Знати, ким ви є насправді
Незалежно від того, на якому етапі нашого учнівства ми знаходимося, наше життя докорінно зміниться, якщо ми краще усвідомимо, ким ми є насправді.
Кілька років тому наша донька мала вражаючий досвід на місії. З її дозволу, я зачитаю уривок з листа, що вона написала того тижня:
“Учора членкиня Церкви, яка повернулася до активності, попросила нас якнайшвидше прийти до неї. Коли ми прибули, то побачили, що вона безутішно ридає, сидячи на підлозі. Скрізь плач вона сказала, що втратила роботу, її збираються виселити з квартири і вона знову залишається без домівки”.
Далі наша донька продовжила: “Я почала гарячково шукати якийсь уривок з Писань, намагаючись знайти щось — хоча б щось, що могло б допомогти їй. Шукаючи такий вірш, я подумала: Що я роблю? Це не те, що робив би Христос. Це не та проблема, яку я можу вирішити, але вона у буквальному сенсі донька Бога, яка потребує моєї допомоги. Тож я закрила Писання, стала біля неї навколішки й обіймала її, я плакала разом з нею доти, доки вона не була готова піднятися і прийняти це випробування”.
Після того як ця жінка відчула втішення, наша донька звернулася до Писань, щоб спробувати допомогти їй зрозуміти реальність її божественної цінності та навчити однієї з найфундаментальніших істин нашого існування — що ми є улюбленими синами і доньками Бога, Бога, Який має цілковите співчуття до нас у наших стражданнях, і готовий допомогти, коли ми піднімаємося знову на ноги.
Вкрай важливим є те, що перше, чого навчають наші місіонери про доктрину Церкви, — це те, що Бог є нашим люблячим Небесним Батьком. Кожна наступна істина ґрунтується на фундаментальному розумінні того, ким ми є насправді.
Сестра Сюзен Х. Портер, генеральна президентка Початкового товариства, навчала: “Коли ви знаєте і розумієте, наскільки довершено вас люблять як дитину Бога, це змінює все. Це змінює ваше ставлення до себе, коли ви робите помилки. Це змінює те, що ви відчуваєте, коли настають труднощі. Це змінює ваш погляд на заповіді Бога. Це змінює ваше ставлення до інших і вашу здатність змінювати світ навколо вас”.
Як все це змінюється, можна побачити, читаючи про те, як Мойсей розмовляв з Богом лицем до лиця. Під час тієї розмови Бог неодноразово навчав Мойсея про його божественний спадок, кажучи: “[Мойсею,] ти є Мій син”. Бог пояснив, що Мойсей є подобою Його Єдинонародженого. Мойсей отримав чітке розуміння, ким він був, що у нього була робота і що у нього був люблячий Небесний Батько.
Після цього супротивник підійшов, спокушаючи його, і відразу звернувся до нього, кажучи: “Мойсею, сину людський”. Це поширене і небезпечне знаряддя в арсеналі супротивника. Хоча Небесний Батько постійно і з любов’ю нагадує нам, що ми — Його діти, супротивник завжди буде намагатися наклеїти на нас ярлик наших слабкостей. Але Мойсей вже знав, що він був кимось більшим, ніж “сином людським”. Він сказав сатані: “Хто ти? Бо ось, я — син Бога”. Так і нам, коли стикаємося з труднощами земного життя або коли нам здається, що хтось намагається наклеїти на нас ярлик наших слабкостей, потрібно залишатися непохитними у знанні про те, ким ми є насправді. Нам слід шукати підтвердження по вертикалі, а не по горизонталі. А коли ми це робимо, то також можемо сміливо проголошувати: “Я — Божеє дитя”.
На всесвітньому духовному вечорі для дорослої молоді наш улюблений Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Так хто ви? Перш за все, ви дитина Божа, дитина завіту і учень або учениця Ісуса Христа. Якщо ви приймете ці істини, наш Небесний Батько допоможе вам досягти вашої кінцевої мети — вічного життя в Його святій присутності”.
Не випадково, що у, ймовірно, найбільш повторюваних уривках Писань Бог нагадує нам про наші стосунки з Ним. З усіх імен, які можна було б використати у причасній молитві, Він попросив називати Його: “Бог, Вічний Батько”.
Коли ми насправді усвідомимо, ким є, то почнемо сильніше вірити в те, що наш люблячий Небесний Батько підготував для нас план повернення, щоб жити з Ним знову. Старійшина Патрик Керон навчав: “Прекрасний план Батька, навіть Його “неймовірний” план, створено для того, аби привести вас додому, а не для того, щоб не допускати вас туди… Бог безупинно вишукує вас”. Подумайте про це на мить — наш всемогутній, люблячий Батько “безупинно вишукує вас”.
Незалежно від того, на якому етапі нашого учнівства ми знаходимося, наше життя докорінно зміниться, якщо ми краще усвідомимо, ким ми є насправді. Дозвольте мені запропонувати два способи, як ми можемо поглибити це розуміння.
По-перше, молитва.
