План милості

Минулого квітня, невдовзі після радісної звістки про те, що Церква придбала будівлю Кертлендського храму, Президент Рассел М. Нельсон запросив нас вивчати молитву освячення Кертлендського храму, що записана у 109-му розділі Учення і Завітів. Як сказав Президент Нельсон, молитва освячення “навчає, як храм духовно обдаровує нас з вами силою, щоб долати життєві труднощі у ці останні дні”.

Я впевнений, що при вивченні 109-го розділу вам щось відкриється і це стане для вас благословенням. Цього вечора я розповім про дві речі, про які я дізнався, прийнявши запрошення пророка. Вивчення того розділу принесло мені мир і нагадало про те, що Господь — милостивий і що план спасіння, даний нашим Небесним Батьком, справді є планом милості.

Як вам, можливо, відомо, “новопокликаних місіонерів заохочують отримати храмовий ендаумент якомога скоріше і відвідувати храм так часто, як це дозволяють їхні обставини”. Отримавши ендаумент, вони також вже “можуть служити храмовими обрядовими працівниками до того, як розпочнуть місіонерське служіння”.

Час, проведений у храмі ще до прибуття у Центр підготовки місіонерів (ЦПМ), може стати чудовим благословенням для нових місіонерів, бо вони більше дізнаються про храмові завіти, перш ніж ділитися благословеннями цих завітів зі світом.

Вивчаючи розділ 109, я дізнався, що у храмі Бог наділяє силою нових місіонерів, — і, безсумнівно, всіх нас — у ще один, священний, спосіб. У молитві освячення, даній через одкровення, Джозеф молився про те, щоб “коли Твої слуги вийдуть з Твого дому… щоб нести свідчення про Твоє імʼя”, щоб “серця” “всіх людей” — і “сильних світу цього”, і “усіх бідних, нужденних і страждаючих могло бути помʼякшено”. Він молився про те, щоб “їхні упередження дали дорогу істині і Твій народ міг отримати прихильність в очах усіх; щоб усі кінці землі могли знати, що ми, Твої слуги, почули Твій голос і що Ти послав нас”.

Ось чудове обіцяння новопокликаним місіонерам — “упередження да[дуть] дорогу істині”, вони зможуть “отримати прихильність в очах усіх” і світ знатиме, що вони послані Господом. Дійсно, кожен з нас потребує таких самих благословень. Яким же благословенням було б помʼякшити серця у стосунках з нашими сусідами та співробітниками. У молитві освячення не пояснюється, як саме час, проведений у храмі, помʼякшить серця інших людей, але я переконаний, що це повʼязано з тим, як час, проведений у домі Господа, помʼякшує наше серце, коли ми зосереджуємося на Ісусі Христі та Його милості.

Під час вивчення молитви освячення Кертлендського храму мене також вразило те, що Джозеф знову і знову благав про милість — до членів Церкви, до ворогів Церкви, до правителів країни, до народів землі. І в дуже особистому проханні він благав Господа згадати його і змилуватися над його дорогою дружиною Еммою та їхніми дітьми.

Що міг відчувати Джозеф тоді, через тиждень, на Великдень, 3 квітня 1836 року, у Кертлендському храмі, коли Спаситель явився йому та Оліверу Каудері і, як написано у 110-му розділі Учення і Завітів, сказав: “Я прийняв цей дім, і Моє імʼя буде тут; і Я являтимуся Моїм людям в милості в цьому домі”. Це обіцяння милості повинно було мати для Джозефа особливе значення. І як навчав Президент Нельсон минулого квітня, це обіцяння також “стосується кожного освяченого храму в наш час”.

Для кожного з нас існує дуже багато способів знайти милість у домі Господа. Так було відтоді, коли Господь вперше наказав Ізраїлю побудувати скинію і покласти в її центрі “віко”. У храмі ми знаходимо милість завдяки завітам, які укладаємо. Ці завіти, а також завіт хрищення, поєднують нас із Батьком і Сином і відкривають нам ширший доступ до того, що, як навчав Президент Нельсон, є “особливо[ю] любов[ʼю] та мил[істю]… Гебрейською мовою [вона] називається хесед”.

Ми знаходимо милість у можливості бути запечатаними зі своєю сім’єю на вічність. У храмі ми також починаємо ясніше розуміти, що Сотворіння, Падіння, спокутна жертва Спасителя і наша здатність увійти знов у присутність нашого Небесного Батька, а в дійсності, кожна частина плану спасіння — є виявом милості. Можна сказати, що план спасіння є планом щастя саме тому, що він є “планом милості”.

Я вдячний за чудове обіцяння з розділу 110, що Господь виявить Себе у милості у Своїх храмах. Я також вдячний за те, що відкриває нам знання про те, як Господь являтиме Себе у милості щоразу, коли ми, подібно до Джозефа, благаємо про милість.

