“Іди, — і роби так”
Я хотів би звернути особливу увагу на тих місіонерів, яких покликано виконувати призначення служіння. Вони є прикладами для нас.
Коли Спаситель подорожував Віфсаїдою, хтось привів до Нього сліпого чоловіка. Ймовірно, вони сподівалися побачити чудо на власні очі. Спаситель “взяв… сліпого за руку, та й вивів його за село”, щоб без свідків зцілити його. Спочатку зцілення здавалося не таким уже й ефективним. Чоловік, “зиркнувши, сказав… “Я бачу людей, які ходять, немов би дерева”. Милостиво Ісус “поклав Свої руки на очі йому, — і прозрів той”. Завдяки додатковому дотику рук Спасителя сліпий тепер “виразно став бачити”.
Це лише один приклад того, що життя Спасителя сповнене справами смиренного служіння. Він нагадує нам, що “Він прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити”, і потім запрошує нас наслідувати Його приклад — пройти навіть дві милі, дати тому, хто просить, і любити своїх ближніх. Коли Ісуса запитали: “А хто то мій ближній?”, Христос розповів притчу про доброго самарянина і закликав: “Іди, — і роби так і ти”.
Місіонери Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів — це приклад сучасних добрих самарян, якими Христос закликає нас стати. Я хотів би звернути особливу увагу на тих місіонерів, яких покликано виконувати призначення служіння. Вони є для нас прикладом того, як служіння (1) відкриває серця для євангелії Ісуса Христа, (2) дає нам всім можливість служити незалежно від наших обставин і (3) приносить силу Христа у наше життя.
По-перше, служіння відкриває серця для євангелії Ісуса Христа.
Приблизно в 91 р. до Р.Х. Аммон, місіонер з Книги Мормона, представився царю Ламонію, сказавши: “Я бажаю жити серед цього народу деякий час… [і] я буду твоїм слугою”. Завдяки своєму служінню цареві, Аммон отримав можливість “говорити сміливо… і ска[зати царю Ламонію], якою силою” він здійснював своє служіння. У відповідь цар пообіцяв Аммону: “Все, що ти бажаєш… я дарую тобі це”. Єдине прохання Аммона полягало в тому, щоб цар прислухався до послання євангелії Ісуса Христа. Результатом служіння Аммона стали “тисячі душ, [приведених] до покаяння”.
У наші дні служіння продовжує приводити до євангелії інших людей. Сестра Бевен служила місіонеркою проповідування, однак, коли в неї почалися проблеми зі здоров’ям, вона мала повернутися додому на лікування. Замість того щоб бути звільненою від покликання, вона змогла продовжувати служити вдома місіонеркою служіння.
Під час відвідування парку сестра Бевен з подругою відчули спонукання заговорити з матір’ю чотирьох малих дітей, проте поки вони вагалися, сім’я поїхала звідти. Наступного дня сестри повернулися до парку, молячись, щоб ця сім’я була там. Як не дивно, але та мати сиділа на тому самому місці, що й напередодні. Цього разу сестра Бевен разом з подругою підійшли ближче, щоб познайомитися з матір’ю, і, як виявилося, та конче потребувала мирської допомоги. Вони допомогли, а потім запропонували їй дізнатися про євангелію.
Завдяки цьому служінню і подальшому запрошенню мати та її найстарша дитина були охрищені, а за ними, через рік, охристилася наступна за віком дитина. Вони залишаються активними членами Церкви і сьогодні. Сестра Бевен зрозуміла, що те, що сталося, було Божим натхненням і “довело їй, що вона була саме там, де Бог хотів, аби вона була”.
Подібно до Аммона і сестри Бевен, коли ми служимо іншим, то “показу[ємо] їм хороші приклади”, а вони бажають знати причину “надії, що в [нас]”.
Ісус запрошує нас: “Іди, — і роби так і ти!”
По-друге, служіння дає нам можливість служити всім незалежно від наших обставин.
Президент Рассел М. Нельсон закликав “кожного з гідних, здатних до служіння молодих чоловіків підготуватися і служити на місії” і запросив кожну спроможну молоду сестру молитися, щоб “знати, чи хоче Господь, щоб [вона] служила на місії”. Він пообіцяв, що “ваше рішення служити на місії — чи то на місії проповідування, чи то на місії служіння — принесе благословення вам і багатьом іншим людям”. У місіях служіння змінено визначення слова “спроможний”. Тепер кожний гідний юнак і кожна гідна молода жінка, які бажають служити на місії повного дня для Господа, можуть це робити, окрім дуже рідкісних винятків.
Старійшина Холгадо є прикладом людини, здатної служити незалежно від особистих обставин. Він народився з рідкісним генетичним захворюванням, через яке не зміг служити місіонером проповідування. Старійшину Холгадо було покликано місіонером служіння, і він став волонтером у єпископській коморі, де допомагав іншим людям отримати необхідну допомогу. Він розставляв товари на полицях, пакував овочі та подрібнював картонні коробки.
