Урок 75
Учення і Завіти 69–71
Вступ
В кінці жовтня або на початку листопада 1831 р. Олівер Каудері отримав завдання перевезти рукопис Книги Заповідей зі шт. Огайо у шт. Міссурі. В Міссурі Уільям В. Фелпс мав надрукувати цю книгу на своєму друкувальному верстаті. 11 листопада 1831 р. Господь призначив Джона Уітмера бути напарником Олівера під час подорожі і наказав йому продовжувати виконувати його обов’язки історика Церкви (див. УЗ 69). Наступного дня Господь призначив шістьох чоловіків служити розпорядниками над одкровеннями (див. УЗ 70). У грудні 1831 р. Господь наказав Джозефу Сміту і Сідні Рігдону служити на місії, щоб розсіяти неприязні почуття проти Церкви і підготувати шлях для одкровень та заповідей, які мали бути видані (див. УЗ 71).
Рекомендації для навчання
Учення і Завіти 69
Господь дає одкровення про те, як важливо вести історичні записи
Перед уроком напишіть на дошці наступне запитання: Чи довіряв хтось під вашу опіку щось цінне?
На початку уроку дайте студентам час подумати про запитання на дошці. Потім поставте такі запитання:
-
Що вам довіряли робити? Як ця довіра вплинула на те, як ви піклувалися про щось цінне?
Нехай один із студентів прочитає вголос вступ до розділу Учення і Завітів 69. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти, що було довірено Оліверу Каудері.
-
Що було довірено Оліверу Каудері?
-
Якби вам довірили ці цінні речі, як би ви піклувалися про них?
Попросіть одного із студентів прочитати вголос Учення і Завіти 69:1–2. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти пораду, яку Господь дав стосовно цих цінних речей.
-
Чому, на вашу думку, було мудро, щоб ці цінні речі перевозило більше, ніж один чоловік?
Поясніть, що Господь довірив Джону Уітмеру ще один важливий обов’язок, крім того, що він допомагав Оліверу перевозити одкровення і гроші у шт. Міссурі. Попросіть кількох студентів по черзі прочитати вголос Учення і Завіти 69:3–8 й запропонуйте класу знайти, що ще Господь доручив Джону Уітмеру зробити. Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли. Ви можете нагадати студентам, що на початку 1831 р. Джон Уітмер був покликаний служити церковним істориком і літописцем (див. УЗ 47).
-
Відповідно до Учення і Завітів 69:3, що Господь повелів Джону Уітмеру записувати?
-
Відповідно до 8-го вірша, чому Джону Уітмеру було важливо записувати історію Церкви?
Поясніть, що з часів життя Джозефа Сміта, провідники Церкви старанно прагнули виконувати Господній наказ записувати “історію всього важливого … стосовно … Церкви” (УЗ 69:3). Вони зберігали “все, що буде на благо Церкві” (УЗ 69:8), навіть коли деякі з цих речей могли викликати певні ускладнення. Наприклад, Учення і Завіти містять деякі одкровення, в яких Господь картає перших провідників Церкви (див. УЗ 3:5–9; 93:41–50). Сьогодні церковний історик, під керівництвом Першого Президентства, керує роботою Історичного відділу Церкви у підтримці точного ведення історичних записів “всього важливого”.
Щоб допомогти студентам виявити принцип в Ученні і Завітах 69:3, 8, напишіть на дошці наступне незакінчене речення: Господь очікує, що історичні записи будуть вестися на благо …
Запитайте студентів, як би вони закінчили це речення, відповідно до віршів 3 і 8. Коли вони відповідатимуть, завершіть речення на дошці: Господь очікує, що історичні записи вестимуться на благо Церкви і підростаючих поколінь. Ви можете впевнитися, що студенти розуміють, що фраза “підростаючі покоління” стосується них, молоді Церкви.
-
Як ви вважаєте, як церковні і особисті історичні записи можуть бути корисними для Церкви? Яку користь вони можуть принести підростаючому поколінню?