Благання Джозефа Сміта про милість, записане в розділі 109, було не першим випадком, коли на його благання про милість приходило одкровення. У Священному гаю юний Джозеф молився не лише, щоб дізнатись, яка церква була істинною, але він також сказав, що він “волав до Бога, щоб Він змилувався над [ним], бо не було нікого іншого, до кого б [він] міг звернутися, щоб здобути милість”. Якимось чином його усвідомлення того, що йому потрібна милість, яку може дати лише Господь, допомогло відкрити отвори небесні. Через три роки ангел Мороній явився Джозефу після того, як той звернувся “з молитвою і благанням до Всемогутнього Бога, щоб Він простив усі [його] гріхи та глупоти”.

Цей зразок отримання одкровення після благання про милість добре відомий з Писань. Енош почув голос Господа лише після молитви про прощення. Навернення батька царя Ламонія почалося з молитви: “Я відмовлюся від усіх своїх гріхів, щоб тільки знати Тебе”. Можливо, ми й не будемо благословенні таким вражаючим чином, але для тих, кому іноді важко відчути відповіді на молитву, пошук Господньої милості є одним з найпотужніших способів відчути свідчення Святого Духа.

Такий принцип чудово викладено у Мороній 10:3–5. Часто ми побіжно читаємо ці вірші, навчаючи, що завдяки щирій молитві ми можемо дізнатися, чи істинна Книга Мормона. Але ця побіжність може завадити нам зрозуміти важливу роль милості. Послухайте, як Мороній починає своє напучування: “Я б хотів закликати вас, що коли ви читатимете їх… то пам’ятайте, наскільки милостивим був Господь до дітей людських від сотворіння Адама аж до тих пір, коли ви отримаєте їх і обдумаєте це в серцях своїх”.

Мороній закликає нас не лише читати це — літописи, які він збирався запечатати, — але й обдумувати в серці те, що Книга Мормона відкриває нам — “наскільки милостивим був Господь до дітей людських”. Саме роздуми про Господню милість готують нас, щоб ми “запитали у Бога, Вічного Батька, в імʼя Христа, чи не істинні [ці літописи]”.

Розмірковуючи над Книгою Мормона, ми можемо запитати: “Чи дійсно, як навчав Алма, за Божим планом милості гарантовано, що кожна людина, яка будь-коли жила на цій землі, буде воскрешена, що жодна волосина з її голови не буде загублена і що всі люди будуть відновлені до своєї досконалої форми?” Чи правий Амулек у тому, що милість Спасителя може задовольнити всі дійсно великі вимоги справедливості, які повинні були б задовольнити ми, і “оточує нас руками безпеки”?

Чи правда, за свідченням Алми, що Христос страждав не лише за наші гріхи, але й зніс “муки і страждання”, щоб Він міг “знати… як допомогти Своєму народові в його недугах”? Чи Господь справді такий милостивий, як навчав цар Веніямин, що віддав Себе як дар і спокутав “гріхи тих… хто помер, не знаючи волю Бога щодо них, або хто згрішив через незнання”?

Чи правда, як сказав Легій, “Адам пав, щоб люди могли бути; а люди є, щоб вони могли мати радість”? І чи дійсно, як свідчив Авінадій, цитуючи Ісаю, що Ісуса Христа “було поранено за наші провини, Його було забито за наші беззаконня; кара за наш мир була на Ньому; і Його бичуванням ми зцілені”?

І, зрештою, чи Батьковий план, як навчає Книга Мормона, справді є милостивим планом? Я свідчу, що це так і що вчення про милість, які приносять мир і дають надію, є істинними.

Втім, я припускаю, що комусь із вас, хоч ви й сумлінно читаєте Писання і молитеся, може бути важко усвідомити обіцяння Моронія, що Небесний Батько “явить вам правду про це силою Святого Духа”. Я знаю, що це важко усвідомити, бо сам відчув це багато років тому, коли після своїх перших прочитань Книги Мормона я не отримав негайної та чіткої відповіді на мої молитви.

Якщо вам важко це усвідомити, чи можу я запропонувати вам прислухатися до поради Моронія — поміркувати, “наскільки милостивим був Господь до дітей людських”? Основуючись на власному досвіді, я сподіваюся, що коли ви це зробите, мир від Святого Духа зможе увійти у ваше серце і ви зможете пізнати, повірити й відчути, що Книга Мормона і план милості, про який вона навчає, — істинні.

Я висловлюю свою вдячність за Батьковий великий план милості і за готовність Спасителя здійснити його. Я знаю, що Він виявить Свою милість у Своєму святому храмі та в усіх сферах нашого життя, якщо ми будемо шукати Його. В ім’я Ісуса Христа, амінь.