Семінарії та інститути
Урок 138: Учення і Завіти 131


Урок 138

Учення і Завіти 131

Вступ

В Ученні і Завітах 131 вміщено кілька принципів, яких пророк Джозеф Сміт навчав у Реймусі, шт. Іллінойс, 16–17 травня 1843 р. Він навчав про новий і вічний завіт шлюбу та обіцяння вічного життя тим, хто вірний. Він також навчав, що увесь дух є матерією.

Рекомендації для навчання

Учення і Завіти 131:1–4

Джозеф Сміт навчає про важливість вічного завіту шлюбу.

Покажіть студентам простий кодовий замок. Ви можете використати його, щоб прикріпити кришку до коробки. Якщо у вас немає такого замка, намалюйте його на дошці. Запросіть одного студента і одну студентку вийти й стати перед класом. Дайте комусь з них аркуш, на якому написано першу частину коду. А іншому з них дайте аркуш, на якому написано другу частину коду. Якщо ви принесли на урок замок, то попросіть одного із запрошених студентів відімкнути цей замок без допомоги іншого. Потім дайте цим студентам попрацювати разом, щоб відімкнути замок.

кодовий замок

Напишіть вказане далі запитання на дошці (або нехай воно буде написане на папірці й знаходитиметься в коробці, яку ці двоє студентів тільки-но відкрили): Якщо замок символізує вхід в найвищий ступінь целестіального царства, то що тоді символізує код? Попросіть студентів знайти відповідь на це запитання, коли вони будуть вивчати Учення і Завіти 131.

Поясніть, що 16 травня 1843 р. Джозеф Сміт поїхав у Реймус, шт. Іллінойс. Перебуваючи у будинку Веніямина та Мелісси Джонсон, він запечатав їх як чоловіка і дружину на вічність. Він також навчав їх, як вічний шлюб стосується целестіального царства. Ці істини записано в Ученні і Завітах 131:1–4. (Див. History of the Church, 5:391–392).

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 131:1. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти, яку істину відкрив Пророк стосовно целестіального царства.

  • Що відкрив Джозеф Сміт про целестіальне царство?

Поясніть, що часто під отриманням найвищого ступеня слави в целестіальному царстві ми розуміємо піднесення, або вічне життя. Напишіть на дошці слово піднесення. Поясніть, що ті, хто отримає цей ступінь целестіальної слави, буде жити так, як живе наш Небесний Батько.

Попросіть когось зі студентів прочитати Учення і Завіти 131:2–4 вголос, а клас нехай знайде, що ми повинні робити для отримання найвищого ступеня в целестіальному царстві.

  • Що нам слід робити, аби здобути найвищий ступінь целестіального царства? (Студенти мають визначити наступну доктрину: Щоб здобути найвищий ступінь целестіального царства, ми повинні увійти в новий і вічний завіт шлюбу).

  • Як, на ваш погляд, слід розуміти слова у вірші 4, що якщо ми не запечатані у храмі відповідною владою, то “не зможемо мати зростання”? (Аби допомогти студентам зрозуміти цей вірш, можливо, вам потрібно буде пояснити, що зростання стосується можливості продовжувати мати дітей у целестіальному царстві).

Аби допомогти студентам зрозуміти фразу “новий і вічний завіт шлюбу”, поясніть, що слово новий у цьому контексті означає, що цей завіт був заново відновлений у нашому розподілі. Термін вічний означає, що цей необхідний завіт буде існувати впродовж всієї вічності. Нагадайте, що ми укладаємо цей завіт целестіального шлюбу у храмі).

  • Як, на вашу думку, целестіальний шлюб між чоловіком і жінкою готує їх до піднесення?

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Попросіть клас послухати, як шлюб готує нас до вічного життя.

Старійшина Девід А. Беднар

Дві вагомі доктринальні причини допомагають нам зрозуміти, чому вічний шлюб є невідʼємною частиною плану Батька.