Виступаючи на причасних зборах після своєї місії, старійшина Холгадо сказав, що “Богу потрібні місіонери служіння. Йому потрібні люди, щоб любити інших і служити їм. Ці люди розкладають туалетний папір, пакують броколі, монтують меблі та з добротою ставляться до людей”.
Щоб чинити добрі справи, вам не потрібно отримувати призначення служити чи носити табличку з іменем. Кожний акт служіння визнається Спасителем. Ми всі здатні допомагати іншим прийти до Христа, служачи їм з любов’ю і добротою. Силою Святого Духа ми всі можемо служити одне одному в ім’я Христа і бути прикладами виявлення віри в Ісуса Христа у своєму житті. Служіння дозволяє нам бути жертвою живою, приємною Богові.
Ісус запрошує нас: “Іди, — і роби так і ти!”
По-третє, служіння приносить силу Христа у наше життя.
Молодий місіонер, якому було змінено призначення з місії проповідування на призначення бути місіонером служіння, мав певні особисті труднощі, через які йому була потрібна зцілююча сила Христа. Віддане служіння принесло ту силу в його життя. Він сказав: “Я усвідомив, що під час труднощів можу відчувати, як Христос піднімає мене. Є щось особливе в тому, щоб бачити, як Він благословляє людей завдяки продуктовій коморі, у храмі та через Свою євангелію”.
Цей старійшина почав відчувати глибшу радість, а його відновлений запал благословив його і всю його сім’ю. Дух більш рясно наповнив їхній дім, вони разом частіше відвідували храм, і їхня сім’я почала більше зосереджуватися на Христі. Цей місіонер вважає, що завдяки цьому служінню Христос врятував його життя і благословив його сім’ю.
Президент Нельсон навчав: “Бажання служити і зміцнювати інших символізує готовність людини бути зціленою” викупительною силою Спасителя.
Ісус запрошує нас: “Іди, — і роби так і ти!”
Місіонери служіння є прикладами відданих учнів Ісуса Христа.
Коли ви або член вашої сім’ї благословенні отримати покликання бути місіонером служіння — це слушний момент для святкування. Тепер у вашій домівці буде рукопокладений представник Господа Ісуса Христа. Це змінить вас усіх на краще. У будь-якому покликанні служити не повинно бути розчарувань. Ми співаємо: “Зроблю все, що Ти сказав,” і “я буду, ким Ти повелиш”. Це нагода показати, що ми дійсно маємо на увазі саме те, що говоримо!
Звертаючись до усіх вас, хто служить, і особливо до 4000 молодих місіонерів служіння, я кажу: “Ми любимо вас!” Якщо місіонери проповідування є вустами Господа, то ви, місіонери служіння, — Його руки, і ви — не другорядні місіонери. Кожен з вас дуже важливий для збирання Ізраїля. Президент Нельсон навчав, що “кожного разу, коли ми робимо щось, що допомагає будь-кому… укладати свої завіти з Богом і дотримуватися їх, ми допомагаємо збирати Ізраїль”.
Ви, місіонери служіння, щодня збираєте Ізраїль багатьма способами, і ваше служіння змінює життя людей. Часто ви не знаєте, хто отримує користь від вашого служіння, але Бог знає. Завжди пам’ятайте, чим “тільки [служите] ви одному з найменших братів… т[им] [Йому ви служите]”. Ми чуємо ваші голоси, коли ви служите волонтерами в церковних кол-центрах; ми бачимо ваші усмішки, коли ви допомагаєте в громадських організаціях; і ми відчуваємо ваше світло, коли ви служите в храмах. Ви годуєте голодних, одягаєте нагих і даєте напитися спраглим.
Нам всім потрібно “Іти — і робити так”.
Служіння є джерелом життєвої енергії учнів Христа
Служіння має силу відкривати серця для євангелії і дозволяє кожному з нас віддати всю свою душу Христу. Воно змінює наші серця, щоб ми ставали більш схожими на Нього, і в процесі цього ми надихаємо інших. Президент Нельсон якось запитав: “У цьому світі, враженому духовним загниванням, чи можуть люди… змінити щось?” І відповів: “Так!… “Завітний народ Господа… озброєний… силою Бога у великій славі”… може принести натхнення в життя всього людства”. Завдяки служінню ми змінюємо серця — і весь світ.
Христос “ходив… добро чинячи”. Він священнослужив хворим, повертав зір сліпим і відвідував зневажених. Він готував їжу, допоміг на весільному бенкеті і нагодував тисячі голодних. Коли ми надаємо служіння в ім’я Христа кожному окремо, ми стаємо все більш святими і гідними дару вічного життя. Ісус Христос — живий. Він — мій Спаситель і ваш. Він — наш Викупитель. Він — наш чудовий зразок служіння. Я запрошую кожного з нас іти і робити так. В ім’я Ісуса Христа, амінь.