душу? Будь ласка, прийміть цей дар! Чи зробите ви це глибше, вільніше, повніше, ніж будь-коли раніше — і, прийнявши, отримаєте рясноту інших дарів, що приходять разом із ним?

Можливо ви задумуєтесь: “Що мені треба робити, щоб прийняти цей дар від Бога?” Насправді нічого. Це — дар від Подавця дару. Це просто факт. Лише прийміть його. Ви — Його дитина. Улюблена дитина. Не ускладнюйте. Не блокуйте отримання цього дару думками про те, що ви якось його не заслуговуєте. Реальність полягає в тому, що ніхто з нас його не “заслуговує” — всі дари Батька можна отримати лише завдяки заслугам, милості та благодаті Святого Месії, але як же Його щедре серце прагне, щоб їх отримав кожен з Його дітей! І тоді, коли вам відкривається це нове або оновлене розуміння, з радістю віддавайте дяку Подавцю цього дару.

Коли мені було трохи більше 20-ти років і я знайшов віру, відтоді мене було пробуджено до розуміння, що я дійсно син Бога. Чим повніше я усвідомлюю цей дар, тим глибше я знаю, хто я і як сильно мене люблять. Дещо допомагало мені зростати в розумінні, і це — слова Писань, моє патріарше благословення, храмове поклоніння, служіння іншим, вияв вдячності і священна молитва моєму Батькові. Я завмираю від думки, що якби я знав цю прекрасну істину раніше, тоді колишні печалі, біль і смуток у моєму житті я б сприймав по-іншому, з більшим спокоєм і кращою здатністю подолати.

Мороній закликає нас “не заперечувати дарів Бога”, але “прийти до Христа і сприйняти кожний добрий дар”. Ви можете прийти до Христа з упевненістю в Його сповненій любові доброті та з високо піднятою головою і розпростертими руками, готовими прийняти всі Його дари: радість, мир, надію, світло, істину, одкровення, знання і мудрість. І ви можете отримати ці дари, тому що упевнено спираєтеся на знання, що ви є улюбленою дочкою Бога, дорогоцінним сином Бога, і що Він дарував вам Свого досконалого святого Сина, щоб викупити вас, виправдати і освятити.

Ви — Божеє дитя. І це не просто красива пісня, яку ми співаємо. Будь ласка, чи отримаєте ви, відкриєте і приймете цей дар знання і розуміння від Нього? Чи цінуватимете ви його як дорогоцінний скарб, яким він і є? Прийміть цей дар заново або, можливо, вперше прийміть його по-справжньому і дозвольте йому змінити кожен аспект вашого життя. Це більш чудовий шлях, який Бог підготував для вас через дар Свого Сина. Дійсно, ви є, щоб ви могли мати радість! В ім’я Ісуса Христа, амінь.