2025
Сила служіння окремій людині
Листопад 2025


10:28

Сила служіння окремій людині

Коли ми служимо конкретній людині, ми запрошуємо її прийти до Христа і поклонятися в домі Господа.

Сестри і брати, дякуємо вам за вашу непохитну відданість на шляху до Ісуса Христа у ці складні часи. Ви — чудові; ви — гарні, кожен з вас є дитиною Бога. Я молюся про те, щоб ми розпізнавали вплив Святого Духа, коли намагаємося ставати дійсно відданими учнями Ісуса Христа і підтримуємо одне одного в цьому, та відчували Його радість під час поклоніння в домі Господа.

Президент Рассел М. Нельсон проголосив: “Для вас і для мене зараз час готуватися до Другого пришестя нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа. Зараз для нас час зробити учнівство нашим найвищим пріоритетом. Як же нам зробити це у світі, в якому так багато відволікань, що це аж спантеличує нас?”

І сам відповів: “Нам допоможе регулярне поклоніння в храмі. У домі Господа ми зосереджуємося на Ісусі Христі… Ми йдемо до Нього, щоб пізнавати Його… Кожен, хто щиро шукає Ісуса Христа, знайде Його в храмі.

Тож як ми можемо стати відданими учнями Ісуса Христа і допомогти один одному в цьому? Ми служимо кожному окремо. Служіння за прикладом Спасителя передбачає співчуття, доброту, терпіння і любов без осуду. Коли ми служимо конкретній людині, ми запрошуємо її прийти до Христа і поклонятися в домі Господа, щоб вона отримала Його викупительну силу. Іншими словами, ми допомагаємо одне одному ставати відданими учнями, коли служимо окремій людині так, що це веде її в дім Господа.

Ми дізнаємося від Ісуса Христа про силу служіння окремій людині з любов’ю і без осуду. Ви пам’ятаєте самарянку біля криниці. Ця жінка, можливо, відчувала себе незначною, самотньою, занепалою духом і непримітною. Можливо, їй бракувало відчуття належності. За своє життя вона була одружена з п’ятьма чоловіками, і чоловік, з яким вона жила зараз, не був її чоловіком. Інші, не знаючи обставин її життя, могли несправедливо її осуджувати. Можливо, це одна з причин, чому вона самотньо прийшла до криниці в найспекотнішу пору дня. Втім, вона була однією з перших, кому Ісус Христос проголосив, що Він є Месією. Для Нього ця жінка була дочкою Бога.

Ісус Христос навчав ту жінку, що завдяки Йому людина може отримати вічне життя, якщо питиме живу воду. Він проголосив: “Хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне”.

Самарянка відчула любов Спасителя і отримала через Духа свідчення, що Він є Месією. Отримавши це свідчення, вона повернулася до міста і запросила інших прийти й побачити, і багато хто повірив, що Ісус — “справді [Христос,] Спаситель… світу”. Христос служив кожному з любов’ю; внаслідок цього інші стали Його відданими учнями.

Ми дізнаємося про силу співчутливого служіння окремій людині від Христових апостолів: Петра та Івана. Ви пам’ятаєте того чоловіка, кульгавого від народження, який щоденно лежав біля воріт храму і просив грошей. Цей чоловік, можливо, відчував себе незначним, самотнім, занепалим духом і непомітним. Можливо, йому бракувало відчуття належності.

“Та промовив Петро: “Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина — устань та й ходи!”

Петро взяв чоловіка за правицю і підвів його, й чоловік одужав. Одразу після того чуда чоловік увійшов до храму з Петром та Іваном, “ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога”. Петро та Іван послужили окремій людині так, що це привело її в дім Господа, і цей чоловік став відданим учнем Христа.

Мої друзі, у моєму житті також були миті, коли я відчував себе незначним, самотнім, занепалим Духом і непримітним. Мені бракувало відчуття належності. Мене було охрищено і конфірмовано в члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, коли мені було 19 років. Через рік я прийняв покликання служити місіонером повного дня, але тоді я ще багато чого не знав про історію Церкви.

