Я хочу бути схожою на тебе

Ілюстрація Девіда Малана

Після довгого важкого дня і всіх труднощів догляду за трьома малими дітьми все, що я хотіла зробити, — це прийняти душ і лягти спати.

Я глибоко вдихнула і пішла у свою кімнату, щоб трохи відпочити. Саме тоді прийшла наша п’ятирічна донька і нагадала мені, що настала її черга щомісячної особистої співбесіди. Ми з чоловіком як раз розпочали проводити їх з нею і нашим трирічним сином. Ми розпитували їх про їхні улюблені речі і що їм подобається в дитячому садку або в церкві. Потім ми нагадували їм, що вони — діти Бога, і що ми любимо їх.

Мені подобалися ці розмови, але зараз ні фізично, ні розумово я не була готова. Я почала казати своїй дочці, що ми поговоримо завтра ввечері, але зрозуміла, наскільки важливими наші розмови були для неї.

“Гаразд, — сказала я втомлено, — давай покличемо тата”.

Ми втрьох сіли на ліжко і почали розмову. Коли мій чоловік на мить вийшов з кімнати, я запитала нашу дочку: “Ким ти хочеш стати, коли виростеш?”

Я не була готова до її відповіді: “Як ти”.

На очі навернулися сльози, а серце переповнилося почуттями. Я була зворушена тим, як моя донька дивилася на мене, але мене охопило непереборне занепокоєння, причиною якого був страх, що я не справляюся зі своїми обов’язками. Я подумала про всі причини, чому не була ідеальним прикладом для наслідування своїм дітям, і я гостро усвідомлювала свої недоліки.

Пізніше того вечора під час молитви я палко просила Небесного Батька допомогти мені стати кращим прикладом для моєї доньки і бути гідною її захоплення. Раптом мене огорнула величезна хвиля втішення, надії і любові. Я почала розуміти, яку вдячність мають до мене Небесний Батько і Спаситель лише за те, що я — мати і намагаюся вдосконалюватися. Вони цінували мої зусилля і були поруч, щоб допомогти мені стати такою матір’ю і дочкою, яку Вони бачать у мені.

Я знаю всім серцем, що Бог знає і любить нас, і що завдяки “силі Спокути Спасителя, яка збільшує наші здібності”, ми можемо стати тими, ким сподіваємося стати.