Вони є своїми власними суддями
Якщо ми застосовували віру в Ісуса Христа, уклали завіти з Богом, дотримувалися їх і покаялися у наших гріхах — тоді місце суду буде приємним.
Книга Мормона закінчується надихаючим запрошенням Моронія — “прийдіть до Христа”, “вдосконалюйтеся в Ньому”, “відриньте від себе всю безбожність” і “люб[іть] Бога з усією вашою могутністю, розумом і силою”. Цікаво, що заключне речення його настанов стосується як Воскресіння, так і Останнього суду.
Він сказав: “Я скоро піду спочивати в раю Бога, доки мій дух і тіло з’єднаються знову, і мене буде пронесено переможно крізь повітря, щоб зустрітися з вами перед приємним місцем суду великого Єгови, Вічного Судді і живих, і мертвих”.
Мене зацікавило те, що для описання Останнього суду Мороній використав слово “приємний”. Інші пророки з Книги Мормона подібним чином описують Суд, як “славетний день” і такий, якого нам слід “чека[ти] з вірою в очах”. Однак, часто, коли ми чекаємо на День суду, нам на думку спадають інші пророчі описання, як-от: “сором і жахлива вина”, “жах і страх” та “нескінченне нещастя”.
Я вважаю, що така разюча відмінність у висловах вказує на те, що учення Христа дало змогу Моронію та іншим пророкам очікувати на той величний день з відчуттям нетерпіння та обнадійливого очікування замість страху, про який вони застерігали духовно непідготовлених. Що ж Мороній знав такого, що потрібно зрозуміти нам із вами?
Я молюся, щоб Святий Дух допоміг нам розглянути план щастя і милосердя Небесного Батька, спокутуючу роль Спасителя у Батьковому плані і те, як ми будемо “відповід[ати] за свої власні гріхи в день суду”.
Батьків план щастя
Найважливіші цілі Батькового плану щастя — це надати Його дітям можливість отримати фізичне тіло, навчитися відрізняти “добро від зла” під час земного життя, духовно зростати і вічно розвиватися.
Те, що в Ученні і Завітах названо моральним вибором, є центральним у плані Бога — здійснити безсмертя і вічне життя Його синів і дочок. Цей ключовий принцип також описано в Писаннях як свобода вибору, тобто свобода вибирати і діяти.
Термін “моральна свобода вибору” є повчальним. Синоніми слова “моральний” — це “хороший”, “чесний” і “чеснотний”. Серед значень слова “вибір” є “дія”, “діяти” і “працювати”. Отже “моральну свободу вибору” можна розуміти як спроможність і привілей робити вибір і діяти самостійно у способи, які є хорошими, чесними, чеснотними та узгодженими з істиною.
Бог створив як те, що “може діяти, так і те, що може бути під дією”. І моральна свобода вибору — це дана Богом “сила діяти незалежно”, яка дає нам, Божим дітям, можливість діяти самостійно, а не лише бути під дією.
Землю було створено як місце, де діти Небесного Батька могли пройти випробування і показати, чи будуть вони робити “все, що Господь Бог їхній накаже їм”. Головна мета Сотворіння і нашого земного існування полягає в тому, щоб надати нам можливість діяти і стати такими, якими Господь пропонує нам стати.
Господь дав Еноху настанови:
“Подивись на цих братів твоїх; вони є витвір Моїх власних рук, і Я дав їм їхнє знання того дня, коли Я створив їх; і в Саду Еденському дав Я людині її свободу вибору;
І твоїм братам сказав Я, і також дав заповідь, що вони мають любити один одного, і що вони мають обрати Мене, їхнього Батька”.
Найважливішими цілями застосування свободи вибору є досягнення стану, коли ми любимо одне одного і вибираємо Бога. І ці дві цілі досконало узгоджуються з першою і другою Великими заповідями — любити Бога всім нашим серцем, душею і розумом, і любити нашого ближнього, як самих себе.
Подумайте, що нам наказали — не просто дали настанову чи порадили, але наказали — застосовувати свою свободу вибору, щоб любити одне одного і вибирати Бога. Дозвольте мені додати, що у Писаннях уточнювальне слово “моральна” — це не просто прикметник, але мабуть також і божественна настанова стосовно того, яким чином нам слід використовувати нашу свободу вибору.
Знайомий усім гімн “Вибирай істину” не випадково має таку назву. Нам було дано благословення моральної свободи вибору не для того, щоб ми робили, що заманеться і коли заманеться. Натомість, згідно з планом Батька, ми отримали моральну свободу вибору, аби прагнути знайти вічну істину і діяти відповідно до неї. Будучи “вільними в собі”, ми маємо завзято займатися добрими справами і “робити багато чого за своєю власною вільною волею, і вершити багато праведності”.
У поданій в Писаннях розповіді про доземну нараду наголошується на вічній важливості моральної свободи вибору. Люцифер повстав проти плану Батька для Його дітей і прагнув знищити силу здатності діяти незалежно. Важливо те, що повстання диявола було спрямоване саме проти принципу моральної свободи вибору.
Бог пояснив: “Отже, через те, що Сатана повстав проти Мене, і прагнув знищити свободу вибору людини… Я вчинив так, щоб його було скинуто вниз”.
Егоїстичний задум супротивника полягав у тому, аби позбавити дітей Бога здатності бути “вільними в собі” і діяти в праведності. Його намір полягав у тому, аби перетворити всіх дітей Небесного Батька на об’єкти, які могли бути лише під дією.
Діяти і ставати
Президент Даллін Х. Оукс наголосив, що євангелія Ісуса Христа запрошує нас і знати щось, і ставати кимось через праведне застосування моральної свободи вибору. Він сказав:
“У багатьох Біблійних і сучасних писаннях говориться про Останній суд, де всі люди отримають винагороду відповідно до своїх діянь, справ, чи прагнень їхніх сердець. Але інші писання говорять про це докладніше, посилаючись на те, що нас буде суджено за той стан, якого ми досягли.
