Семінарії та інститути
Урок 69: Учення і Завіти 64:1–19


Урок 69

Учення і Завіти 64:1–19

Вступ

27 серпня 1831 р. пророк Джозеф Сміт і кілька старійшин щойно повернулися до шт. Огайо зі своєї подорожі для освячення землі і храмової ділянки в Сіоні, або в Індепенденсі, шт. Міссурі. Під час подорожі до шт. Міссурі і з нього, у деяких старійшин виникали непорозуміння, і у них були погані почуття одне до одного, але більшість з них змогли примиритися. 11 вересня пророк отримав одкровення, записане в Ученні і Завітах 64. Цей урок охоплює Учення і Завіти 64:1–19, де Господь говорить про Своє бажання прощати Своїх слуг. Він також наказує членам Церкви прощати одне одного.

Примітка: Урок 70 надає можливість двом студентам навчати. Якщо ви ще не робили цього, то можете зараз вибрати двох студентів і дати їм копії призначених частин 70-го уроку, щоб вони могли підготуватися.

Рекомендації для навчання

Учення і Завіти 64:1–7

Господь запевняє старійшин про Своє бажання прощати

Ще до початку уроку напишіть на дошці такі запитання:

Коли вам було боляче через слова або вчинки іншої людини?

Якою була ваша реакція в цій ситуації?

Розпочніть урок, попросивши студентів обміркувати запитання на дошці.

Поясніть, що в Ученні і Завітах 64 Господь навчає нас, як реагувати, коли хтось ображає нас. Джозеф Сміт отримав одкровення, записане в Ученні і Завітах 64, 11 вересня 1831 р., приблизно через два тижня після того, як він і група старійшин повернулися до шт. Огайо з міста Індепенденс, шт. Міссурі. Ці старійшини та інші члени Церкви зазнали труднощів через непорозуміння і погані почуття, які мали місце серед деяких членів групи. У цьому одкровенні Господь сказав: “Є серед вас такі, які згрішили” (УЗ 64:3).

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 64:1–4, а решту класу попросіть знайти фрази, які описують те, як Господь відреагував на тих, хто згрішили. Можете запропонувати студентам позначити фрази, які вони знайдуть.

  • Як, за словами Господа, Він реагує на членів Церкви, які згрішили?

  • Чого така реакція навчає нас про Господа? (Студенти можуть висловити свої думки різними словами, однак вони мають визначити такий принцип: Господь є співчутливим, прощає і виявляє милість. Напишіть цей принцип на дошці).

  • Чому ця істина може бути важливою для членів Церкви, яким було важко через непорозуміння і погані почуття одне до одного? Чому ця істина щодо Спасителя є важливою для вас?

Поясніть, що в цей час деякі члени Церкви, включаючи деяких старійшин, які подорожували з Джозефом Смітом, почали критикувати Джозефа Сміта. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 64:5–6. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти, що Господь сказав стосовно Джозефа Сміта. Перед тим, як студент почне читати, поясніть, що шукати приводу проти когось, як сказано у 6-му вірші, означає знаходити в комусь недоліки.

  • Що сказав Господь про Джозефа Сміта? (Джозеф Сміт тримав ключі Господнього царства і був слугою Господа. Деякі люди знаходили недоліки у Джозефа).

Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 64:7 і знайти, що ще Господь сказав про Джозефа Сміта.

  • Чого ми можемо навчитися з цього вірша про Джозефа Сміта? (Джозеф Сміт згрішив, але Господь волів простити його. Щоб допомогти студентам зрозуміти цей уривок, ви можете зазначити, що як і всі люди, Джозеф Сміт мав слабкості і потребував прощення від Господа за свої гріхи. Однак він не був винний у тяжких гріхах).

  • Що ми можемо дізнатися з цього вірша стосовно того, що ми мусимо робити, щоб отримати прощення від Господа?

Учення і Завіти 64:8–19

Господь наказує Своїм слугам прощати одне одного

Якщо можливо, покажіть ілюстрацію отруйної змії, яка мешкає у вашій місцевості, або ілюстрацію рани, спричиненої укусом отруйної змії.

  • Крім відчуття фізичного болю, які ще емоції, як ви вважаєте, у вас виникли б, якби вас укусила отруйна змія?

