Проголошення про сім’ю — це слова від Бога

У ці дні, коли проводиться ця жовтнева генеральна конференція 2025 р., виповнюється 30 років відтоді, як було оприлюднено документ “Сім’я: Проголошення світові”. За божественним задумом це проголошення, що містить слова, дані через одкровення, було підготовлено для “збереження і зміцнення сімʼї як основного осередку суспільства”.

Ким би ви не були: матір’ю, батьком, дочкою, сином, онукою чи онуком, бабусею чи дідусем, тіткою, дядьком, рідними чи двоюрідними братом або сестрою, кожна людина належить до сім’ї. А найважливіше те, що кожна людина, як сказано у проголошенні, є “улюбленим духовним сином або улюбленою духовною дочкою небесних батьків і… має божественну природу і долю”.

Коли мене було покликано на святе апостольство у 2015 році, мені було сказано: “Це проголошення нині твоє. Твоє прізвище ось тут [і було вказано на слова “Рада Дванадцятьох Апостолів” у назві проголошення]. Проникнись ним і навчай цих слів, як своїх”.

Я люблю проголошення про сім’ю. Я свідчив по всьому світу, від Африки до Австралії і повсюди між ними, про роль сім’ї у вічному плані Бога. Це проголошення має божественне походження і тому ми маємо ставитися до нього з благоговінням, на яке заслуговують слова від Бога.

Пам’ятаєте, брати і сестри, як на одній з минулих генеральних конференцій я сказав з цієї кафедри: “Слова мають силу”.

Дозвольте мені трохи розповісти вам про це проголошення як фундаментальне послання про те, у що ми віримо.

У 1994 році, за рік до того, як було оприлюднено це проголошення, Кворум Дванадцятьох Апостолів обговорював те, як суспільство та уряди віддаляються від Божих законів щодо сім’ї, шлюбу та статі. “Але це ще не все з того, що ми бачили, — пізніше пояснив Президент Рассел М. Нельсон. — Ми могли бачити зусилля різних спільнот, спрямовані на те, щоб позбутися всіх норм і обмежень щодо статевого життя. Ми бачили нівелювання поняття статі. Ми могли бачити, що все це наближається”.

Дванадцятеро вирішили підготувати документ — офіційне проголошення, в якому було б викладено позицію Церкви щодо сім’ї. Протягом того року ті апостоли, покликані Богом провидці, підготували заяву про сім’ю. Президент Даллін Х. Оукс пригадував, як вони в молитві звертались до Господа, щоб знати, “що [їм] слід сказати і як [вони] це ма[ють] сказати”. Вони представили цю заяву на розгляд Першому Президентству — Президенту Говарду В. Хантеру та президентам Гордону Б. Хінклі й Томасу С. Монсону.

Через кілька місяців потому, у березні 1995 року, помер Президент Хантер, і Президент Хінклі став 15-м Президентом Церкви. Тепер це проголошення було в його руках. Коли ж настане слушний час, щоб оголосити цю заяву Церкві? Цей час настав через шість місяців.

За кілька днів до 23 вересня, на яке були заплановані генеральні збори Товариства допомоги, що проводилися напередодні генеральної конференції, Президент Хінклі та його радники зустрілися на раді з генеральним президентством Товариства допомоги. Сестер, як і апостолів, непокоїли питання, що стосувалися жінок та сімей. За їхнім задумом ці збори мали бути зосереджені на сім’ях.

Було заплановано, що на цих зборах до жінок звернеться Президент Хінклі. Він обмірковував, якою має бути тема його виступу. Під час обговорення він оголосив назву щойно підготовленого, але ще не оприлюдненого документа “Сімʼя: Проголошення світові”. Чи були ці збори для жінок слушним часом, щоб виголосити цю рішучу заяву про сім’ю?

Генеральна президентка Товариства допомоги Елейн Джек потім пояснила: “У той час ми не знали, що таке проголошення про сім’ю… [Ми] могли сказати за назвою, що це буде стосуватися сім’ї, але відчували, що будь-які висловлювання про сім’ю… будуть корисними… Я дуже раділа, що у нас є члени Кворуму дванадцятьох, які отримують одкровення”.

Збори Товариства допомоги, проведені в ту суботу, були історичними. Президент Хінклі, перед тим, як зачитати проголошення про сім’ю, сказав такі важливі слова: “У час, коли поширюється стільки софістики під виглядом істини, стільки неправди про норми і цінності, стільки спокус і принад, щоб повільно зануритися в бруд світу, ми відчуваємо себе зобов’язаними застерегти і попередити… [щодо] норм, учень і практик, які стосуються сім’ї і які пророки, провидці та одкровителі цієї Церкви неодноразово стверджували протягом її історії”.

Потім він зачитав весь текст проголошення. Як сказав Господь: “Чи Моїм власним голосом, чи голосом Моїх слуг, все одно”.

У проголошенні стверджується: “Сім’ю встановлено Богом”. Мені подобається ясність цього твердження. Це проголошення є закликом до нас — перебуваючи у смертному житті, завжди пам’ятати про божественність, яка є в нас, і про вічне майбутнє, що відкривається перед нами. Президент Нельсон навчав: “Ви в буквальному сенсі є духовними дітьми Бога… Не помиляйтеся щодо цього: ви маєте божественний потенціал. Якщо ви старанно шукаєте, Бог дасть вам проблиски бачення того, ким ви можете стати”.