Пророк Нефій описує Останній суд, виходячи з того, якими ми стали: “І якщо їхні справи були бруднотою, то й вони напевно брудні; а якщо вони брудні, то напевно вони не зможуть жити в Царстві Божому” [1 Нефій 15:33; курсив додано]. Мороній проголошує: “Той, хто брудний, буде все ще брудним; а той, хто праведний, буде все ще праведним” [Moрмон 9:14; курсив додано]”.
Потім президент Оукс сказав: “З таких учень ми робимо висновок, що Останній суд — це не тільки визначення кількості всіх добрих і злих діянь, які ми зробили. Це визнання остаточного наслідку наших справ і думок, тобто того, якими ми стали”.
Спасителева Спокута
Наші діяння і бажання самі по собі не рятують і не можуть врятувати нас. “Після всього, що ми можемо зробити”, ми примиряємося з Богом лише завдяки милості і благодаті, доступним через Спасителеву нескінченну та вічну спокутну жертву.
Алма проголосив: “Почніть вірити в Сина Божого, що Він прийде викупити Свій народ, і що Він страждатиме і загине, щоб спокутувати їхні гріхи; і що Він встане знову з мертвих, чим принесе воскресіння, щоб усі люди стояли перед Ним, будучи судженими в останній день і в день суду, згідно з їхніми діяннями”.
“Ми віримо, що завдяки Спокуті Христа все людство може бути спасенним через послушність законам і обрядам євангелії”. Як же ми маємо бути вдячні за те, що наші гріхи і злочестиві вчинки не будуть свідчити проти нас, якщо ми дійсно “народи[мося] знову”, матимемо віру у Викупителя, покаємося “від щирого серця” та зі “справжнім бажанням” і “витерпи[мо] до кінця”.
Божий страх
Багато хто з нас очікує, що коли ми стоятимемо перед місцем суду Вічного Судді, то пройдемо процес, схожий на сучасний мирський суд. Суддя головуватиме. Буде представлено докази. І виголошено вирок. А ми, ймовірно, будемо невпевнені і налякані доки не почуємо остаточне рішення. Але я вважаю, що це не відповідає дійсності.
Відмінним, але пов’язаним із земними страхами, які ми часто відчуваємо, є страх, описаний в Писаннях як “побожність і страх” або “страх Господній”. На відміну від мирського страху, який викликає занепокоєння і сум’яття, страх Божий приносить у наше життя мир, запевнення і впевненість.
Праведний страх включає глибокі почуття благоговіння, поваги і трепету перед Господом Ісусом Христом, послух Його заповідям та очікування на Останній суд і справедливість Його вироків. Страх Божий витікає з праведного розуміння божественної природи і місії Викупителя, бажання підкорити нашу волю Його волі і знання, що кожен чоловік і кожна жінка будуть звітувати про свої власні земні бажання, думки, слова та дії у день суду.
Страх Господній це не якесь тривожне побоювання прийти в Його присутність на суд. Натомість це очікування на остаточне визнання того, ким ми стали, і всього зробленого нами “як вон[о] дійсно є” і “як вон[о] дійсно буд[е]”.
Кожна людина, яка будь-коли жила, яка живе зараз і ще буде жити на землі, “буде приведен[а], щоб стояти перед судом Бога, щоб Він судив ї[ї] за ї[ї] діяннями, чи вони добрі, чи вони злі”.
Якщо наші бажання були праведні і наші діла були хорошими — тобто, ми застосовували віру в Ісуса Христа, уклали завіти з Богом, дотримувалися їх і покаялися у наших гріхах — тоді місце суду буде приємним. Як сказав Енош, ми будемо “стояти перед [Викупителем]; тоді [ми] побач[имо] Його обличчя з радістю”. І в останній день ми будемо “нагороджен[і] праведністю”.
З іншого боку, якщо наші бажання були спрямовані на зло, і наші справи були злі, тоді місце суду буде викликати у нас жах. У нас будуть “досконалі знання”, “яскравий спомин” і “жив[е] відчуття [нашої] власної провини”. “Ми не насмілимося глянути на нашого Бога; і ми були б готові радіти, якби змогли наказати скелям і горам упасти на нас, щоб сховати нас від Його присутності”. І в останній день ми “матиме[мо нашу] винагороду зла”.
Тоді зрештою ми є нашими власними суддями. Нікому не потрібно буде нам казати, куди нам іти. У присутності Господа ми визнаємо, ким саме ми вибрали стати у земному житті, і самі знатимемо, де нам слід бути у вічності.
Обіцяння і свідчення
Усвідомлення того, що Останній суд може бути приємним, є благословенням, досяжним не лише Моронієві.
Алма описав обіцяні благословення, доступні кожному відданому учню Спасителя. Він сказав:
“Слово відновлення означає привести знову зло до зла, або тілесне до тілесного, або диявольське до диявольського — добре до того, що є добрим; праведне до того, що є праведним; справедливе до того, що є справедливим; милостиве до того, що є милостивим.
…Чини справедливо, суди праведно й твори добро постійно; і якщо ти будеш робити все це, то отримаєш ти свою винагороду; так, ти будеш мати милість, відновлену для тебе знову; ти будеш мати справедливість, відновлену для тебе знову; ти будеш мати праведний суд, відновлений для тебе знову; і ти будеш мати добро як нагороду для тебе знову”.
Я з радістю свідчу, що Ісус Христос — наш живий Спаситель. Обіцяння Алми істинне, і стосується і вас, і мене — сьогодні, завтра і протягом усієї вічності. Я про це свідчу у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.