Попросіть студентів згадати розповідь з історії Церкви або з їхніх сімейних історичних записів, яка допомогла їм. Поділіть студентів на пари і попросіть їх поділитися своїми історіями одне з одним. Також попросіть їх розповісти про те, як ці історії вплинули на них. Або ж ви можете запросити кількох студентів поділитися їхніми історіями з усім класом.
Учення і Завіти 70
Спаситель призначає розпорядників, які опікуватимуться Його одкровеннями
Попросіть студентів подумки прочитати вступ до розділу Учення і Завіти 70 і знайти, що в історії Джозефа Сміта говориться про книгу Учення і Завіти (яка спочатку мала назву: Книга Заповідей).
-
Як пророк описав книгу Учення і Завіти?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 70:1, а решту класу попросіть знайти імена шести провідників Церкви. Нехай інший студент прочитає вголос Учення і Завіти 70:2–4. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти обов’язок, який Господь дав цим шести чоловікам.
-
Який обов’язок Господь дав цим шести чоловікам? (Вони мали бути розпорядниками над одкровеннями і заповідями).
-
Відповідно до Учення і Завітів 70:4, що за словами Господа, вимагатиметься від цих чоловіків у день суду? (Він вимагатиме від них звіт про їхнє управительство. Іншими словами, Він попросить їх відзвітувати про їхнє служіння).
-
На яку думку це наводить стосовно того, чого Господь вимагатиме від нас в день суду? (Коли студенти будуть відповідати, допоможіть їм визначити таку істину: Господь попросить нас звітувати про обов’язки, які Він довірив нам. Напишіть цю істину на дошці).
-
Як ця істина може вплинути на те, як ми ставимося до церковних покликань і доручень?
Підсумуйте Учення і Завіти 70:5–18, пояснивши, що Господь сказав цим шести чоловікам зробити своє управительство над одкровеннями їхньою справою “в Церкві Бога, розпоряджатися ними і справами, пов’язаними з ними, так, благами від них” (див. УЗ 70:5). Відповідно до закону посвячення, будь-який дохід, який вони отримали і який перевищує їхні потреби, мав передаватися в Господню комору для піклування про бідних (див. УЗ 70:7).
Учення і Завіти 71
Господь навчає Джозефа Сміта і Сідні Рігдона, як реагувати на критиків Церкви
Запитайте студентів, чи чули вони коли-небудь, як критикують Церкву. Ви можете запросити кількох студентів розповісти про їхній досвід.
-
Які є належні способи відповідати на критику Церкви?
Щоб допомогти студентам зрозуміти контекст Учення і Завітів 71, попросіть одного зі студентів прочитати вголос наступну інформацію (або прочитайте цей абзац самостійно). Попросіть клас послухати, як критикували Церкву та її провідників, коли було надане це одкровення.
Езра Бут був колишнім методистським священиком, який став членом Церкви, прочитавши Книгу Мормона, поговоривши з Джозефом Смітом, і ставши свідком зцілення. Він вирушив до шт. Міссурі, як місіонер, але розчарувався, коли не зміг творити чудеса, аби переконати інших в істині. Крім того, Бут не вірив, що поведінка Джозефа Сміта була належною як для пророка чи духовного лідера. Він почав дуже критикувати Джозефа Сміта, залишив Церкву і написав дев’ять листів, критикуючи Церкву і її провідників. Ці листи, опубліковані в газеті під назвою Ohio Star (Зірка Огайо), викликали у деяких людей неприязні почуття до Церкви та її провідників. У своїх історичних записах пророк Джозеф Сміт називає листи Езри Бута “серією листів, які своєю упередженістю, віроломством і марним розрахунком знищити роботу Господа, продемонстрували його [Бута] слабкість, злочестивість і безрозсудство та виставили його самого на сором на диво світу” (in History of the Church, 1:216–217). Саймондз Райдер, ще один ображений член Церкви, надав копії деяких одкровень іншій газеті, маючи намір відбити у людей бажання приєднатися до Церкви.
