Генеральна конференція
Віра: узи довіри й відданості
Квітнева генеральна конференція 2025 р.


11:17

Віра: узи довіри й відданості

Віра зароджується, коли ми довіряємо Ісусу Христу, а набирає сили, коли ми вірні й віддані Йому.

Коли мені було сімнадцять років, я домовився зі своїм другом Хосе Луїсом, що повчу його плавати. Тож одного ранку ми призначили час заняття. Коли урок закінчився і я виходив з басейну, то почув, як друг кличе на допомогу. Він тонув, запливши на глибоку частину басейну.

Я кинувся у воду й поплив до нього, молячись про допомогу. Схопивши його за руку, я потягнув його на поверхню, однак мій друг, перебуваючи в повному відчаї, заліз мені на спину і тримав мене мертвою хваткою. Тепер ми тонули обоє. Роблячи все можливе, щоб дістатися поверхні, я молився з усіх сил про чудо від Бога. Потім повільно, але неухильно, проявилася сила Божа, і я відчув, як чиясь рука тягне мене до мілкої частини басейну, таким чином рятуючи нас обох.

Цей випадок є підтвердженням глибокого уроку, викладеного Президентом Расселом М. Нельсоном: “Коли ви притягуєте силу Господа у своє життя з такою ж інтенсивністю, як потопаюча людина, захлинаючись, хапає повітря, сила Ісуса Христа буде вашою”.

Дорогі діти та молодь! Сьогодні я хочу поговорити з вами про важливий принцип — віру в Ісуса Христа.

Вірити в Христа означає довіряти Йому

Що означає мати віру в Христа? Чи це означає, що ми віримо в Нього або маємо свідчення про Його реальність? Це може бути початком, але є щось більше. Чи думали ви коли-небудь над тим, що віра — це довіра? Пригадайте людину, якій ви довіряєте найбільше — можливо, це член сім’ї або друг. Чому ви їм довіряєте? Можливо тому, що ви відчували їхню постійну любов і підтримку.

Коли ми маємо віру в Христа, то помічаємо Його благословення і розвиваємо з Ним довірчі стосунки.

Як ви можете зміцнювати довіру до Христа?

Під час нещодавнього духовного вечора вам запропонували “розмірковувати про ті моменти вашого життя, коли ви отримували промінчик небесного світла”. Спробуйте такий підхід!

Почніть розмірковувати про Христа і радість, яку приносить у ваше життя Його Спокута і євангелія. Також записуйте “надихаючі духовні спогади”, коли ви відчували присутність Бога у своєму житті, у житті близьких людей і персонажів з Писань. Ці свідчення не принесуть силу у ваше життя доти, доки Дух не запише їх на “тілесних таблицях” вашого серця. Тож розмірковуйте над тим, які чинники задіяв Бог, щоб ті чудеса здійснилися у відповідний момент, і записуйте це.

Потім скористайтеся цією нагодою, щоб наблизитися до Бога. Моліться Небесному Батькові, як уперше. Висловіть свою любов і вдячність за Його благословення. Навіть запитайте Його, що Він думає про вас і про напрямок, який ви вибрали в житті.

Якщо ви будете щирими й смиренними, то почуєте Його відповідь і започаткуєте особисті тривалі стосунки з Небесним Батьком та Ісусом Христом. І це ще не все. Ваші релігійні звички також набудуть глибшого сенсу! Наприклад, ви вважатимете молитву, особисте вивчення і храмове поклоніння нагодою глибше пізнати Їх і бути з Ними.

Віра зміцнюється відданістю

Зверніть увагу, що віра зароджується, коли ми довіряємо Ісусу Христу, а набирає сили, коли ми вірні й віддані Йому. Якщо ви хочете стати справжніми послідовниками Христа, виявіть це з вірністю та відданістю, укладаючи та шануючи завіти. Укладання завітів з Ісусом Христом зміцнює надію. Шанування їх зміцнює віру.

Хочу навести приклад з особистого життя. Коли я був дитиною, то одного дня застав свою матір у сльозах. Коли я запитав, чому вона плаче, вона лагідно відповіла: “Хочу, щоб ти був хорошим хлопчиком”. Хоч я й знав, що вона засмучена не через мене, я любив свою маму, довіряв їй, як нікому іншому, і хотів полегшити їй життя. Тож зі сльозами на очах і з усією урочистістю дев’ятирічної дитини я пообіцяв того дня, що завжди намагатимуся бути найкращим сином і давати їй всі підстави пишатися мною.

Чи уявляєте ви, яку силу те обіцяння мало і все ще має для мене?