На початку свого місіонерського служіння я дізнався, що був період, коли чорношкірим африканцям не дозволялося насолоджуватися всіма благословеннями поклоніння в домі Господа. Коли я вперше дізнався про це, то відчув гнів, збентеження, сумнів і страх. Ці почуття були настільки сильними, що я на якийсь час втратив здатність розпізнавати вплив Святого Духа.

На щастя, там, на місії, у мене був чудовий напарник, Кевін Вік, який служив мені з любов’ю, терпінням і добротою. Кожного вечора, коли він бачив, що я маю сумніви і відчуваю невпевненість, він просто казав молодому старійшині Джонсону: “Я люблю тебе”. Приблизно через два тижні я дозволив собі відчути любов Кевіна. Я набрався мужності помолитися Небесному Батькові в ім’я Ісуса Христа. Молячись, я відчув спонукання відкрити 6-й розділ Учення і Завітів, і прочитати вірші 21–23, де сказано:

“Ось, Я є Ісус Христос, Син Бога… Я є світло, що сяє у темряві…

Розкинь розумом про ту ніч, коли ти волав до Мене у своєму серці, щоб ти міг знати про істинність цього.

Хіба Я не промовляв мир твоєму розуму стосовно цього? Яке більше свідчення ти можеш мати, ніж від Бога?”

Коли я читав, то дещо згадав. Я згадав той день, коли постився і молився, аби знати, що Книга Мормона є словом Бога, і що Джозеф Сміт є пророком Відновлення. Я згадав завіти, укладені в домі Господа, які в дуже особистий спосіб тісно пов’язують мене з Ісусом Христом. Я відчув любов Спасителя, Його милість і Його запевнення, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є Його царством на землі та що вона необхідна, аби підготувати нас до Його Другого пришестя. Згадавши все це, я відчув, що знову можу розпізнавати вплив Святого Духа і глибше розуміти, що Ісус є Христос, а я — Його учень.

Іноді у нас будуть запитання, на які ми не матимемо відповідей, і ми відчуватимемо себе незначними, занепалими духом, самотніми та непримітними. Однак, друзі мої, нам слід просуватися вперед з вірою в Ісуса Христа і пам’ятати Його слова:

“Серце ваше нехай не тривожиться”.

Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!”

Я свідчу про дійсність цього і про це обіцяне Спасителем благословення.

Тож, що ми можемо робити, аби наше служіння окремій людині у спосіб Спасителя було найефективнішим? Ми маємо жити за вченням Христа. Якщо ми живемо за вченням Христа, то, як сказав Президент Нельсон, це може “запустити в дію найпотужніший доброчесний цикл, що сприятиме духовному ривку в нашому житті.

Якщо ми стараємося жити за вищими законами Ісуса Христа… Спаситель піднімає нас над трясовиною цього занепалого світу, у більшій мірі благословляючи нас милосердям, смиренням, щедрістю, добротою, самодисципліною, миром і спокоєм.

“[Цей духовний] ривок, набутий завдяки життю за доктриною Христа, — як пояснює старійшина Дейл Г. Ренлунд, — не лише уможливлює перетворення нашої божественної природи на нашу вічну долю, але й також мотивує нас допомагати [служити] іншим доречними способами”. Старійшина Ренлунд нагадує нам, що “завдання Спасителя — зцілювати [нас]. Наше завдання — любити, а саме любити і служити так, щоб інші наближалися до Ісуса Христа”.

Наша здатність жити за вченням Христа збільшиться завдяки щоденному вивченню Книги Мормона і щотижневому прийняттю причастя. Президент Нельсон проголосив, що Книга Мормона “навчає доктрині Христа… [і] дає найповніше і [найчистіше] розуміння Спокути Ісуса Христа, яке тільки можна де-небудь знайти”. Я люблю цю книгу. А щотижневе, сповнене молитви, прийняття причастя поглибить наше розуміння Спокути Ісуса Христа і сповнить наше життя духовним оновленням, втіхою і силою божественності. Пам’ятайте, що “в обрядах [священства] явлена сила божественності”, і ця сила, яка йде від Ісуса Христа, зміцнює наше бажання і нашу здатність служити окремій людині.

