“Чи ти любиш Мене?”
Якщо ми хочемо виявляти нашу любов до Бога, нам необхідно розуміти, як Він розпізнає нашу любов.
У притчі про блудного сина старшому брату спочатку було важко радіти поверненню додому свого молодшого брата, оскільки той деякий час приймав неправильні рішення і “розтратив маєток свій… живучи марнотратно”. Гординя та самоправедність не дозволили старшому братові радіти розкаянню і поверненню молодшого брата. Ми також можемо упускати нагоди виражати нашу щиру любов нашим близьким своїми словами і діями.
У Писаннях є багато яскравих прикладів того, як виявляється і сприймається щира любов: Ноомі і Рут, Аммон і цар Ламоній, блудний син і його батько, Спаситель і Його учні.
Якщо любов беззастережно виявляється і щиро сприймається, то формується благотворний цикл, і любов між тим, хто її виявляє, і тим, хто її сприймає, збільшується.
Любов Бога досконала, вічна й непохитна і “солодш[а] за все”. Вона сповнює душу “надзвичайно великою радістю”. Проте іноді нам може бути важко розпізнати любов Бога в нашому житті. Однак наш досконало люблячий Небесний Батько так сильно хоче, щоб ми відчували Його любов, що Він “розмовляє з [нами]… за [нашим] розумінням”. Він буде виявляти Свою любов до нас так, щоб кожен з нас особисто міг розпізнати її. Ми можемо відчувати Божу любов до нас, коли насолоджуємося красою природи або отримуємо відповіді на молитви, або коли у час потреби нам щось спадає на думку, або в ті прекрасні миті, коли ми відчуваємо радість. Найвеличнішим виявом любові Небесного Батька до нас, яку ми осягаємо розумом і відчуваємо серцем, є те, що Він дозволив, щоб Його Улюблений Син приніс Себе в жертву, аби здійснити Спокуту.
Як і старший брат блудного сина, ми часто зосереджуємося на собі. Ми надто сильно переймаємося пошуком доказів Божої любові до нас і розчаровуємося, коли їх не бачимо. Однак дивовижний парадокс полягає у тому, що чим більше ми зосереджені на виявленні нашої любові до Бога, тим легше ми зможемо розпізнавати вияви Його любові до нас. Можливо, саме тому Спаситель, у відповідь на запитання: “Котра заповідь найбільша?”, промовив ці прості й важливі слова, запрошуючи: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою”.
Іноді спосіб, у який ми виявляємо свою любов до найдорожчих нам людей, не обов’язково є таким, у який вони її сприймають. Це може розчаровувати як того, хто виявляє любов, так і того, хто її сприймає. Може бути корисним спитати у тих, кого ми любимо, що вони вважають виявами любові до них. Так само, якщо ми хочемо виявляти нашу любов до Бога, нам необхідно розуміти, як Він розпізнає нашу любов. На щастя, Він чітко вказав у Писаннях кілька способів, у які ми можемо виявляти нашу любов до Нього.
Чи ти любиш мене більше цих?
З розмови між Петром і воскреслим Господом біля Тіверіядського моря, під час якої Господь дав Свої настанови, ми дізнаємося, як ми можемо виявляти нашу любов до Господа.
“Ісус промовляє до Симона Петра: “Симоне, сину Йонин, — чи ти любиш мене більше цих?” Той каже Йому: “Так, Господи, — відаєш Ти, що кохаю Тебе!”
Ключовою фразою у цьому вірші є слова: “Чи ти любиш мене більше цих?” Ми виявляємо нашу любов до Господа, коли ставимо Його вище за “цих”, а “цими” можуть бути будь-хто, будь-яка справа або будь-що, що перешкоджає тому, щоб Його вплив був найважливішим у нашому житті.
У дні, тижні, місяці або році ніколи не буде достатньо часу на те, щоб ми виконали все, що нам потрібно чи що ми хочемо виконати. Одна зі складових випробування, яким є смертне життя, полягає в тому, щоб використовувати дорогоцінний ресурс часу на те, що є найважливішим для нашого вічного блага і не перейматися тими речами, які є менш важливими.
Президент Рассел М. Нельсон сказав: “Запитання до кожного з нас… є однаковим… Чи прагнете ви, щоб саме Бог справляв найбільший вплив на ваше життя? Чи дозволите ви, щоб Його слова, Його заповіді та Його завіти впливали на те, що ви робите кожного дня? Чи дозволите ви, щоб Його голос мав пріоритет над будь-яким іншим голосом? Чи прагнете ви в першу чергу робити все, що Він хоче, щоб ви зробили, а вже потім будь-що інше? Чи прагнете ви, щоб вашу волю було поглинуто Його волею?” Наше учнівство і любов до Бога виявляються в тому, що ми робимо все, щоб Він був для нас найвищим пріоритетом.
Паси вівці Мої!
З наступного вірша, в якому записано продовження тієї самої розмови між Петром і Спасителем, ми дізнаємося, які ще наші дії Господь вважає нашими виявами любові до Нього: “І говорить йому [Господь] удруге: “Симоне, сину Йонин, — чи ти любиш Мене?“ Той каже Йому: “Так, Господи, — відаєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє йому: “Паси вівці Мої!”