Те обіцяння, дане мамі, скеровувало мене все моє життя. Перш ніж приймати рішення, я думав, чи мої вчинки їй сподобаються. Узи того обіцяння і стосунки з мамою визначали мою поведінку впродовж усього мого життя.

Через багато років, коли я краще пізнав Ісуса Христа, я вже знав, на чому ґрунтується моя віра в Нього. Я уклав завіти з Господом, і коли прагнув їх шанувати, Він прощав мені гріхи, скеровував у житті та “сповн[ював]… Своєю любов’ю” усе моє єство. Христос прищепив мені глибоку любов, повагу і вірність до Нього.

Чи розумієте ви, чому віра є принципом дії і що Богові “неможливо догодити… без віри”?

Якщо ви намагаєтеся догодити Йому, то скажете, як і Йосип з Єгипту, коли його спокушала дружина Потіфара: “Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?” І, як і юний пророк Джозеф, коли він стикнувся з протидією, ви скажете: “Я знаю це і я знаю, що Бог це знає, і я не можу та й не смію зрікатися цього… Якби я зрікся цього, то скривдив би Бога”.

Тож віра в Ісуса Христа — це узи довіри, які зміцнюються відданістю і любов’ю. Іншими словами, з почуття вдячності до Божої милостивої любові (хесед) ми виявляємо віддану любов (емунах), дотримуючись Його заповідей.

Христос пообіцяв: “Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об’явлюсь йому Сам”. Якщо ви берете зобов’язання бути відданими Йому, Він виявлятиме вам Свою любов.

Віра перед лицем випробувань

Але як реагувати на такі несприятливі ситуації, які вимагають Його чудес? Коли випробування неминучі й часом нас лякають, просто прямуйте до Нього відважно, як сказано в темі ЗЗМ на 2025 рік: “Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся”.

Як ви можете відважно прямувати до Нього?

Уявіть, що ви є дослідником незвіданої місцевості. Аби подолати перепони, що чекають попереду, вам потрібне джерело світла. Ваша вірність Богові та ваша постійна взаємодія з Ним — це пальне для вашого світильника. Тож коли ви опинитеся в темряві, у небезпеці, замість того, щоб сліпо кудись прямувати, ви запалите лампу, наповнену олією віри в Христа, щоб з’явилися проблиски надії на непевному шляху. Минулий досвід посилить вашу надію на те, що Господь підтримає вас на шляху.

Мандрівник із ліхтарем.

Як далеко ви дістанетеся, маючи надію на Христа і віру в Нього?

Пам’ятаєте мою історію про басейн? У мить розпачу диво відбулося так, як я на те сподівався, але Бог не гарантує, що все завжди відбуватиметься відповідно до нашої волі. Наша віра має зосереджуватися на Христі й надії на Його благословення, оскільки рішення, чи проливати їх, залишається за Ним. “Сподівайтеся [чудес]”, але “хай Бог буде понад усе”.

Божі обіцяння вірним

Мої юні друзі! Як сильно ми вас любимо і довіряємо вам! Ви належите до сім’ї Бога і дітей завіту. Bірте в Ісуса Христа і довіряйте Йому. Він дасть вам здатність стати Його послідовниками.

Я запрошую вас почати сьогодні розвивати стосунки з Ісусом Христом. Візьміть зобов’язання ніколи Його не зрікатися.

Ваша відданість, любов і довіра до Христа сформують ваш характер та сутність і ви ставатимете подібними до Нього. Ви здобудете впевненість і силу долати нападки Сатани. І коли ви помилятиметеся, то будете прагнути Його прощення. І зрештою ваша надія на майбутнє буде яскравою. Він наділить вас Своєю силою вершити все, чого Він від вас очікує, і навіть силою повернутися в Його присутність.

Я свідчу вам про радість, яку приносить спів “пісн[і] викупительної любові” і відчуття того, що вас “оточ[ують] навіки руки Його любові”. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Рассел М. Нельсон, “Прикликати силу Ісуса Христа в наше життя”, Ліягона, трав. 2017, с. 42.

  2. Слово віра походить від латинського слова fides, що означає “довіряти” (див. Michiel de Vaan, Etymological Dictionary of Latin and the Other Italic Languages [2008], “fido”). Грецьке поняття πίστις перекладається як “довіра” (див. Robert Beekes, Etymological Dictionary of Greek [2010], 1:1161–62).

  3. “Віра — це упевненість в Ісусі Христі й довіра до Нього” (Путівник по Писаннях, “Віра, “Євангельська бібліотека”).

  4. Див. “Звертайтеся до Христа” (всесвітнє обговорення для молоді, 5 січня 2025 року), “Євангельська бібліотека”; див. також Елекзандер Душку, “Стовпи і промені,”, Ліягона, трав. 2024, сс. 14–16.