Коли Спаситель починав Своє земне священнослужіння, Він пішов у пустиню, щоб “бути з Богом”. Можливо, нам варто змінити свій підхід: замість того, щоб просто промовляти молитви, необхідно приділяти достатньо часу, щоби по-справжньому спілкуватися з Богом і щодня “бути з [Ним]” .
Я помітив, що якість моїх молитов покращується, коли я виділяю кілька хвилин на підготовку до розмови з моїм Батьком. Писання показують нам, що цей зразок працює. З Писань дізнаємося, що у Джозефа Сміта, Нефія, сина Геламана чи Еноша, — в кожного з них був певний період роздумів і осмислення перед тим, як вони спілкувалися з Богом. Енош сказав, що його душа жадала, оскільки слова його батька запали глибоко йому в серце. Кожен з цих прикладів навчає нас, що нам слід щодня духовно готуватися, щоб “бути з Богом”.
Спаситель навчав нефійців: “Коли молишся, увійди до своєї комірчини, і, зачинивши двері свої, помолися Батькові своєму”.
Чи то в комірчині, чи у спальні, — принцип полягає в тому, щоб знайти місце, де ви можете побути на самоті і помолитися, дати своїй душі можливість заспокоїтися й відчути спонукання від “тихого лагідного голосу”. Ми можемо готуватися, розмірковуючи над тим, за що ми вдячні, і над запитаннями чи турботами, про які ми хотіли б поговорити з нашим Батьком. Ми маємо намагатися молитись не механічно, а розмовляти з Батьком, і якщо це можливо, вголос.
Я розумію, що в хаосі нашого життя, коли ми намагаємося впоратися з малюками або бігаємо між зборами, у нас може не бути такої розкоші, як усамітнена комірчина і вдумлива підготовка, але ті тихі, швидкі і нагальні молитви можуть мати більше значення, якщо раніше того дня ми вже доклали зусиль, щоб “бути з Богом”.
Можливо, є ті, хто довго не молився, або ті, хто не відчував, що їхні молитви почуті. Я обіцяю вам, що ваш Небесний Батько знає, любить і хоче почути вас. Він хоче спілкуватися з вами. Він хоче, щоб ви пам’ятали, ким ви є.
Президент Джеффрі Р. Холланд недавно навчав: “Скільки б ви не молилися, моліться більше. Як би старанно ви не молилися, моліться ще дужче”.
Окрім збільшення частоти і палкості наших молитов, щоденне вивчення Книги Мормона і храмове поклоніння допоможуть підготувати наш розум до отримання одкровення. Якщо ми прагнутимемо покращити своє спілкування з Небесним Батьком, Він благословить нас глибшим відчуттям того, що ми — Його діти.
По-друге, прийти до пізнання того, що Ісус є Христос
Найвеличнішим виявом любові Небесного Батька до нас, Його дітей, є реальність того, що Він послав Свого Сина, нашого особистого Спасителя, щоб допомогти нам повернутися додому. Отже, нам потрібно пізнавати Його.
Багато років тому, коли я служив президентом колу, я подав рекомендацію для брата на служіння храмовим обрядовим працівником. Після пояснення, яким чудовим обрядовим працівником він буде, я мимохіть натиснув кнопку “не схвалювати”, і рекомендацію було відправлено. Після безуспішних спроб відкликати те повідомлення, я зателефонував президенту храму і сказав: “Я зробив жахливу помилку”. Цей добрий президент храму без вагань відповів: “Президенте Айр, ніщо зі зробленого вами, не є таким, чого не можна було б пробачити і зрештою виправити”. Яка глибока істина. Справді, Ісус Христос “владний спасати”.
У 2019 році відбулися значні зміни у формулюванні запитань для отримання храмової рекомендації. Раніше одне запитання стосувалося того, чи маєте ви свідчення про роль Ісуса Христа як Спасителя і Викупителя. Тепер вас запитають, чи є у вас свідчення про Його роль як вашого Спасителя і Викупителя. Спокута Ісуса Христа діє не лише для інших — вона працює для вас і для мене. Він — мій Спаситель. Він — ваш Спаситель. Особисто для кожного. Лише через Нього ми з вами можемо повернутися, щоб бути з нашим Батьком.
Тож, брати і сестри, звертаймося до Нього. Вивчаймо Його божественні стосунки з Батьком і з кожним з нас. Співаймо пісню викупительної любові, яка, якщо ми каємося, звучить у кожному з нас завдяки Викупителю. Приходячи до пізнання “Того, Хто владний спасати”, ми зрозуміємо, що ми як діти Бога є Його радістю, центром Його уваги і, дійсно, кожен з нас гідний спасіння.
Я свідчу, що у нас є люблячий Небесний Батько. Коли ми пізнаємо цю вічну істину завдяки щирій молитві, особистому одкровенню і наближаємося до Ісуса Христа, то зможемо тепер і завжди сміливо проголошувати: “Я — Божеє дитя”. В ім’я Ісуса Христа, амінь.