Причина 1: Природа духів чоловічої та жіночої статі доповнює і вдосконалює одне одного, а отже чоловіки і жінки мають разом просуватися до піднесення. …

За божественним задумом чоловікам і жінкам призначено розвиватися разом у напрямку до досконалості й повноти слави. Завдяки різним характерам і здібностям чоловіки і жінки привносять у шлюбні стосунки унікальні світосприйняття і досвід. Чоловік і жінка роблять різні, але рівнозначні внески у єдність, якої неможливо досягти жодним іншим способом. Чоловік доповнює і вдосконалює жінку, а жінка доповнює і вдосконалює чоловіка, коли вони вчаться одне в одного, взаємно зміцнюють і благословляють одне одного. …

Причина 2: За божественним задумом і чоловік, і жінка мають приводити дітей у смертне життя та забезпечувати найкращі умови для їх зростання й виховання” (“Шлюб є необхідним в Його вічному плані”, Ліягона, черв. 2006, сс. 51–52; виділення жирним та курсивом видалено).

  • Чому, за словами старійшини Беднара, шлюб між чоловіком і жінкою є необхідним для нашого піднесення?

  • Як може розуміння доктрини про те, що целестіальний шлюб є необхідним для піднесення, впливати на те, яку людину ми будемо шукати собі в пару?

  • Чому важливо у вашому віці поставити собі за пріоритет одружитися навічно у храмі?

Ви можете пояснити, що благословення піднесення будуть доступні тим, хто не має можливості увійти в завіт целестіального шлюбу в цьому житті. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос написане у довіднику Стійкі у вірі:

“Деякі члени Церкви лишаються неодруженими не з власної вини, у той час як хочуть одружитися. Якщо ви опинилися в такій ситуації, будьте певні, що “тим, хто любить Бога, … усе допомагає на добре” (Римлянам 8:28). Якщо ви лишаєтесь гідним (гідною), одного дня у цьому житті чи в наступному вам будуть дані всі благословення вічних сімейних стосунків” (Стійкі у вірі: Довідник з євангелії [2005], с. 195).

  • Як дотримання завітів хрищення може допомогти вам тепер підготуватися до отримання храмових благословень? Що можуть робити молоді чоловіки і молоді жінки тепер, щоб зробити укладання целестіального шлюбу у храмі пріоритетом для себе? (Їхні ідеї можна написати у вигляді списку на дошці).

Закличте студентів мати пріоритет бути одруженими на вічність у храмі. Свідчіть про благословення, які приходять завдяки целестіальному шлюбу.

Учення і Завіти 131:5–6

Пророк пояснює “певніше слово пророцтва”

Покажіть студентам письмову гарантію або гарантійне зобовʼязання.

  • Які переваги від наявності у вас якоїсь гарантії?

  • Чому гарантія від Небесного Батька була б особливо цінною?

Поясніть, що в Реймусі, шт. Іллінойс, вранці 17 травня 1843 р. Джозеф Сміт виступив з проповіддю, навівши фразу з 2 Петра 1:19, що стосувалася гарантії від Бога (див. History of the Church, 5:392). Попросіть студентів подумки прочитати 2 Петра 1:19 і знайти цю фразу. (“Слово пророче певніше”).

Попросіть студентів прочитати Учення і Завіти 131:5 і знайти, що означає фраза “певніше слово пророцтва”. Попросіть їх розповісти, що вони знайшли.

  • Відповідно до вірша 5, що Небесний Батько гарантує людині через певніше слово пророцтва? (Вічне життя).

  • Що б ви відчували, якби отримали таку гарантію? Чому?

Примітка: Не робіть припущень про живих людей, які, можливо, отримали “певніше слово пророцтва”. Однак у Писаннях сказано про кількох людей, які отримали цю гарантію вічного життя ще за свого життя. Наприклад, Господь дав цю гарантію Джозефу Сміту (див. Учення і Завіти 132:49) і Алмі (див. Мосія 26:20).

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 131:6, а клас нехай знайде, що завадить людині отримати вічне життя.

  • Що, за словами Джозефа Сміта, не дозволить нам спастися, або отримати вічне життя? (Студенти можуть дати відповіді різними словами, але переконайтеся, що вони розуміють наступне: ми не можемо бути спасенними у невігластві. Ви можете написати цю істину на дошці).