  5. Див. Ніл Л. Андерсен, “Надихаючі духовні спогади”, Ліягона, трав. 2020, сс. 18–22.

  6. Див. 2 Коринтянам 3:2–3; див. також Moроній 10:3; Рассел М. Нельсон, “Слухайте Його”, Ліягона, трав. 2020, сс. 88–92.

  7. Рональд А. Разбанд, “За Божественним задумом”, Ліягона, лист. 2017, сс. 55–57.

  8. Див. Мосія 2:20–21; Учення і Завіти 59:21.

  9. Див. “Appendix 1: Sixth Theological Lecture on Faith, circa January–May 1835, as Published in Latter Day Saints’ Messenger and Advocate,” 124–125, josephsmithpapers.org.

  10. Див. Moроній 7:41; див. також Stephen M.R. Covey, The Speed of Trust: The One Thing that Changes Everything (2006), 215.

  11. 2 Нефій 4:21.

  12. “Бог — мій друг. У Ньому я знайду втіху… Я бажаю бути з Христом. Я не тримаюся за своє життя, [окрім як] для того, щоб чинити Його волю” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], 245).

  13. Путівник по Писаннях, “Віра”.

  14. Євреям 11:6.

  15. Див. Іван 8:29.

  16. Буття 39:9.

  17. Джозеф Сміт — Історія 1:25.

  18. Президент Гордон Б. Хінклі навчав: “Моліться вашому Небесному Батькові в ім’я Ісуса Христа і завжди, що б не сталося, усім своїм єством проявляйте відданість і любов” (“Відданість”, Ліягона, трав. 2003, с. 60; див. також Brent J. Schmidt, Relational Faith: The Transformation and Restoration of Pistis as Knowledge, Trust, Confidence, and Covenantal Faithfulness [2022], 9; Teresa Morgan, Roman Faith and Christian Faith: Pistis and Fides in the Early Roman Empire and Early Churches [2015], 127–128).

  19. Див. Рассел М. Нельсон, “Вічний завіт”, Ліягона, жовт. 2022, сс. 4–11.

  20. “Гебрейське слово אמונה (eмунах), яке означає “віра”, також може мати відтінок дієслова у значенні “підтримувати”… Це слово спонукає людину, яка “підтримує Бога”, діяти. Це не знання про те, що Бог буде діяти, натомість це розуміння того, що я зроблю все можливе, аби підтримати Бога. Цей відтінок слова емунах можна помітити у книзі Вихід 17:12… Саме завдяки підтримці/емунах Аарона і Хура трималися руки Мойсея, а не підтримкою/емунах Мойсея. Коли ми кажемо: “Я маю віру в Бога”, ми маємо думати: “Я зроблю все, що можу, аби підтримувати Бога”.(Jeff A. Benner, “Faith,” Ancient Hebrew Research Center, ancient-hebrew.org).

  21. Іван 14:21; див. також вірш 23.

  22. Див. Іван 15:9–10.

  23. Див. Рассел М. Нельсон, “Прикликати силу Ісуса Христа в наше життя”, сс. 39–42.

  24. Учення і Завіти 6:36.

  25. Ніл Л. Андерсен, “Віра — не випадковість, а вибір”, Ліягона, лист. 2015, сс. 65–68.

  26. Рассел M. Нельсон, “Сила духовного ривка”, Ліягона, трав. 2022, с. 99.

  27. Див. Рассел М. Нельсон, “Хай Бог буде понад усе”, Ліягона, лист. 2020, сс. 92–95.

  28. Див. Russell M. Nelson, “Children of the Covenant”, Ensign, May 1995, 32–35.

  29. Ісус — це мій друг. Ніхто інший не дав мені так багато… Я сподіваюся, що гідний бути Його другом” (Гордон Б. Хінклі, “Моє свідчення”, Ліягона, лип. 2000, с. 85).

  30. Див. Іван 6:67–68; Учення і Завіти 6:20.

  31. Див. Рассел М. Нельсон, “Вибір для вічності“ (всесвітній духовний вечір для дорослої молоді, 15 трав. 2022 р.), “Євангельська бібліотека”; Richard G. Scott, 21 Principles: Divine Truths to Help You Live by the Spirit (2013), 90.

  32. Див. Алма 48:17.

  33. Див. Мосія 4:2; Алма 36:18.

  34. Див. Томас С. Монсон, “Будьте у доброму гуморі”, Ліягона, трав. 2009, с. 92.

  35. Див. Ісая 58:9; Геламан 10:4–5; Eтер 12:30; Moроній 7:33.

  36. Див. 2 Нефій 25:23.

  37. Aлма 5:26; див. також Aлма 5:9; Aлма 26:13.

  38. 2 Нефій 1:15.