Поясніть, що хтось в цій ситуації міг би (1) переслідувати змію і з гнівом або страхом убити її, або ж (2) ужити невідкладних заходів, щоб вивести отруту зі свого організму.

  • Який з цих двох вчинків є мудрішим, на вашу думку? Чому?

Поясніть, що вибір людей після отруйного укусу можна порівняти з нашим вибором, коли ми відчуваємо образу через слова або вчинки іншої людини. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 64:8. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти наслідки, з якими стикалися деякі учні Господа через те, що вони відмовлялися простити одне одного. Запросіть студентів поділитися знайденим.

  • Якому принципу ми можемо навчитися з 8-го вірша? (Студенти можуть висловити свої думки різними словами, однак вони мають визначити такий принцип: Коли ми відмовляємося простити інших, то страждаємо. Ви можете запросити студентів написати цей принцип власними словами у своїх Писаннях).

  • Як людина може бідувати (або бути враженою), не прощаючи інших людей? Як це схоже на наслідки того, що людина переслідує гримучу змію, яка щойно вкусила її?

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 64:9. Запропонуйте класу знайти ще один наслідок, якщо не прощати інших.

  • Відповідно до 9-го вірша, яким ще є наслідок, коли ми відмовляємося прощати інших? (Якщо ми не прощаємо іншим, то стоїмо засуджені перед Господом. Напишіть це вчення на дошці).

Під час цього обговорення ви можете попросити одного зі студентів прочитати наведене далі висловлювання старійшини Девіда Е. Соренсена, сімдесятника:

Старійшина Девід Е. Соренсен

“Дуже важко буває простити людину, яка заподіє нам шкоду, та якщо все ж таки ми робимо це, то відкриваємо для себе світліше майбутнє. Помилки людей більше не стримують нас. Коли ми прощаємо інших, то стаємо вільні вибирати свою дорогу життя. Прощення означає, що проблеми минулого більше не диктують нашу долю, і ми можемо зосередитися на майбутньому, зберігаючи в своєму серці любов Бога” (“Прощення замінить гіркоту любовʼю”, Ensign або Ліягона, трав. 2003, с. 12).

Щоб допомогти студентам визначити і застосовувати заповідь Господа прощати всіх людей, прочитайте наступні приклади і поставте наведені далі запитання:

  1. Молода жінка відчула біль і збентеження, коли дізналась, що деякі її однолітки розповсюджують плітки про неї. Пізніше деякі ці однолітки вибачилися, однак дехто—ні. Молода жінка прощає тих, хто вибачився, однак має недобрі почуття до тих, хто не вибачився.

    Попросіть студентів прочитати Учення і Завіти 64:10–11. Попросіть їх подумати, як ці вірші стосуються прикладу, який ви прочитали.

    • Яку заповідь Господь дає у 10-му вірші? (Допоможіть студентам визначити таку заповідь: Господь повеліває нам прощати всіх людей).

    • Як ця заповідь стосується прикладу з молодою жінкою? Чому, на вашу думку, важливо прощати всіх людей, незалежно від того, чи вибачаються вони за свою провину?

  2. Молодий чоловік порушив заповідь. Він молиться про прощення і обговорює проблему зі своїм єпископом. Однак навіть після того, як єпископ запевнив цього молодого чоловіка в тому, що той повністю покаявся, молодий чоловік продовжує відчувати себе негідним через скоєний у минулому гріх.

    • Як ця заповідь прощати всіх людей, стосується молодого чоловіка в цьому прикладі? Чому ми повинні прощати себе?

  3. Молода жінка відчуває смуток і збентеження через вчинки свого батька. Він залишив свою сім’ю. Перед тим, як піти, він рідко виявляв любов до членів своєї сім’ї і часто був грубим. Вона не розуміє, чому її батько поводився таким чином, і відчуває злість через нього. Вона знає, що має прагнути простити його, але їй здається, що вона не може зробити цього.

    • Як порада Господа в 11-му вірші допомагає цій молодій жінці простити свого батька? Як він допомагає нам дозволити Богу судити тих, хто завдав нам болю?

Попросіть студентів подумати, чи є хтось, кого їм потрібно простити. Визнайте, що іноді може бути надзвичайно важко простити іншу людину. Попросіть когось із студентів прочитати вказане далі висловлювання Президента Гордона Б. Хінклі. Попросіть клас послухати, що вони можуть робити, якщо їм важко простити когось.

