У пастці

Ілюстрація Девіда Гріна

Кілька років тому, працюючи консультантом з ведення сільського господарства південніше Каса-Гранде, шт. Аризона, США, посеред поля люцерни я побачив кобилу.

“Тут не повинно бути коней”, — сказав я собі. Під’їхавши ближче, я побачив лоша, яке не могло вибратися з бетонної зрошувальної канави, розташованої поруч. Лоша, якому було лише день чи два від народження, було таким маленьким, що не могло вистрибнути з канави. Воно опинилося в пастці.

Коли я наблизився до нього, кобила в полі розхвилювалася. Я стрибнув у суху канаву і спокійно поговорив з малям, погладив його, підняв на руки і поклав на землю біля канави.

Замість того, щоб піти до матері, лоша стрибнуло назад у канаву. Я схопив його за праву задню ногу, знову витягнув з канави і направив до матері. Воно швидко розвернулося і знову спробувало залізти в канаву.

Я схопив його втретє і знову лагідно поговорив, несучи до матері. Коли я залишив лоша і почав відходити, воно пішло за мною!

“Ні, — сказав я, знову направляючи його до матері, — тобі треба йти до своєї мами”.

Потім сталося щось дивовижне. Його мати тихо заіржала. Лоша відразу впізнало її голос і помчало до неї. Потім вони вдвох вибігли з поля в напрямку пустелі.

Розмірковуючи про той випадок, я думав, як багато з нас упало в канаву, з якої ми не можемо вибратися або в яку продовжуємо падати. Можливо, це канава гріха, згубної звички або сумнівів.

Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Нам слід слухати слова Господа, прислухатися до них і дослухатися до того, що Він сказав нам!” Він сказав, що ми чуємо голос Господа в Писаннях і в храмі, у словах пророків і апостолів останніх днів та в шепоті Святого Духа.

Лоша було врятовано, коли його покликала мати. Воно упізнало її голос і побігло за нею.

Добрий Пастир кличе нас. Якщо ми прислухаємося до Його голосу і йтимемо за Ним (див. Алма 5:37, 41), Він підніме нас, коли ми впадемо, зцілить і поведе додому.