Семінарії та інститути
Урок 93: Учення і Завіти 88:70–117


Урок 93

Учення і Завіти 88:70–117

Вступ

Це третій урок з присвячених вивченню Учення і Завітів 88. Частина одкровення, яка буде розглядатися на цьому уроці, була дана на конференції первосвящеників 27 і 28 грудня 1832 р. У ньому Господь повелів, щоб старійшини Церкви навчали один одного і підготувалися до служіння місіонерами. Також Господь навчав про ознаки Другого пришестя, про загальний порядок, за яким всі люди будуть воскрешені, та про деякі події, якими буде супроводжуватися остання битва із Сатаною.

Рекомендації для навчання

Учення і Завіти 88:70–117

Господь наказує старійшинам Церкви підготуватися до їхнього служіння і відкриває події, пов’язані з Його Другим пришестям

Попросіть одного зі студентів вийти перед класом і навчити іншого студента, як виконати просте завдання, наприклад, зав’язати краватку (або інше завдання, яке другий студент не знає, як виконати). Попросіть студентів підняти руку, якщо вони нещодавно допомагали комусь у проведенні якогось уроку або набутті якоїсь навички. Попросіть кількох студентів описати, чого вони навчали. Потім обговоріть наступні запитання:

  • Що ви дізнались, підготувавшись навчати, і навчаючи когось іншого?

  • Як ви вважаєте, чому ми, готуючись до навчання, часто навчаємося більше, ніж коли нас навчають інші?

Нагадайте студентам, що Господь дав одкровення, яке вміщено в Ученні і Завітах 88 для групи носіїв священства, які молилися, щоб знати Господню волю стосовно встановлення Сіону. У цьому одкровенні Господь звернувся до цієї групи носіїв священства, назвавши їх “першими трудівниками у цьому останньому царстві” (див. Учення і Завіти 88:70, 74, і наказав їм організувати й відвідувати школу, щоб підготуватися для проповідування євангелії всім народам землі (див. УЗ 88:74, 84, 127).

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 88:73–76. Попросіть решту класу прослідкувати за текстом і знайти, що Господь звелів цим носіям священства зробити, щоб підготуватися навчати інших.

  • Що було наказано робити “першим трудівникам”, щоб підготуватися навчати інших в якості місіонерів? (Ви можете запропонувати студенту виступити в ролі писаря і записувати відповіді студентів на дошці).

  • Що ми можемо робити, щоб організувати, підготувати і освятити себе, аби більш ефективно ділитися євангелією?

  • Як те, що ми очищаємося від гріха, впливає на нашу здатність ділитися євангелією?

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 88:77–80. Попросіть решту класу прослідкувати за текстом і знайти, що Господь звелів цим носіям священства робити, коли вони зустрічались разом. Запросіть студентів поділитися тим, що вони знайшли.

  • Що Господь пообіцяв тим, хто навчає старанно? (Його благодать буде з ними, і їх буде навчено досконаліше в усьому, що їм потрібно, аби зрозуміти все, що стосується царства Бога).

  • Що означає, що Господня “благодать буде з вами” (УЗ 88:78)? (Господь допоможе нам, коли ми старанно навчатимемо і навчатимемося євангелії).

  • На основі того, про що ви дізналися з віршів 77–78, як би ви сформулювали принцип стосовно навчання? (Студенти можуть назвати багато принципів, зокрема й такий: Якщо ми старанно навчаємо одне одного, то Господь допоможе нам досконаліше зрозуміти Його істини. Навчаючи одне одного, ми можемо краще підготуватися, щоб ділитися євангелією з іншими людьми. Ви можете написати ці принципи на дошці так, як їх сформулювали студенти).

  • Яким чином навчання євангелії інших допомогло вам краще зрозуміти її?

  • Які інші теми нам важливо зрозуміти, відповідно до 79-го вірша? Як набуття такого широкого знання може допомогти нам навчати євангелії інших?