Президент Гордон Б. Хінклі

“Я благаю вас просити Господа дати вам сили, щоб простити. … Це може бути не легкою справою, і, можливо, відбудеться не швидко. Але, якщо ви будете щиро прагнути цього і працювати над цим, це станеться” (“Of You It Is Required to Forgive”, Ensign, June 1991, 5).

  • Що Президент Хінклі радив нам робити, якщо нам важко простити когось? Як, на вашу думку, молитва про сили може допомогти нам простити?

Підсумуйте Учення і Завіти 64:12–14, пояснивши, що Господь навчав, що наш вибір прощати інших не звільняє їх від відповідальності за їхні вчинки. Вони все ще несуть відповідальність перед Господом за все те погане, що зробили. В Ученні і Завітах 64:15–17 ми бачимо, що Господь простив двох Своїх слуг, Айзека Морлі та Едварда Партриджа, оскільки вони покаялися у своїх гріхах.

Покажіть зображення Ісуса Христа. Зверніть увагу студентів на першу істину, яку ви написали на дошці на початку уроку: Господь є співчутливим, прощає і виявляє милість. Свідчіть про те, що коли ми прощаємо, то стаємо більш схожими на Спасителя.

Попросіть студентів подумати, як вони можуть застосовувати принципи прощення, про які дізнались сьогодні. Дайте їм час, щоб написати, що вони робитимуть, щоб застосовувати ці істини і записувати будь-які враження, які отримали.

Коментарі та довідковий матеріал

Учення і Завіти 64:8. Ми бідуємо, коли не прощаємо інших

Старійшина Девід Е. Соренсен, сімдесятник, розповів про двох чоловіків, які зашкодили собі та багатьом іншим, оскільки не хотіли простити:

Старійшина Девід Е. Соренсен

“Я виріс у невеличкому фермерському містечку, де вода була основою життя для всіх мешканців. Я пам’ятаю, як вони постійно чекали дощу, хвилювалися, коли його не було, і молилися про нього, про дозвіл на зрошення і про воду взагалі. …

Під впливом і натиском суворості клімату деякі люди бувало проявляли не найкращі свої риси. Час від часу сусіди сперечалися через те, що хтось занадто багато води забрав з резервуару. Саме з цього почалася історія двох чоловіків, скажімо, Чета і Уолта, які жили поблизу гірського пасовиська. Вони не доходили згоди через воду зі спільного резервуару для поливу. Спочатку все було доволі невинно, але вони дозволили непорозумінню з роками перерости в обурення, а тоді в суперечку, що дійшла навіть до погроз.

Одного липневого ранку цим чоловікам знову здалося, що їм замало води. Обидва пішли перевірити резервуар, кожен подумки нарікаючи на іншого, який викрав воду. До входу вони підійшли одночасно. Обмінялися лютими словами й образами. Уолт був велетнем, людиною дужою. Чет був маленьким, жилавим і чіпким. У розпалі сутички чоловіки застосували один до одного лопати як зброю. Уолт випадково поцілив лопатою Четові в око, на яке той залишився сліпим.

Пройшли місяці й роки, а Чет не міг ані забути, ані пробачити. Його не відпускала злість за те, що він втратив око, і ненависть стала ще запеклішою. Одного дня Чет пішов у сарай, зняв із цвяха рушницю, сів на коня і направився до резервуару. Він поставив заслінку в резервуарі й перекрив доступ води на ферму Уолта, знаючи, що той зараз приїде подивитися, що сталося. Потім Чет сховався в кущах і затаївся. Коли Уолт з’явився, Чет застрелив його. Тоді стрибнув на коня, а, приїхавши додому, зателефонував шерифу і сказав, що тільки-но убив Уолта.

Мого батька попросили бути присяжним на суді щодо вбивства. Батько відмовився, оскільки був давнім другом обох чоловіків та їхніх сімей. Чета допитали і визнали винним у вбивстві; його засудили на довічне ув’язнення.

Пройшло багато років, і до мого батька прийшла дружина Чета й попросила його підписати петицію до губернатора з проханням достроково звільнити її чоловіка, здоров’я якого сильно похитнулося за роки примусової роботи. Батько підписав її. Через кілька днів на нашому порозі з’явилися двоє дорослих синів Уолта. Вони були розлючені й розчаровані. За їхніми словами, у зв’язку з підписом батька петицію підписало багато інших людей. Вони попросили його вилучити свій підпис з петиції. Він сказав: “Ні”. Батько розумів, що Чет був хворим і нещасним. Він багато років відстраждав у в’язниці за той жахливий злочин, що вчинив у розпалі гніву. Батько хотів, щоб Чета поховали, як нормальну людину, біля своїх родичів.

