Євангельські істини про наше життя

Наші пошуки істини

У цей вік, в який ми живемо, перед нами відкривається більше знань, ніж будь-коли раніше. У минулому, якщо ви хотіли про щось дізнатися, необхідно було йти до бібліотеки і шукати потрібну інформацію. Сьогодні інтернет і портативні пристрої надають доступ до майже нескінченної інформації, яку ми можемо знайти майже відразу.

Господь задоволений, коли ми мудро використовуємо доступні нам ресурси, але Він дав цю вічну пораду: “Шукайте старанно і навчайте один одного словам мудрості; так, шукайте в найкращих книгах слів мудрості; прагніть знання, саме через навчання і також через віру” (Учення і Завіти 88:118). Він заохочує пізнавати світ навколо нас (див. Учення і Завіти 88:79; 93:53), але у своїх пошуках істини ми повинні звертатися до Бога, Який “розуміє все, і все є перед Ним… і Він є над усім… і все Ним і від Нього” (Учення і Завіти 88:41).

Серед істин, даних нам Богом, однією з найважливіших для нашого життя на землі є та, що Він є нашим Небесним Батьком. Ми є Його духовними синами і дочками. Бог знає і любить усіх нас досконало. І як Його духовні діти ми маємо божественну природу і долю. Розуміння і сприйняття цих вічних істин формує нашу сутність, цінність і мету, які благословляли і скеровували нас у доземному житті й невпинно робитимуть це зараз і завжди.

Ми були з Батьком від початку

Шукаючи істину про все, “як воно було”, ми відкриваємо для себе такі слова нашого Спасителя, Ісуса Христа: “А тепер, істинно Я кажу вам, Я був від початку з Батьком, і Я є Першонародженим” і “Ви також були спочатку з Батьком” (Учення і Завіти 93:21, 23).

Перш ніж почалося наше життя на землі, ми були на нараді на Небесах, де Небесний Батько представив Свій великий план щастя. Пророк Джозеф Сміт навчав, що Бог створив цей план для того, щоб дати нам “привілей розвинутися до Його рівня [і]… бути з Ним піднесен[ими]”. Його робота і слава — це “здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Moйсей 1:39).

Ми скористалися нашою свободою волі, щоб жити за планом Небесного Батька. Ми були благословенні тим, що народилися у цьому житті, в якому продовжуємо зберігати свободу вибору і можемо пройти земний шлях, навчатися і просуватися до вічного життя.

Під час нашої подорожі земним життям ми будемо мати випробування і невдачі. Але нам не потрібно протистояти життєвим труднощам наодинці. Джозеф Сміт навчав, що Небесний Батько, “Величний Батько всесвіту дивиться на всю сім’ю людей поглядом батька і турбується про неї, як батько”.

Наш Небесний Батько, “Отець милосердя й Бог потіхи всілякої”, благословить, піднесе і втішить нас “в усякій скорботі… щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих” (2 Коринтянам 1:3–4). Важливою частиною плану Небесного Батька є те, що Він підготував для нас шлях повернення до Нього.

Шлях до нашого Батька

Істина про “речі, як вони дійсно є” (Яків 4:13) зрозуміла: ми не можемо самотужки сягнути свого повного потенціалу дітей Небесного Батька. Ісус Христос, Першонароджений Син Батька в дусі, уклав завіт бути нашим Спасителем і Викупителем.

Ісус Христос, “Єдинонароджен[ий] від Батька, повн[ий] благодаті й істини, саме Духа істини… прийшов і перебував у плоті, і перебував серед нас” (Учення і Завіти 93:11). Спаситель показав нам шлях, як знайти щастя, сенс і радість у цьому житті й у вічності.

“Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся” (Іван 3:16–17).

Земний досвід Спасителя є важливим. Він “не отримав від повноти спочатку, але отримував благодать за благодаттю” (Учення і Завіти 93:12). Він зростав, поки “не отримав повноту слави Батька” і “усю владу, і на небі, і на землі, і слава Батька була з Ним, бо Він перебував у Ньому” (Учення і Завіти 93:16–17). Спаситель навчав:

“Я даю вам ці висловлювання, щоб ви могли зрозуміти і знати, як вклонятися, і знати, чому ви вклоняєтесь, щоб ви могли прийти до Батька в Моє імʼя і в належний час отримати від Його повноти.

Бо якщо ви виконуєте Мої заповіді, ви отримаєте від Його повноти, і вас буде уславлено в Мені, як Я є в Батькові; отже, Я кажу вам, ви отримуватимете благодать за благодаттю” (Учення і Завіти 93:19–20).

У Гефсиманському саду й на хресті Ісус Христос узяв на Себе гріхи світу та зніс усі скорботи, і “муки, і страждання, і спокуси всякого роду” (Aлма 7:11). Це “примусило [Його]… найвеличнішого з усіх, тремтіти від болю і кровоточити кожною порою” (Учення і Завіти 19:18). Лише завдяки Ісусу Христу та Його Спокуті й Воскресінню можливі спасіння і піднесення.

Завдяки благодаті та спокутній жертві Спасителя ми можемо зростати, доки не отримаємо повноти і не зможемо одного дня стати досконалими. Якщо ми будемо наслідувати приклад Спасителя і виконувати Його заповіді, Він вестиме і скеровуватиме нас на шляху, що веде в славетну присутність Небесного Батька.

Христос по дорозі в Єрусалим, художник Майкл Коулман, копіювання заборонено

Чи отримаєте ви Його дар?

Серед істин “про речі, як вони дійсно будуть” (Яків 4:13), ми дізнаємося, що наш досвід у вічності буде визначатися нашим вибором іти за Ісусом Христом та отримати запропоновані Ним дари. Писання навчають нас, що ми всі будемо “володіти тим, що [ми] бажа[ємо] отримати”. На жаль, дехто не буде “бажа[ти] володіти тим, що вони могли б отримати” (Учення і Завіти 88:32; курсив додано).

Президент моєї місії, старійшина Меріон Д. Хенкс (1921–2011), який служив генеральним авторитетом-сімдесятником, навчав своїх місіонерів, що коли ми просимо про те, що хочемо отримати і чим насолоджуємося, то це і є спосіб, у який ми можемо оцінити, на якому етапі нашої духовної подорожі ми знаходимося. “Бо яка користь людині від дару, який дарується їй, якщо вона не приймає дар?” Коли ми отримуємо дари Спасителя, щиро шукаючи Його і йдучи за Ним, ми втішаємося надією на вічне життя і “[Тим, Х]то є подавцем цього дару” (Учення і Завіти 88:33). Цей дар, який передається з такою любов’ю, є “найвеличніший з усіх дарів Бога” (Учення і Завіти 14:7).

Бог — наш Небесний Батько. Він знає і любить нас. Коли ми звертаємося до Нього у нашому пошуку істини, ми можемо припадати до розуму, отримати мудрість, прийняти істину, любити чесноти і припадати до світла, яке йде від Нього (див. Учення і Завіти 88:40). Ми будемо продовжувати це робити протягом усього нашого життя, доки “прийде день, коли [ми] осягн[емо] навіть Бога, будучи оживленими в Ньому і Ним” (Учення і Завіти 88:49).

То буде найславетніший і найрадісніший день.