піктограма роздаткового матеріалуЩоб допомогти студентам відчути важливість зазначених вище принципів та застосовувати їх, дайте завдання групам, в яких по чотири студенти, підготуватися й провести вказані далі міні-уроки для членів їхніх груп. Попросіть, щоб двоє студентів у кожній групі попрацювали разом, аби навчати про написане в Ученні і Завітах 88:81–86, а двоє інших нехай попрацюють разом, щоб підготуватися й навчати про написане в Ученні і Завітах 88:87–98. Зробіть копії з вказаних далі інструкцій для кожної групи. Попросіть їх прочитати ці інструкції та вірші з Писань, а потім вирішити, як вони будуть проводити міні-уроки. (Скажіть, що участь в навчанні мають брати обидва студенти в кожній парі). Поінформуйте, що кожна пара матиме приблизно пʼять хвилин, щоб підготуватися, і приблизно сім хвилин, щоб навчати. Коли закінчиться даний час для підготовки, запросіть пари, яким було призначено Учення і Завіти 88:81–86, навчати інших студентів у своїх групах. Після цього попросіть студентів помінятися ролями, і нехай навчають пари, яким було призначено навчати з Учення і Завітів 88:87–98. (Примітка: Якщо ви вважаєте доцільним, то можете самі провести міні-уроки, а не просити студентів навчати одне одного).

Міні-урок 1: Учення і Завіти 88:81–86

Почніть свій урок таким запитанням:

  • Коли ви відчували вдячність за те, що хтось попередив вас про щось? (Ви також можете поділитися досвідом).

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 88:81–83. Нехай інші знайдуть, чого Господь навчав про попередження. Попросіть їх поділитися своїми знахідками. Потім поставте такі запитання:

  • Що означає, що ми були попередженими? (Нас було навчено істин відновленої євангелії Ісуса Христа).

  • Яку істину ми пізнаємо з цих віршів? (Ті, кого ви навчаєте, можуть сказати про це різними словами, однак вони мають визначити принцип, подібний до такого: Оскільки ми були попереджені через послання євангелії, Господь очікує, що ми попередимо своїх ближніх. Ви можете запропонувати студентам позначити цей принцип у вірші 81).

Підсумуйте написане в Ученні і Завітах 88:84–85, пояснивши, що Господь настановляв носіїв священства, які були присутні, коли Джозеф Сміт отримував це одкровення, старанно працювати, щоб підготувати себе і святих, аби уникнути майбутніх вироків, які чекають на злочестивих.

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 88:86. Попросіть свою групу знайти, як ми повинні жити, коли готуємося ділитися євангелією. Попросіть їх назвати, що вони знайшли.

  • Що означають слова “не вплутуйте себе у гріх”? Як ця настанова стосується вашого життя, коли ви готуєтеся до отримання храмових обрядів, служіння на місії повного дня або одруження і створення сімʼї?

Аби допомогти студентам задуматися над тим, як вплутування в гріх може позначитися на їхній здатності свідчити про істину, прочитайте наведені далі слова старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

Джеффрі Р. Холланд

“Жоден місіонер, який не покаявся у скоєному до місії статевому гріху, або лайці, або перегляді порнографії, не може очікувати, що він буде здатний закликати інших покаятися в таких самих порушеннях! Цього ви робити не можете. Дух не буде з вами, і слова душитимуть горло, коли ви будете говорити. Ви не можете відступати на те, що Легій назвав “забороненими дорогами” [1 Нефій 8:28] і сподіватися, що вам вдасться спрямовувати інших на “тісну і вузьку путь” [2 Нефій 31:18]—так бути не може” (“Ми усі на службі”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, с. 45).

Ви можете свідчити про те, як важливо залишатися чистими, щоб ефективно ділитися євангелією. Закличте тих, кого ви навчаєте, старатися бути чистими і не вплутуватися в гріх.

Міні-урок 2: Учення і Завіти 88:87–98

Запитайте тих, кого ви навчаєте, чи доводилося їм чути, як хтось ділився сильним свідченням. Попросіть їх описати те свідчення і почуття, які воно викликало в них.

Нехай один зі студентів прочитає вголос Учення і Завіти 88:87–91. Запропонуйте студентам, яких ви навчаєте, знайти приклади сильних свідчень. Коли вони прочитають, поставте таке запитання:

  • Якого роду свідчення прийдуть після свідчень місіонерів перед Другим пришестям Господа?

Попросіть студентів, яких ви навчаєте, прочитати подумки Учення і Завіти 88:92 і знайти, що казатимуть ангели небесні у час перед Другим пришестям. Попросіть їх розповісти, що вони знайшли. Скажіть їм, що слово Наречений стосується Ісуса Христа.