Поясніть, що заворушення, спричинене Езрою Бутом і Саймондзом Райдером переросло в серйозну проблему. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 71:1–4 і запропонуйте класу знайти, що Господь сказав зробити Джозефу Сміту і Сідні Рігдону, щоб заспокоїти недружелюбні почуття, які виникли через статті в газетах.
-
Відповідно до 1-го вірша, що Господь настановив робити Джозефа Сміта і Сідні Рігдона, щоб заспокоїти негативні почуття людей до Церкви? (Вони мали використовувати Писання і силу Духа, яку Господь мав дати їм).
-
Який принцип ми можемо засвоїти з цієї настанови про те, як реагувати на критику Церкви? (Хоч студенти можуть дати багато правильних відповідей, прослідкуйте, щоб вони визначили такий принцип: Коли люди критикують Церкву, у відповідь на це ми можемо ділитися істинами з Писань і слідувати провідництву Духа. Напишіть цей принцип на дошці).
-
Що ми можемо робити зараз, щоб підготуватися реагувати на критику, направлену проти Церкви або її провідників?
Щоб допомогти студентам зрозуміти, наскільки важливо мати провідництво Духа, коли вони реагуватимуть на критику, направлену проти Церкви, попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведене далі висловлювання старійшини Роберта Д. Хейлза, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Попросіть клас послухати, як Дух може допомогти нам реагувати на критику, направлену проти Церкви.
Наша відповідь іншим у кожній ситуації буде різною. На щастя, Господь знає серця тих, хто звинувачує нас, і знає, як ми можемо найкраще відповісти їм. Коли справжні учні Христа шукають проводу від Духа, вони отримують натхнення, відповідне для кожного зіткнення. І при кожному зіткненні справжні учні Христа відповідають так, щоб запросити Дух Господа”. (“Сміливість християнина—ціна учнівства”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, с. 73).
Прочитайте вголос Учення і Завіти 71:5–11. Попросіть студентів знайти слова поради і втішення, які Господь дав тим, хто відповідатиме на критику, направлену проти Церкви.
-
Яку пораду ви бачите у 7-му вірші?
Поясніть, що Сідні Рігдон послухався поради Господа і запросив Езру Бута зустрітися з ним у містечку Равенна, де вони публічно могли обговорити листи, які Езра надіслав до газети. Сідні також викликав Саймондза Райдера на публічні дебати стосовно Книги Мормона. Обидва чоловіки відхилили запрошення. Однак Сідні все-таки свідчив про істину в Равенні та інших місцях.
-
Яким чином порада, що міститься в Ученні і Завітах 71:8–10, може втішити тих, хто відповідає на критику, направлену проти Церкви?
Запропонуйте студентам обміркувати, що вони робитимуть, щоб краще підготуватися відповідати на критику, направлену проти Церкви. Поділіться своїм свідченням про Церкву та її провідників.
Коментарі та довідковий матеріал
Учення і Завіти 69:3, 8. “Щоб він продовжував писати і вести історію”
Президент Спенсер В. Кімбол свідчив про важливість ведення особистої історії:
“Ваш щоденник—це ваша автобіографія, тож його потрібно вести старанно. Ви є унікальними і у вашому житті можуть бути випадки, які по-своєму є більш благородними й гідними похвали, ніж ті, що записані про будь-яке інше життя. В житті можуть відбуватися яскраві події або траплятися історії виявлення віри. …
Ваша історія має бути записана зараз, поки вона ще свіжа, і поки правильні подробиці все ще в пам’яті. …
Що ви можете зробити кращого для ваших дітей і дітей ваших дітей, ніж записати історію вашого життя, ваших перемог над злом, вашого відновлення після падіння, вашого прогресу, коли все здавалося вкритим темрявою, вашої радості, коли ви нарешті досягали чогось? …
Заведіть записник, … щоденник, який зберігатиметься протягом всього часу, і, можливо, ангели зможуть цитувати з нього у вічності. Почніть сьогодні і записуйте в ньому ваші щоденні справи, ваші найглибші думки, ваші досягнення і ваші невдачі, пишіть про свої зустрічі й перемоги, про свої враження і про свої свідчення” (“The Angels May Quote from It”, New Era, Oct. 1975, 5).
