Радісне прощення

Прощення, до якого нас закликає Бог, є величним і приносить спокій, воно звільняє та окриляє. Воно не має нічого спільного з тим, щоб зціпивши зуби ковтати завдане нам зло чи демонструвати показну великодушність. Справжнє прощення розширює наш світогляд, допомагаючи осягнути Божий план щодо кожного з нас особисто і бути вдячними за нього.

Сини Якова спочатку задумали вбити Йосипа, але замість цього кинули його в порожню яму, а потім продали в рабство, бо мали пожадливість до наживи. В Єгипті він опинився у в’язниці через те, що дотримувався своїх моральних норм. Хіба цього не було б достатньо, щоб Йосип озлобився?

Йосип був звільнений із в’язниці, бо витлумачив сон фараона про сім років достатку, за якими мали настати сім років голоду. Протягом семи років достатку він зібрав у сховища величезні запаси зерна. Коли настали сім років голоду, “був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб”. Батько Яків послав своїх синів до Єгипту купити зерно, щоб їм не померти, а вижити. Після покупки Йосип наказав непомітно повернути гроші у мішки своїх братів. Наступного разу, купуючи зерно, його брати хотіли заплатити й за першу покупку. Проте Йосип випередив їх словами: “Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене”. У дивовижний спосіб Йосип зміг привести всю свою родину до Єгипту. Він відкрився братам зі сльозами: “Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту. А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення… Не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського“. Відтоді Йосип щедро забезпечував свою велику родину. Після смерті їхнього батька Якова брати боялися його помсти й просили прощення, кажучи: “Вибач гріх рабам Бога батька твого!” І заплакав Йосип, як вони говорили до нього… А Йосип промовив до них: “Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога? Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий народ!” .

Для Йосипа виявляти прощення було справжньою радістю, бо якби брати не продали його в рабство до Єгипту, він ніколи б не став на чолі усього краю єгипетського й ніколи б не зміг врятувати життя тисяч людей завдяки запасам зерна. Коли його брати хотіли заплатити за зерно, він не взяв жодної монети, бо вважав цю зустріч із братами нагородою з небес. Він навіть не ставив собі в заслугу таємне повернення грошей своїм братам, але пояснив, що цей дар для них — від Бога. Коли Йосип відкрився їм, то пояснив Божий план і завдання, які він отримав, та висловив подяку за все це. Тобто, він не тримав зла на братів за їхню жорстокість до нього. Навпаки, він бачив, що та ситуація обернулася на нагоду благословити свою родину та тисячі інших людей. Йосип ніколи не відмовлявся від такої точки зору. Навіть після смерті свого батька Якова він ще раз нагадав братам, що хоч вони й діяли зі злим наміром, Бог обернув це для нього на можливість благословити багатьох людей.

Наявність такої точки зору зовсім не означала виправдовування зла, применшення його небезпечності чи навіть схвалення злих вчинків. Але якщо ми просимо Бога допомогти нам у наших випробуваннях і даємо Йому можливість благословити інших через наші страждання, це приносить свободу. Спробуйте. Свідомо оберіть це. Воно того варте.