  • Чому надзвичайно важливо, щоб ми підготували себе до Господнього Другого пришестя?

Нехай один із студентів прочитає вголос Учення і Завіти 88:95–98. Попросіть студентів, яких ви навчаєте, знайти, які дві різні групи людей буде піднято, щоб вони зустріли Спасителя при Його пришесті. Потім поставте наступне запитання:

  • Кого буде піднято, щоб зустріти Ісуса Христа при Його пришесті? (Його святі, які живі, та Його святі, які померли. Ви можете запропонувати студентам, яких навчаєте, щоб вони позначили слова або фрази в цих віршах, які навчають про наступну істину: Праведні піднімуться, щоб зустріти Христа, коли Він прийде).

Попросіть тих, кого навчаєте, проглянути Учення і Завіти 88:98 та знайти слова або фрази, що описують групи святих, які візьмуть участь в Господньому пришесті. Потім поставте наступне запитання:

  • Які слова або фрази ви знайшли? (Ви можете пояснити, що слова “будуть першими плодами” стосуються праведних святих, які піднімуться у Першому Воскресінні).

Розкажіть, які почуття, за вашим уявленням, викличе участь в Другому пришесті, що описано в цих віршах.

Після того як групи студентів проведуть навчання одне одного, поставте всьому класу таке запитання:

Узагальніть Учення і Завіти 88:97–107, пояснивши: Господь відкрив, що мертві будуть воскрешені відповідно до їхньої праведності. Ті, хто будуть воскрешені першими, успадкують целестіальне царство (див. УЗ 88:97–98). Ті, хто будуть воскрешені другими, успадкують террестріальне царство (див. УЗ 88:99). Ті, хто успадкують телестіальне царство, будуть воскрешені після Тисячоліття (див. УЗ 88:100–101). І, нарешті, ті, хто “залишаться брудними”,—ті, хто жили на землі і стали синами загибелі,—будуть воскрешені і викинуті у зовнішню темряву (див. УЗ 88:102). Наприкінці тисячі років миру, які відомі як Тисячоліття, Сатана та його послідовники вийдуть на битву проти Божого народу, веденого Михаїлом (тобто Адамом). Сатана зі своїми послідовниками зазнає поразки, і вони будуть вигнані у зовнішню темряву.

Вкажіть на такий принцип, написаний на дошці: “Якщо ми старанно навчаємо одне одного, то Господь допоможе нам досконаліше зрозуміти Його істини”. Потім поставте наступне запитання:

Закличте студентів шукати можливостей навчати євангелії інших. Свідчіть про благословення, які вони отримають за це.

Коментарі та довідковий матеріал

Учення і Завіти 88:73–76. “Я прискорю Мою роботу”

У жовтні 2012 р., невдовзі після того як Президент Томас С. Монсон оголосив, що молоді чоловіки і молоді жінки будуть покликатися на місіонерське служіння у молодшому віці, старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, що це оголошення було прикладом того, що Бог прискорює Свою роботу:

Старійшина Джеффрі Р. Холланд

“Господь прискорює Свою роботу. І Йому потрібно все більше й більше гідних місіонерів, які бажають розповсюджувати світло, істину, надію і спасіння євангелії Ісуса Христа у здебільшого темному й наляканому світі. …

Це оголошення … не про вас. Воно про чудове й чисте послання, яке вас просять нести” (в “Church Lowers Age Requirement for Missionary Service”, Church News, Oct. 6, 2012, ldschurchnews.com).

Учення і Завіти 88:81–82. Попереджати своїх ближніх

Президент Генрі Б. Айрінг, з Першого Президентства, пояснив, що ми, члени Церкви, маємо обовʼязок ділитися євангелією з іншими:

Президент Генрі Б. Айрінг

“Обов’язок попереджати ближнього лежить на кожному з нас, хто прийняв завіт хрищення. Ми повинні розмовляти з друзями і родичами, які не є членами Церкви, про євангелію. Наша мета—запросити їх навчатися у місіонерів повного дня, які покликані і призначені навчати. …

Ми повинні … запрошувати зі свідченням. Любов і приклад відкриють шлях. Але нам все ж потрібно відкривати вуста і свідчити. …

Можливо, декому з нас важко повірити в те, що ми маємо достатньо любові, або що наше життя є досить хорошим, або що нашої сили свідчення достатньо, щоб ближні прийняли наше запрошення. Але Господь знав, що ми можемо так думати. Прислухайтеся до Його підбадьорюючих слів, які Він наказав помістити у першому розділі Учення і Завітів, коли поставив перед нами завдання: “І голос попередження буде звучати для всіх людей, вустами Моїх учнів, яких Я вибрав у ці останні дні (УЗ 1:4).