Коли я вивчаю Книгу Мормона і приймаю причастя, це зменшує до мінімуму почуття розчарування, зміцнює мою рішучість служити окремим людям, як це робив би Спаситель, і допомагає зробити учнівство моїм найвищим пріоритетом.

Мої друзі, я обіцяю: якщо ми живемо за вченням Христа і служимо окремим людям так, що це веде їх в дім Господа, то будемо просуватися вперед з вірою в Ісуса Христа, навіть коли на запитання у нас немає відповідей і коли ми відчуваємо себе незначними, самотніми, занепалими духом і непомітними. Ми будемо запрошувати окремих людей прийти до Ісуса Христа і поклонятися в домі Господа, щоб вони отримали Його викупительну силу і відчули Його любов. У домі Господа ми “відчуємо милість [Спасителя]. [Ми] знайдемо відповіді на ті свої запитання, які найбільше непокоять [нас]. [І ми] краще осягнемо радість життя за Його євангелією”. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Рассел М. Нельсон, “Господь Ісус Христос прийде знову”, Ліягона, лист. 2024, сс. 121–122.

  2. Див. Іван 4:5–42.

  3. Історично склалося так, що більшість людей відвідували криницю Якова рано-вранці. Це було місце, де люди збиралися й спілкувалися одне з одним. Самарянка прийшла до Яковової криниці наодинці, посеред дня, в найспекотнішу пору, о шостій годині, тобто опівдні. Її поява саме в цей час може свідчити про те, як, можливо, вона розуміла ставлення інших до неї, і про те, які, можливо, у неї були почуття до себе.

  4. Іван 4:13–14.

  5. Іван 4:42.

  6. Див. Дії 3:1–11.

  7. Дії 3:6.

  8. Див. Дії 3:7.

  9. Дії 3:8.

  10. Мене було охрищено і конфірмовано у члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів у серпні 1986 року. Із серпня 1987 року по серпень 1989 року я служив місіонером в Бірмінгемській місії, шт. Алабама.

  11. Див. Church and Gospel Questions, “Race and The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints”, Gospel Library.

  12. Більш детально цей досвід описано у виступі старійшини Пітера М. Джонсона,“Applying the Doctrine of Jesus Christ into Our Lives” (Brigham Young University–Idaho devotional, Mar. 14, 2023), byui.edu.

  13. Учення і Завіти 6:21–23.

  14. Іван 14:27.

  15. Іван 16:33.

  16. В ученні Христа є п’ять взаємопов’язаних складових: віра в Господа Ісуса Христа і Його Спокуту; покаяння; отримання обрядів і шанування завітів; освячення Святим Духом; і терпіння до кінця. Віра в Господа Ісуса Христа є принципом дії та божественної сили. Покаяння — це виявлення людиною віри в Христа через звернення наших серця і душі до Нього. Покаяння — це не покарання. Це процес, коли ми духовно народжуємося від Ісуса й отримуємо Його образ на нашому обличчі. Отримання обрядів і шанування завітів, укладених з Богом і Христом, дає нам більший доступ до Їхньої сили та Їхньої любові і дозволяє нам бути освяченими Святим Духом. Остання складова вчення Христа — це витерпіти до кінця, тобто “постійно і невпинно” жити за кожною складовою вчення Христа, щоб ми могли стати відданими учнями Ісуса Христа і допомагати одне одному в цьому та відчувати Його радість під час поклоніння в домі Господа (Дейл Г. Ренлунд, “Потужний, благотворний цикл доктрини Христа”, Ліягона, трав. 2024, с. 81; див. також Рассел M. Нельсон, “Подолати світ і знайти спокій”, Ліягона, лист. 2022, с. 97).

  17. Рассел М. Нельсон, “Подолати світ і знайти спокій”, с. 97.

  18. Дейл Г. Ренлунд, “Потужний, благотворний цикл доктрини Христа”, сс. 82, 83, курсив додано.

  19. Рассел М. Нельсон, “Книга Мормона: яким би було ваше життя без неї?”, Ліягона, лист. 2017, с. 62.

  20. Учення і Завіти 84:20.

  21. Рассел М. Нельсон, “Господь Ісус Христос прийде знову”, Ліягона, лист. 2024, с. 122.