Попросіть когось зі студентів прочитати наведене далі пояснення цієї істини, яке дав президент Меріон Дж. Ромні, з Першого Президентства. Попросіть студентів послухати, яке саме нам потрібне знання, щоб отримати вічне життя.

Президент Меріон Дж. Ромні

“Знання про “єдиного Бога праведного, та Ісуса Христа” (Іван 17:3) є найважливішим знанням в усьому всесвіті; це те знання, без якого, за словами пророка Джозефа Сміта, людина не може бути спасенною. Його відсутність є невіглаством, про яке написано в одкровенні: “Людина не може бути спасенною у невігластві”. (УЗ 131:6)”. (“Except a Man Be Born Again”, Ensign, Nov. 1981, 14).

  • Яке саме знання нам необхідно мати, щоб отримати вічне життя? Чому, на вашу думку, саме це знання є необхідним для спасіння?

  • Що ми можемо робити, щоб збільшити своє знання про Небесного Батька й Ісуса Христа?

Учення і Завіти 131:7–8

Джозеф Сміт навчає, що увесь дух є матерією.

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 131:7–8. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти, з чого створені духи.

  • Про що ви дізналися з цих віршів? (Усі творіння є матеріальними, але дух є матерією “більш витонченою, або чистою”).

Свідчіть про принципи, які обговорювалися при вивченні Учення і Завітів 131, і закличте студентів продовжувати й далі здобувати знання про Небесного Батька і Ісуса Христа, щоб вони могли ставати подібними до Них.

Коментарі та довідковий матеріал

Учення і Завіти 131:1–4. “Новий і вічний завіт шлюбу”

Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив зв’язок між целестіальним шлюбом і певністю покликання й обраності людини:

Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі

“У тому ж сенсі, що хрищення відкриває двері й дає можливість людям, які розкаялися, почати йти стежкою, що веде до вічного життя, те саме робить і целестіальний шлюб. Цей святий порядок подружнього життя також відкриває двері, що ведуть до целестіального піднесення. …

Як відомо кожному, хто був одружений у храмі: тим, хто так зʼєднані—силою і повноваженням святого священства та владою запечатувати, відновленою Іллею,—обіцяно у спадок славу, пошану, силу і владарювання у Божому царстві. Але як і у випадку з хрищенням, усі обіцяння є обумовленими; конкретно й чітко сказано, що здійснення їх залежить від подальшої вірності сторін. Якщо вони виконують заповіді після целестіального шлюбу, то їхній союз триватиме і в житті прийдешньому; якщо ж вони не підкоряються відповідним нормам особистої праведності, то їхній шлюб втрачає чинність, коли вони помирають, і вони повертаються до свого статусу—бути окремими і самотніми.

… Бо якщо покликання й обраність людини є певними, то це—отримання гарантії вічного життя: і для Господа було найприроднішим у світі відкрити обидві ці доктрини—доктрину про вічний шлюб і доктрину про запечатування на вічне життя (що означає, що чиїсь покликання й обраність є певними)—в одному й тому самому одкровенні. По суті, одна доктрина виходить з другої. Одна—це обумовлене обіцяння вічного життя, а друга—безумовне обіцяння.

… Ми повинні жити так, щоб отримати ці гарантії, для яких ми були покликані, та ці запевнення, що стосуються нашого обрання та даються як обумовлені тільки в целестіальному шлюбі. Як з хрищенням, так і з целестіальним шлюбом; після славетного обіцяння вічного життя, яке є складовою кожного з цих завітів, ми повинні просуватися вперед у праведності, аж поки наше покликання й обрання не будуть певними; і це високе досягнення виростає з целестіального шлюбу і є його вінцевою нагородою” (Doctrinal New Testament Commentary, 3 vols. [1965–1973], 3:331, 332, 333).

Учення і Завіти 131:5. “Певніше слово пророцтва”

“Певніше слово пророцтва означає знання людини про те, що її запечатано на вічне життя одкровенням і духом пророцтва, через владу Святого Священства” (УЗ 131:5). Це благословення також стосується й “покликання та вибрання” людини (2 Петра 1:10).