Учення і Завіти 71. Місія Джозефа Сміта і Сідні Рігдона в Огайо
Історичні записи Джозефа Сміта містять в собі описання того, як Джозеф Сміт і Сідні Рігдон працювали, щоб виконати заповідь Господа заспокоїти неприязні почуття до Церкви, які виникли через статті в газеті, написані Езрою Бутом:
“З цього часу і до 8-го або 10-го січня 1832 р. ми зі старійшиною Рігдоном продовжували проповідувати в Шейлерсвіллі, Равенні та інших місцях, викладаючи істину, захищаючи справу нашого Викупителя; доводячи, що день помсти насувається на це покоління, як злодій уночі; що упередженість, сліпота й темрява наповнили розум багатьох, і змусили їх переслідувати істинну Церкву та відкинути істинне світло; завдяки всьому цьому ми багато чого зробили, щоб заспокоїти збуджені почуття, які зростали через ганебні листи, які тоді були надруковані в Ohio Star (Зірці Огайо), в Равенні, раніше згаданим відступником, Езрою Бутом” (in History of the Church, 1:241).
Учення і Завіти 71. Саймондз Райдер
Коли Саймондз Райдер вперше дізнався про Церкву, деякий час він не міг вирішити, чи хоче охриститися. Однак у 1831 р. він прочитав повідомлення в газеті про знищення Пекіну, Китай, і згадав, що мормонська дівчинка передбачила знищення цього міста за шість тижнів до цього. Завдяки цьому випадку він приєднався до Церкви.
Невдовзі після хрищення і конфірмації Саймондза, його висвятили в старійшини. Він отримав лист, підписаний пророком Джозефом Смітом і Сідні Рігдоном, в якому говорилося, що за волею Господа, яка стала відомою через Святого Духа, він має проповідувати євангелію. Однак, як в листі, який він отримав, так і в офіційному дорученні проповідувати, його прізвище писалось як Rider, а не Ryder. Через орфографічну помилку Саймондз почав сумніватися в одкровеннях Джозефа Сміта і його покликанні як пророка Бога. Врешті-решт Саймондз залишив Церкву. Хоча його реакція на орфографічну помилку в його імені була не єдиною причиною його відступництва, це додало оливи до вогню. Після відступництва Саймондз Райдер долучився до зграї погромників, які вимазали Джозефа Сміта дьогтем і обсипали пір’ям біля дому Джона та Ельзи Джонсонів у ніч з 24 на 25 березня 1832 р.
Учення і Завіти 71:7. Допомагати іншим зрозуміти істину
Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, дав таку пораду стосовно того, як відповідати людям, які критикують Церкву:
“Найперше за все ми як справжні учні Христа повинні турбуватися про благополуччя інших, а не про особисте виправдання. Запитання й критика дають нам можливість спілкуватися з іншими й показувати, що вони важливі для Небесного Батька і нас. Наша мета—це допомогти їм зрозуміти істину, а не боронити своє “его” чи набирати очки у теологічних дебатах. Наші щирі свідчення є наймогутнішою відповіддю, яку ми тільки можемо дати тим, хто нас звинувачує. А такі свідчення можуть приноситися, лише коли відчуваємо любов і смирення” (“Сміливість християнина—ціна учнівства”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 73–74).
Старійшина Мервін Дж. Ештон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, радив:
“Можливо, ми ніколи не звільнимося від тих, хто відкрито виступає проти мормонів. З цієї причини ми закликаємо всіх наших членів Церкви відмовитися від того, щоб стати противниками тих, хто проти мормонів” (“Pure Religion”, Ensign, Nov. 1982, 63).