Ми виявляємо свою любов до Небесного Батька, коли виконуємо мирське або церковне служіння Його дітям, слухаємо, любимо і підбадьорюємо їх. Таким служінням може бути просто дивитися на інших дійсно без осуду. У 76-му розділі Учення і Завітів ми можемо дізнатися про характер тих, хто успадкує целестіальну славу: “Вони бачать так само, як їх бачать, і знають так само, як їх знають”. Вони бачать інших такими, якими їх бачить Бог, а Він бачить їх такими, якими вони можуть стати, зі славетним божественним потенціалом.
Після мого повернення додому з місії я очолив компанію, що надавала послуги з догляду за газонами, яку ми заснували з братами ще у підлітковому віці. Також я був дуже зайнятим через моє навчання в університеті. Одного весняного тижня внаслідок рясних дощів та через іспити, що невблаганно наближалися, я не встигав покосити газони.
Всередині тижня небо прояснилося, і я планував після навчання покосити їх. Але коли я прийшов додому, то мого пікапа й обладнання не було на місці. Мені стало цікаво, і я пішов подивитися на газони, які я планував покосити: кожен з них вже був акуратно покошений. На останньому газоні, де я мав працювати, я побачив мого молодшого брата з газонокосаркою. Він подивився на мене, усміхнувся і помахав рукою. Переповнений почуттям вдячності, я обійняв його і подякував йому. Його важливе служіння зміцнило мою любов до нього і відданість йому. Служіння одне одному — це один з безпомилкових способів, у який ми виявляємо нашу любов до Бога та Його улюбленого Сина.
Визнавати Його руку в усьому
Ми також виявляємо нашу любов до Бога, маючи вдячне серце. Господь сказав: “І нічим людина не ображає Бога… крім тих, хто не визнає Його руку в усьому”. Ми виявляємо нашу любов до Бога, коли визнаємо Його як джерело всього доброго, що є в нашому житті.
У перші дні роботи нашої компанії ми з моїм бізнес-партнером палко молилися перед важливими зборами, просячи Небесного Батька про допомогу. Знову і знову Бог відповідав на наші молитви, і наші збори проходили добре. Після одних зборів мій бізнес-партнер зауважив, що ми діяли швидко, коли треба було просити про допомогу, але не поспішали дякувати за неї. Після цього ми взяли собі за правило промовляти щирі молитви вдячності, визнаючи руку Господа у нашому успіху. Ми виявляємо свою любов до Бога своїм “вдячним ставленням”.
Якщо Ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте
Ще один спосіб виявляти нашу любов до Небесного Батька і Його Улюбленого Сина — це вирішити слухатися Їх. Спаситель сказав: “Якщо ви мене любите, — Мої заповіді зберігайте”. Цей вид послуху не є сліпим чи примусовим, але це щирий та охочий вияв любові. Небесний Батько хоче, щоб ми хотіли бути слухняними. Сестра Тамара В. Руніа назвала це “слухатися з любов’ю”. Вона сказала: “Навіть якщо наша слухняність все ще не досконала, ми зараз намагаємося слухатися з любов’ю, знову і знову вибираючи залишитися в цих стосунках, оскільки ми любимо Його”.
Небесний Батько дав нам свободу волі, щоб надихнути нас хотіти вибирати Його. Його робота і слава не лише в тому, щоб здійснювати наше вічне життя, але і в сподіванні, що нашим найбільшим бажанням є повернення до Нього. Однак Він ніколи не буде змушувати нас слухатися. У гімні “Свободу волі мають всі” є такі слова:
Коли ми були провідниками місії, моя дружина Крістіна і я надихалися діями багатьох місіонерів, які вибирали бути слухняними не лише тому, що це було однією з місіонерських норм, але й тому, що вони прагнули виявляти свою любов до Господа, смиренно зробивши вибір бути Його представниками.
Старійшина Дейл Г. Ренлунд сказав: “Мета нашого Небесного Батька у вихованні полягає не в тому, щоб Його діти робили те, що правильно, а в тому, щоб Його діти вибирали робити те, що правильно, і, зрештою, стали подібними до Нього. Якби Він просто хотів, щоб ми були слухняними, Він відразу б винагороджував або карав, щоб вплинути на нашу поведінку”. Ми виявляємо свою любов до Бога, коли вибираємо слухатися Його та йти за Ним.
Наш Небесний Батько і наш Спаситель бачать наші вияви любові до Них, коли ми ставимо Їх на перше місце у нашому житті, служимо одне одному, з вдячністю визнаємо кожне благословення від Них і вибираємо слухатися Їх і йти за Ними.
Я свідчу, що кожен з нас дійсно є дитиною Бога і що Він любить нас досконалою любов’ю. Я свідчу, що Він бажає, щоб ми відчували Його любов, виявлену до нас так, щоб ми розпізнали і зрозуміли її вияви. І дивовижний парадокс є у тому, що ми зможемо сильніше відчувати Його любов до нас, якщо будемо виявляти нашу любов до Нього. В ім’я Ісуса Христа, амінь.