“Спаситель повернув мене”, Ліягона, серп. 2025.
Портрети віри
Спаситель повернув мене
Пройшовши крізь вогонь очищувача, я знаю, що Спаситель може змінити нас, як би низько ми не впали.
Фотографії Крістіни Сміт
Я думав, що їду в коротку подорож на вихідні, щоб побачитися із сім’єю на весіллі свого брата. Але коли моя дружина Етелані зустріла мене в аеропорту, вручила зібрану валізу і сказала, щоб я залишався з батьками, доки я не буду готовий стати чоловіком, я зрозумів, що все зайшло надто далеко. Мені доведеться зробити кардинальні зміни у своєму житті.
Коли я дивився, як вона від’їжджає, то й не здогадувався, як сильно їй болить. Пізніше вона розповіла мені, що потім від’їхала у безпечне місце, припаркувалася на узбіччі дороги і розридалася. Я не усвідомлював, як сильно моя поведінка — вживання алкоголю і наркотиків — ранила її, і я не усвідомлював, наскільки сильно це шкодило мені.
Ми обоє виросли на Самоа, де й познайомилися. Я став членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, коли навчався у старших класах школи. Але заповіді заважали моєму стилю життя і вечіркам, на які мені подобалося ходити. На той час, коли інші члени моєї сім’ї запечаталися у храмі, я не був активним у Церкві і знаходив будь-які виправдання, щоб триматися подалі від церковних заходів.
Після одруження з Етелані ми переїхали до Сіетла, шт. Вашингтон, де жила моя сімʼя. Потім ми переїхали від них до Юти. Там Етелані відчайдушно намагалася допомогти мені змінитися.
Часто, коли я пиячив і гуляв, то зникав на тиждень або й два, а вона залишалася вдома, не знаючи, де я. Їй було дуже боляче, бо вона розуміла, що не може мене змінити. То були темні й важкі для неї дні. Вона впала у відчай, її охопили муки невпевненості. Вона думала, що, можливо, моя некерована поведінка є наслідком її неcпроможності мати дітей.
“Якщо нам призначено залишатися разом, — молилася вона Небесному Батькові, — тоді, будь ласка, допоможи мені знати, що робити”.
Дух спонукав її діяти, коли мої батьки зателефонували, щоб повідомити, що один з моїх братів одружується. Того дня, коли Етелані відвезла мене в аеропорт, вона сказала: “Мабуть, настав для нас час побути окремо”. Як виявилося, мало минути 10 місяців, перш ніж ми знову почали жити разом.
Любов сім’ї та небесна допомога
Мої батьки, брати і сестри були активними членами Церкви. Моя мама мала сильне свідчення і знала про мою ситуацію. Упродовж 10 місяців, поки я жив з батьками, вона з добротою і лагідністю запрошувала мене відвідувати церкву та церковні заходи разом із сім’єю та нагадувала про важливість запечатування з Етелані у храмі. Ті прості запрошення і те, що мене оточувала любов моєї сім’ї, допомогли повернутися до церкви.
Поки Етелані була в Юті, працюючи понаднормово, щоб відволіктися від смутку, завдяки любові моєї матері та спокутній благодаті Спасителя я почав змінюватися.
Упродовж років я багато разів намагався позбутися своїх поганих звичок, але так і не зміг. Раніше я використовував будь-які відмовки, щоб не відвідувати церкву, але тепер, зрозумівши, що можу втратити дружину, я знав, що маю змінитися.
Це було нелегко. “Хто я такий, щоб мене спасати”, — думав я. У минулому я намагався змінитися самостійно. Мені було важко подолати свої звички, але покладаючись на допомогу Небесного Батька і Його Сина, а також завдяки Писанням, посту і молитві, причастю і покаянню, я знав, що можу змінитися. Залученість до Церкви і вияв віри в Ісуса Христа змінили моє серце і спосіб мислення (див. Мосія 5:7; Алма 5:12–13). Невдовзі я зрозумів, що можу робити те, чого не міг робити раніше.
Рухаючись упевнено вперед, я з часом почав відчувати милість Спасителя. Він знав про нас з Етелані. Я відчував, що Він нас любить. Його любов змінила мої бажання. Я більше не піддавався колишнім слабкостям. Коли я нарешті здобув свідчення про євангелію, то захотів знову бути з Етелані.
Коли вона побачила, що я маю постійну роботу і збираю гроші на житло, то приїхала до мене в Сіетл. Вона все ще хотіла, щоб ми були разом. Після того як я довів, що моя відданість їй та євангелії була справжньою, ми удочерили дівчинку. Поява дитини допомогла мені не відступати від тих змін, які в мені відбулися. Я знав, що маю бути для неї хорошим батьком. Мені подобалося іти у вибраному напрямку, і я хотів робити це разом із сім’єю. Потім я запечатався до батьків. Ми з Етелані усиновили хлопчика. І ми були запечатані у храмі всією сім’єю. Бог був добрим до нас.
Тоні зі своїм сином Тоні молодшим
Пройшовши через вогонь очищувача, я знаю з власного досвіду, що Спаситель може змінювати нас. Але спершу ми маємо наблизитися до Нього. Ви будете здивовані тим, що Він може зробити. Відчуття Його божественної любові може вести до щирого покаяння, і це може змінити вас — незалежно від того, наскільки низько ви впали.
Я вдячний за другий шанс. Я вдячний за євангелію. Я вдячний, що Спаситель повернув мене назад. І я вдячний, що Він допоміг мені стати кращим чоловіком для моєї дружини і батьком для моїх дітей.
Якщо ми віримо в Спасителя і довіряємо Йому, то будемо здивовані тим змінам, які Він може зробити в нас.
Тоні залишається вдячним за те, що Господь допоміг йому стати кращим чоловіком для його дружини Етелані та батьком для його дітей, Тоні молодшого та Прелен.