Коли це проголошення було оприлюднено, те, що було викладено в ньому, не збігалося з поглядами багатьох у світі. Не збігалося тоді. І не збігається зараз. Є ті, кого образила ця заява щодо сім’ї, шлюбу та статі. Дехто вважає, що Церква має відступити від того, що написано в проголошенні, переробити його або навіть відмовитися від нього.

Мої дорогі брати і сестри, як зазначив Президент Хінклі, це проголошення про сім’ю є доктриною. Ці принципи не є такими, що неузгоджуються зі шляхами Господа і Його шляхом завітів, а є такими, що досконало узгоджуються з ними. Вчення, наведені у цьому проголошенні, були дані Господом Ісусом Христом через одкровення Його апостолам у давні часи і зараз. Це Його Церква; Він встановив істини, за якими ми живемо.

Дехто з вас може ставити під сумнів сказане у проголошенні й казати: “Мені це не підходить”, “Це здається нетактовним”, “Моя сім’я на таку не схожа”, “Це мені не під силу”.

Ті, хто має такі сумніви, знайте, що ви — дитина небесних батьків і належите до сім’ї Небесного Батька. Ніхто не знає вас краще і не дбає про вас більше, ніж Він. Зверніться до Нього, вилийте Йому своє серце, довіртеся Йому і Його обіцянням. Одним з ваших рідних є ваш Спаситель, Ісус Христос, Який вас любить. Він прийшов на землю, щоб здійснити Спокуту за наші гріхи й понести тягар наших помилок і дуже важких для нас днів. Він розуміє, з чим ви стикаєтеся і що відчуваєте. Зверніться до Нього, повірте в те, що Він пошле Святого Духа бути з вами, підбадьорювати і скеровувати вас. Відчуйте Їхню любов, яка “проливається всюди в серця дітей людських… бажаніша за все… і найрадісніша для душі”.

Усі апостоли Господа дуже вас люблять. Ми молимося за вас і шукаємо Господнього скерування для вас. Залишайтеся з нами. Ми живемо у складні часи, коли супротивник прагне, щоб ви йшли за ним. Не йдіть на манівці. А якщо ви пішли, поверніться. Наші обійми і обійми інших людей, які вас люблять, розпростерті до вас.

У проголошенні сказано: “Батьки мають священний обовʼязок виховувати своїх дітей у любові й праведності”. Книга Мормона містить ще одне свідчення про цю істину. У першому вірші її першого розділу ми читаємо: “Я, Нефій, був народжений від порядних батьків”. Скільки з нас починали читати Книгу Мормона — і починали робити це знов і знов — і старалися запам’ятати ці слова? Збережіть їх у серці.

Одне з моїх улюблених тверджень у цьому проголошенні є таким: “Щастя в сімейному житті найпевніше досягається, якщо жити за вченнями… Ісуса Христа”.

Хто не прагне бути щасливими?

І якими є вчення Ісуса Христа? Нагадую, у проголошенні йдеться про віру, молитву, покаяння, прощення, повагу, любов, співчуття, працю, а також здоровий відпочинок.

Чиє життя не стане кращим, якщо застосовувати ці важливі принципи? Нікому з нас не вдасться зробити все досконало, але ми можемо дослухатися до мудрих слів Президента Хінклі: “Чиніть якнайкраще”.

У проголошенні ми читаємо: “Батько має головувати… в любові й праведності”, а “мати насамперед відповідальна за виховання їхніх дітей”. Слово головувати не означає домінувати, а слово виховувати не означає виконувати другорядну роль. Бог дав чоловікам і жінкам різні, але рівні за важливістю ролі, які доповнюють одна одну.

Дозвольте мені навести приклад з особистого життя.

Ми з дружиною навчилися, як нам краще бути рівноправними партнерами, після того, як одного дня мені спало на думку прийняти важливе рішення, не порадившись з нею. Своїм вчинком я здивував її, ошелешив і поставив у дуже незручне становище. Згодом вона поклала свої руки мені на плечі і твердим голосом сказала: “Роне, будь ласка, більше ніколи не чини так зі мною”. Відтоді ми, здебільшого, все узгоджували.

У проголошенні про сім’ю сказано: “Як рівноправні партнери, матері і батьки зобов’язані допомагати одне одному”.

Рівноправні — це важливе слово. За роки, проведені сестрою Разбанд і мною у спільній роботі над тим, що у проголошенні описано, як “наші священні обов’язки”, нам вдалося зробити наш шлюб таким, в якому ми — рівноправні партнери. Оскільки всі наші діти нині одружені, ми з сестрою Разбанд продовжували давати їм та їхнім подружжям поради, як бути рівноправними партнерами.

Якщо ми живемо, спрямовуючи свій погляд до слави Бога, то поважаємо і підтримуємо одне одного. Наслідування цих божественних взірців праведності приносить стабільність у наше особисте життя, в наші сім’ї і в наше суспільство.

Наш Небесний Батько дав це проголошення про сім’ю, щоб допомогти у скеруванні нас додому, до Нього, аби допомогти нам навчитися і сповнитися любові, зміцнитися, мати мету й розуміння того, що є вічним. Від усієї своєї душі я благаю вас жити так, щоб бути близькими до Нього і Його Улюбленого Сина. Я обіцяю: якщо ви це робитимете, то Дух буде надихати і скеровувати вас, і допоможе вам відчути у своєму серці обіцяний Ними мир, що “вищий від усякого розуму”. В ім’я Ісуса Христа, амінь.