Сини Уолта із злістю кинули: “Коли його звільнять із в’язниці, тоді побачимо, що до нього та його сімʼї прийдуть проблеми”.

Зрештою Чета звільнили з-під сторожі й дозволили повернутися додому й померти біля сімʼї. На щастя, між сім’ями більше не траплялося ніякого насильства. Батько часто горював з приводу того, як трагічно, що Чет і Уолт, ці сусіди та друзі з дитинства, піддалися полону своєї злоби і дали їй зруйнувати обидва життя. Яка трагедія, що миттєвому спалаху гніву було дозволено вийти з-під контролю—і це зрештою забрало життя обох—лише тому, що чоловіки не могли простити один одному незначну кількість забраної води для поливу. …

Коли хтось ображає нас або близьких нам людей, витримати біль буває майже неможливо. Може здаватися, що цей біль або несправедливість є центром всесвіту і що нам нічого не залишається, як шукати розплати. Але Христос, Князь Миру, навчає нас про кращий шлях. Дуже важко буває простити людину, яка заподіяла нам шкоду, та якщо все ж таки ми робимо це, то відкриваємо для себе світліше майбутнє. Помилки людей більше не стримують нас. Коли ми прощаємо інших, то стаємо вільні вибирати свою дорогу життя. Прощення означає, що проблеми минулого більше не диктують нашу долю, і ми можемо зосередитися на майбутньому, зберігаючи в своєму серці любов Бога” (“Прощення замінить гіркоту любовʼю”, Ліягона, трав. 2003, сс. 10–11, 12).

Учення і Завіти 64:12–14. “Ви приведете [його] перед Церквою”

Вчення Господа в Ученні і Завітах 64:12–14 доводять, що наше прощення інших не звільняє їх від наслідків за їхні вчинки. Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

Старійшина Річард Г. Скотт

“Якщо вас, як безвинну жертву, було скривджено серйозно, не таїть у собі почуття ненависті, гніву по відношенню до того, що здається несправедливим. Вибачте кривдника навіть, якщо ви самі невинні. Щоб зробити це, можливо, доведеться докласти величезних зусиль. Вчинити це надзвичайно важко, але це—найвірніший шлях до миру і зцілення. Якщо за серйозний переступ проти вас потрібно накласти покарання, залиште це церковним і державним чинам. Не обтяжуйте своє життя думками про відплату. Господні жорна правосуддя мелють повільно, але мелють надзвичайно добре. У Господньому господарстві ніхто не уникне наслідків незагладженого порушення Його законів. У Його час і Його способом буде стягнено повну плату за злі вчинки, у яких не покаялися” (“Мир сумління і мир у душі”, Ensign або Ліягона, лист. 2004, сс. 16–17).

Старійшина Девід Е. Соренсен, сімдесятник, так само пояснював:

Старійшина Девід Е. Соренсен

“Я хотів би уточнити, що прощення гріхів не повинно плутатися з терпінням зла. Насправді, згідно з Перекладом Джозефа Сміта Господь каже: “Судіть судом праведним”. [ПДС, Матвій7:1]. Спаситель просить нас облишити зло і боротися з усіма його проявами, і хоча ми маємо простити ближнього, який робить нам шкоду, ми повинні вдаватися до конструктивних заходів, щоб цього більше не сталося. Жінка, з якою жорстоко повелися, не повинна прагнути помсти, однак, не повинна вона й думати, що не може вжити заходів, аби захистити себе від подібного в майбутньому. Підприємець, якого обманули з угодою, не повинен ненавидіти кривдника, але може спробувати зробити необхідні кроки, щоб виправити ситуацію. Прощаючи, ми не мусимо приймати зло чи терпіти його. Ми не мусимо робити вигляд, що не бачимо нечесності в оточуючому нас світі або у власному житті. Але, борючись з гріхом, ми не повинні дозволити ненависті чи злобі контролювати наші думки чи дії” (“Прощення замінить гіркоту любовʼю”, Ensign або Ліягона, трав. 2003, с. 12).