“Праведні послідовники Христа можуть бути зараховані до тих обраних, хто одержує запевнення у піднесенні. Це покликання і обраність починаються з покаяння і хрищення. Вони здійснюються, якщо люди “просуватим[уть]ся вперед, бенкетуючи словом Христа, і витерп[лять] до кінця” (2 Неф. 31:19–20). У Писаннях цей процес названо “робити свої покликання і обраність певними” (2 Пет. 1:4–11; УЗ 131:5–6)” (Путівник по Писаннях, “Покликання і обраність”, на сайті scriptures.lds.org).

Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив:

Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі

“Ті члени Церкви, які цілком віддаються праведності, живучи за кожним словом, що виходить з вуст Бога, роблять своє покликання і обраність певними. Тобто вони отримують певніше слово пророцтва, а це означає, що Господь запечатує їхнє піднесення на них вже в цьому житті. Петро в загальних рисах сказав про курс праведності, якого святі повинні триматися, щоб зробити своє покликання і обраність певними, а потім (посилаючись на свій досвід, отриманий разом з Яковом та Іваном на горі Переображення) сказав, що вони троє отримали певніше слово пророцтва. (2 Пет. 1).

Джозеф Сміт навчав: “Після того як людина має віру в Христа, кається у своїх гріхах та охрищується для відпущення своїх гріхів і отримує Святого Духа (через рукопокладання), Який є першим Утішителем, нехай вона потім продовжує й далі упокорювати себе перед Богом, відчуваючи голод і спрагу до праведності та живучи за кожним словом Бога, і Господь невдовзі скаже їй: “Сину, ти будеш у піднесенні”. Коли Господь, у всьому перевіривши цю людину, знаходить, що вона вирішила служити Йому, що б там не було, тоді ця людина виявить, що її покликання і обраність певні, тоді це буде її привілеєм приймати іншого Втішителя”. Приймати іншого Втішителя означає, що їй являтиметься Христос і вона матиме видіння вічності. [Teachings of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith [1976], 149–151; курсив додано].

Отже, як сказав також Пророк: “Певніше слово пророцтва означає знання людини про те, що її запечатано на вічне життя одкровенням і духом пророцтва, через владу Святого Священства”. (УЗ 131:5). Ті, до кого так прихильний Господь, запечатані від всякого роду гріха та блюзнірства, окрім блюзнірства на Святого Духа та пролиття невинної крові. Тобто їхнє піднесення є гарантованим; їхнє покликання і обраність є певними, бо вони виконували всю повноту Божих законів і перемогли світ. …

Пророк—один з тих, на кому була поставлена ця печать. Він знав “одкровенням і духом пророцтва через силу Святого Священства”, що він зможе досягти божественності в світі прийдешньому. Божество сказало йому: “Я є Господь Бог твій і буду з тобою аж до кінця світу і крізь цілу вічність; бо істинно Я запечатую на тобі твоє піднесення і готую престол тобі в царстві Мого Батька з Авраамом, батьком твоїм”. (УЗ 132:49; курсив додано).

Слід чітко розуміти, що ці високі благословення не є складовою целестіального шлюбу. “Благословення, що проголошуються парі у звʼязку з целестіальним шлюбом, обумовлюються подальшою вірністю обох сторін”. (Doctrines of Salvation, vol. 2, pp. 46–47)”. (Mormon Doctrine, 2nd ed. [1966], 109–110).

Учення і Завіти 131:6. “Людина не може бути спасенною у невігластві”.

7 квітня 1844 р. пророк Джозеф Сміт виголосив проповідь на похороні свого друга Кінга Фоллетта. У цій проповіді він навчав про цінність знання:

Пророк Джозеф Сміт

“Знання спасає людину; і в духовному світі жодна людина не може бути піднесеною тільки завдяки знанням. До тих пір, поки людина не буде прислухатися до заповідей, вона буде перебувати без спасіння. Якщо людина має знання, вона може бути спасенною” (“The King Follett Sermon”, Ensign, May 1971, 15).