Вступне слово
Нині ми розпочинаємо цю піврічну генеральну конференцію, яка відбуватиметься, як заплановано, після місяців підготовки до неї. Промовців було призначено і музичний супровід вибрано Президентом Нельсоном.
Мої дорогі брати і сестри, ми проводимо ці збори у час скорботи через смерть нашого любого Президента Рассела М. Нельсона. Я звертаюся до вас як президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів. На цій посаді мене було підтримувано на кожній з наших конференцій приходів, колів і на генеральних конференціях протягом останніх семи з половиною років.
Ми розпочинаємо цю піврічну генеральну конференцію, яка відбуватиметься, як заплановано, після місяців підготовки до неї. Промовців було призначено і музичний супровід вибрано Президентом Нельсоном. Єдиним, що було додано, — це моє вступне слово з цими поясненнями і мій виступ замість виступу Президента Нельсона на заключній сесії в неділю.
Це перший випадок за останні 75 років, коли Президент Церкви помер за кілька днів до генеральної конференції. У зв’язку з цим ми мали запланувати, як проводити важливі збори для провідництва, пов’язані з генеральною конференцією, а також загальні сесії конференції, і водночас якомога скоріше запланувати проведення поховальної служби для нього. Президент Нельсон розумів, наскільки важливою є генеральна конференція у наданні настанов святим на наступні місяці. Ми вшановуємо його дотриманням схваленого ним запланованого розкладу конференції.
У цей час скорботи ми вже провели збори напередодні генеральної конференції, щоб віддати данину поваги Президенту Расселу М. Нельсону, а потім запланували проведення поховальної служби для нього на один із найближчих днів після неї. Все це було зроблено за схвалення рідних Президента Рассела М. Нельсона і Кворуму дванадцятьох.
Оскільки всі ми, кого призначено виступати на генеральній конференції, хотіли би приділити частину призначеного нам часу, щоб особисто віддати данину поваги Президенту Нельсону, ми попросили всіх промовців робити це на конференції коротко, а більш докладно висловитися на поховальній службі, планування якої нами вже розпочато.
Коротко віддаючи данину поваги, як належить на цій конференції, і у світлі вже сказаних нами слів вдячності, я хочу зазначити, що з любов’ю ставився до Рассела М. Нельсона й дізнався більше про євангелію і провідництво у євангелії завдяки моїй давній дружбі та тривалому спілкуванню з ним, ніж від будь-якого іншого з провідників, кого знав особисто. Він є для нас взірцем слуги і послідовника Господа Ісуса Христа. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.