“Найкраще, що ми можемо дати своїм сім’ям”, Ліягона, лют. 2026.
За Мною йдіть
Найкраще, що ми можемо дати своїм сім’ям
Нам слід робити все можливе, щоб донести знання і благословення євангелії до наших дітей та інших людей.
Ілюстровано Кейсі Нельсоном
Коли я був дитиною, у моїх батьків були труднощі в шлюбі, які негативно впливали на нашу сім’ю. Коли подруга моєї матері дізналася про це, вона сказала моїй мамі: “А може ви прийдете і більше дізнаєтеся про мою церкву?” Мама сказала, що вони з татом до цього не готові. Її подруга сказала: “Тоді дозволь мені брати з собою твоїх дітей”. На той час мені було п’ять років. Моїй сестрі було вісім.
Ця хороша подруга кілька років водила мене і мою сестру до церкви. Я пам’ятаю, що відчував радість завдяки відновленій євангелії Ісуса Христа. У міру зростання свідчення, зростало моє бажання, щоб зрештою мої батьки дізналися про євангелію, і я про це молився. Коли сестра вирішила охриститися, батьки відчули, що їм потрібно трохи більше дізнатися про Церкву.
А коли мої батьки почали дізнаватися про істинність євангелії, я побачив, як змінюються їхні серця. Вони упокорилися і прийняли євангелію. Через рік після того як вони приєдналися до Церкви, мені виповнилося вісім років, і мій батько охристив мене. Небесний Батько почув мої молитви й відповів на них.
Через три роки було освячено храм у Мехіко, Мексика. У мене була можливість побувати там з моєю сім’єю. Ми стали на коліна біля прекрасного олтаря, щоб запечататися разом навіки, і раділи обіцянням та надії, які приносить Ісус Христос та Його євангелія. Через багато років ми з дружиною запечаталися в тому ж домі Господа.
Я пам’ятаю, як у нас народилася перша дитина. У ті зворушливі миті, коли я, її батько, брав свою маленьку донечку на руки, мене вражало відчуття її чистоти і я відчував природну любов та бажання захистити її, піклуватися про неї, навчати її всьому найкращому, що я міг їй дати. Зважаючи на умови цього занепалого світу, в який нещодавно прийшла моя донька, в мені пробудилося сильне відчуття надії та відповідальності завдяки завітам, які ми з дружиною уклали з Господом у храмі. Я розумів, що найкраще, чого я можу навчити свою дочку — а з часом і всіх моїх дітей — це євангелії Ісуса Христа. Саме це Господь і робив для нас від самого початку.
Священна відповідальність
Господь наказав Адамові навчати дітей, що “всі люди повсюди повинні покаятися, інакше вони ніяк не зможуть успадкувати царство Боже…
Отже, Я даю вам заповідь, навчати цього вільно ваших дітей, кажучи:
…Ви маєте народитися знову в царстві небесному від води, і від Духа, і бути очищеними кров’ю, саме кров’ю Мого Єдинонародженого; щоб ви були освячені від усього гріха і насолоджувалися словами вічного життя в цьому світі, і вічним життям у світі прийдешньому…
А тепер ось, Я кажу тобі: Це є план спасіння для всіх людей” (Moйсей 6:57–59, 62).
Сім’я — це найкраще середовище для вивчення євангелії Ісуса Христа. Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, навчав: “В ідеалі, обоє [і батько, і мати] присутні і мають різні дари, щоб направляти [своїх дітей ] у [їхньому] розвитку”. Але навіть якщо ситуація не ідеальна, ми все одно можемо навчати своїх дітей доктрині Христа, а також того, як важливо прийняти і застосовувати Спокуту Ісуса Христа в їхньому житті. І, можливо, євангелія проросте в їхніх серцях.
Євангелія допомагає нам навчати дітей розуміти різницю між добром і злом. Іноді їм доведеться “відчу[ти] смак гіркоти, щоб вони могли знати, як цінувати добро” [Мойсей 6:55]. Навчаючись, наші діти здобувають “у собі свободу вибору” (Мойсей 6:56). Вони вирішують, чи виконувати те, чого ми навчаємо, чи ні, але ми не самотні у виконанні цього священного обов’язку.
Дар Святого Духа
Якщо ми віримо в Ісуса Христа, каємося і христимося, Господь каже: “Ти отримаєш дар Святого Духа” (Мойсей 6:52). Це один з найбільших дарів, який ми можемо отримати. Немає кращого напарника, який би очищував і освячував нас, і змінював нашу природу на краще; Він “очищує і освячує нас, робить нас більш святими, більш досконалими, більш подібними до Бога (див. 3 Нефій 27:20)”.
Ми повинні робити все можливе, щоб допомогти нашим дітям та іншим людям пізнати, що Святий Дух дійсно є благословенням і дорогоцінним даром від Бога. Святий Дух нам “дано, щоб перебувати у [нас]; свідчення небес; Утішитель; мирні речі безсмертної слави; істина всього; те, що оживляє все, що робить живим усе; те, що знає все і має всю владу згідно з мудрістю, милістю, істиною, справедливістю і правосуддям” (Moйсей 6:61).
Серед найкращого, що ми можемо зробити для наших сімей — це допомогти їм навчитися покладатися на Бога все своє життя і наполегливо зберігати постійний супровід Святого Духа.
Це варто всіх зусиль
Я вдячний за своє знання євангелії Ісуса Христа. Я вдячний за відповідальність і привілей, які ми з дружиною мали — нести це знання і благословення євангелії нашим дітям та іншим людям.
Це невпинний процес. Ми з дружиною все ще працюємо над тим, щоб навчати наших дітей, і вони самі приймають рішення, спираючись на свободу волі, яку їм дав Бог. Продовжувати вільно навчати цього наших дітей — це найкраще, що ми можемо зробити для них, і це варте будь-яких зусиль. Я знаю це з власного досвіду. Я бачу, як Спаситель і Його євангелія вдосконалюють мене і мої бажання. Я не уявляю, де б я був. Що сталося б з моєю сім’єю, яка жила в маленькому містечку в Мексиці, якби ми не знайшли відновлену євангелію? Я, чесно кажучи, не хочу навіть уявляти.
Варто докладати всіх зусиль, щоб прийняти запрошення Спасителя: намагатися бути досконалими, як Він і наш Небесний Батько (див. 3 Нефій 12:48), і заохочувати своїх близьких робити те саме. Тоді ми зрештою станемо такими ж святими, як і Вони. І хоча ми стикаємося в житті з жорстокістю, бідами і несправедливістю, є надія завдяки Спокуті Ісуса Христа (див. Мороній 7:41). Обряди і завіти Його євангелії поєднують нас — і наші сім’ї — з Ним і з нашим Небесним Батьком, Який зробив усе можливе для нашого вічного щастя.
Намагаймося робити все можливе, щоб допомагати нашим дітям і тим, кого ми любимо, жити за євангелією Ісуса Христа. Це найкраще, що ми можемо дати їм зараз і назавжди.