Не кидайте свого Милосердного

Якось вчителька у школі сказала, що хоча кит дуже великий, але все ж не може проковтнути людину, тому що у кита дуже вузьке горло. Одна дівчинка заперечила: “Але Йону проковтнув кит”. Вчителька відповіла: “Це неможливо”. Така відповідь не переконала дівчинку і вона сказала: “Що ж, коли я попаду на небеса, я спитаю його”. Вчителька глузливо посміхнулася: “А якщо Йона був грішником і не потрапив на небеса?” Дівчинка відповіла: “Тоді ви його спитаєте”.

Хоча ми сміємося, але нам слід пам’ятати про могутнє послання, яке передає історія про Йону кожному, хто “покірно прагн[е] щастя”, особливо у складні часи.

Бог наказав Йоні іти “до Ніневії” і проповідувати там покаяння. Але Ніневія ще з давніх часів була запеклим ворогом Ізраїля, тому Йона поспішно попрямував на кораблі в протилежному напрямку — до Таршішу. Поки він втікав від свого покликання, почалася дуже сильна буря. Йона був впевнений, що це сталося через його непослух, і запропонував, щоб його кинули за борт. Після цього море вщухло і всі, хто був на кораблі, спаслися.

Дивовижним чином Йона уникнув смерті, бо його проковтнула “велика риба”, яку “призначив” Господь. Але Йона тужив в тому неймовірно темному і неприємному місці протягом трьох днів, поки риба врешті не викинула його на суходіл. Після цього він прийняв своє покликання іти до Ніневії. Але коли мешканці міста покаялися і Господь відвернув від них загибель, Йону засмутило те, що Господь був милостивим до його ворогів. Бог терпляче навчав Йону, що Він любить всіх Своїх дітей і прагне спасти їх.

Помиляючись більше ніж один раз під час виконання своїх обов’язків, Йона став живим свідченням того, що у смертному житті “усі занепалі”. Ми рідко коли свідчимо про Падіння. Але мати доктринальне розуміння і духовне свідчення про причину, чому кожен з нас переживає моральні, фізичні та життєві випробування — це велике благословення. Тут, на землі, ростуть огидні бур’яни, навіть міцні кістки ламаються і всі “згрішили, і позбавлені Божої слави”. Але цей стан смертного життя, який став наслідком вибору Адама і Єви, є необхідним для досягнення мети нашого існування — “щоб [ми] могли мати радість”! Як пізнали наші перші батьки, що лише відчувши гіркоту і біль у занепалому світі, ми можемо не тільки осягнути, але й відчути справжню радість.

Наявність свідчення про Падіння не означає, що можна чинити гріх або легковажно ставитися до життєвих обов’язків, серед яких: завжди бути старанними, чеснотними і підзвітними. Проте його наявність має зменшити наше розчарування, коли щось йде не так або ми бачимо, що член нашої сім’ї, друг або провідник порушує моральні норми. Занадто часто ми застрягаємо в обурливій критиці або образі, що послаблює нашу віру. Але маючи сильне свідчення про Падіння, ми можемо стати більш схожими на Бога і, як це описав Йона, бути “милосерд[ими], довготерпелив[ими] та многомилостив[ими]” до всіх, включно із собою, у нашому неминуче недосконалому стані.

Історія про Йону — це не лише розповідь про наслідки Падіння. Вона потужно мотивує нас прийти до Того, Хто може спасти нас від цих наслідків. Самопожертва Йони заради спасіння інших людей на кораблі справді нагадує нам про Христа. І тричі, коли люди наполягали, щоб Ісус дав чудесну ознаку Своєї божественності, Він рішуче відповідав, що “ознак[и не буде], окрім ознаки пророка Йони”, проголошуючи, що як “Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі”. Можливо, Йона не є досконалим символом викупительної жертви Спасителя та Його славетного Воскресіння. Але саме завдяки цьому його особисте свідчення і відданість Ісусу Христу, виявлені у череві кита, зворушують і надихають нас.

Волання Йони — це волання хорошої людини, що потрапила в халепу, яку здебільшого сама і спричинила. Якщо лихо сталося внаслідок якоїсь прикрої звички, якогось коментаря або вибору попри велику кількість інших хороших намірів та старанних зусиль жити праведно, святому може бути особливо важко, і він може відчувати себе покинутим. Але наскільки б складною не була ситуація, в якій ми опинилися, у нас завжди є підстава для надії, зцілення і щастя. Прислухайтеся до Йони:

“Я кликав з нещастя свого до Господа… із нутра шеолу кричав я…

І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене…

І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.

Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!

Я зійшов аж до споду гори… Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!

Як… омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя… долинула, до храму святого Твого!

Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.

А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння — у Господа!”

Хоча це було багато років тому, я можу з точністю сказати, де я сидів і що відчував, коли глибоко в нутрі особистого шеолу я відкрив для себе цей уривок з Писань. Для кожного, хто відчуває те саме, що і я в той час — що вас відкинуто, що ви тонете в найглибших водах, що водорості обплутали вашу голову і океанські скелі обрушуються навколо вас, — я щиро звертаюся до вас, натхнений словами Йони: не кидайте свого Милосердного. Ви можете негайно отримати божественну допомогу і зцілення попри ваші людські недоліки. Ця неймовірна милість приходить завдяки і через Ісуса Христа. Оскільки Христос знає і любить вас досконалою любов’ю, Він виявляє її саме для вас, тобто Його любов виявляється саме так, як вам потрібно у ваших обставинах, і вона може полегшити ваші особисті страждання та зцілити ваш особистий біль. Тож заради небес і вас самих, не відвертайтеся від цієї милості. Прийміть її. Почніть з того, що перестанете слухати “марних божків” супротивника, який буде спокушати вас думками, що полегшення можна знайти, віддалившись від ваших духовних обов’язків. Натомість наслідуйте приклад Йони, який покаявся. Щиро звертайтеся до Бога. Прагніть потрапити до храму. Неухильно дотримуйтеся своїх завітів. Служіть Господу, Його Церкві та іншим з жертовністю і вдячністю.

Це принесе розуміння особливої Божої завітної любові до вас, яка в гебрейській Біблії називається хесед. Ви побачите і відчуєте, що Божа милість незмінна, неослабна і невичерпна, а Його “лагідні милості” можуть надати вам “рятівну силу” від будь-якого гріха і невдачі. Спочатку сильний розпач може затьмарити бачення цього. Але якщо ви продовжуватимете “не зволіка[ти]… виповнити [обітницю]”, бачення цього буде ставати дедалі яскравішим у вашій душі. І з цим баченням ви не лише знайдете надію і зцілення, але й неймовірним чином також знайдете радість у вирі важких випробувань. Як нас чудово навчав Президент Рассел М. Нельсон: “Коли наше життя зосереджене на Божому плані спасіння… та на Ісусі Христі і Його євангелії, ми можемо відчувати радість незалежно від того, що відбувається — або не відбувається — у нашому житті. Радість приходить від Нього і завдяки Йому”.

Незалежно від того, переживаємо ми велику біду, як Йона, чи повсякденні труднощі нашого недосконалого світу, запрошення залишається тим же: не кидайте свого Милосердного. Шукайте ознаку Йони — живого Христа, Який піднявся з могили на третій день, перемігши все — для вас. Звертайтеся до Нього. Вірте в Нього. Служіть Йому. Усміхайтеся. Бо в Ньому і лише в Ньому ми можемо знайти повне і щасливе зцілення від Падіння, зцілення, яке нам всім дуже потрібне і якого ми смиренно прагнемо. Я свідчу, що це так. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.