А тепер послухайте, як Він описує якості цих учнів, тобто нас: “Немічне світу з’явиться і зламає могутніх і сильних” (УЗ 1:19).

І далі: “Щоб повноту Моєї євангелії могло бути проголошено слабкими й простими до кінців землі” (УЗ 1:23).

І потім знову: “І наскільки вони були смиренними, щоб настільки їх могло бути зроблено сильними, і благословлено з висоти” (УЗ 1:28).

Це запевнення було дане першим місіонерам Церкви і місіонерам сьогодення. Але воно було дане також і усім нам. Ми повинні вірити, що маємо достатньо любові і що євангелія увійшла в наше життя настільки глибоко, що наше запрошення зробити вибір буде почуте так, ніби воно йде від Учителя, Чиїм запрошенням воно в дійсності є” (“Голос застереження”, Ліягона, січень 1999, сс. 33–35).

Учення і Завіти 88:117. Урочисті зібрання

У період із січня по травень 1836 р. у Кертленді було проведено багато зборів. Деякі з цих зборів були урочистими зібраннями. Урочисті зібрання—це особливі збори, що відрізняються від інших церковних зборів. Протягом тижня, починаючи з 27 березня 1836 р., урочисті зібрання проводилися в рамках освячення Кертлендського храму, а інше урочисте зібрання було проведено через три дні, 30 березня 1836 р. Ще одне урочисте зібрання було проведено через рік, 6 квітня 1837 р.

Старійшина Девід Б. Хейт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

Старійшина Девід Б. Хейт

“Урочисте зібрання, як зрозуміло з назви, позначає священну, надихаючу, благоговійну подію, коли святі збираються під керівництвом Першого Президентства. Проведення урочистих зібрань відбувається з таких трьох нагод: освячення храмів, спеціальне навчання провідників священства і підтримка нового Президента Церкви” (“Solemn Assemblies”, Ensign, Nov. 1994, 14).

Роберт Дж. Норман, колишній директор інституту релігії в Тусоні, пояснив:

“Урочисті зібрання проводяться, щоб зміцнити духовність святих і сильніше наголосити на важливості цілей, заради яких проводяться ці зібрання. Пророк Джозеф Сміт сказав: “Ми повинні мати все підготовленим, і скликати наше урочисте зібрання, як наказав нам Господь, щоб ми були здатні виконати Його велику роботу і зробити це в Його Божий спосіб. Дім Господа повинен бути підготовлений, і урочисте зібрання скликано й організовано в ньому за порядком Божого дому”. (Teachings of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith, Salt Lake City: Deseret Book Co., 1938, p. 91).

Гебер Ч. Кімбол записав настанови, які Пророк дав старійшинам перед тим урочистим зібранням: “Нам було наказано підготуватися до урочистого зібрання. Нарешті настав час для цього зібрання; а перед цим пророк Джозеф Сміт закликав старійшин, щоб вони налаштували свій розум на урочистість, відкинувши від себе всяке зло—у думці, слові чи дії, і дали своїм серцям освятитися, оскільки не слід їм чекати на благословення від Бога, якщо вони належно не підготуються для цього, бо Святий Дух не перебуває у нечистих храмах”. Orson F. Whitney, Life of Heber C. Kimball, 3d ed., Salt Lake City: Bookcraft, 1967, p. 91).

Це довгоочікуване зібрання відбулося в Кертлендському храмі 30 березня 1836 р., через три дні після його освячення. На цьому зібранні зустрілося триста братів, вони отримали деякі обряди євангелії і пророк Джозеф Сміт привів до ладу різні церковні кворуми. (Див. History of the Church, 2:430–33; D&C 88:139–141; 109:35). А через рік, 6 квітня 1837 р., було скликано ще одне урочисте зібрання, щоб відзначити річницю організації Церкви і зробити подальші кроки в організації кворумів священства” (Robert J. Norman, “I Have a Question”, Ensign, Dec. 1988, 53).