Лише в цифровому форматі
Зустріти Ісуса Христа у домі Господа
З виступу на духовному вечорі перед студентами в Університеті Бригама Янга в Прово, штат Юта, 10 жовтня 2023 р. Повну версію виступу можна знайти на сайті speeches.byu.edu.
На щастя, попри те, що ми недосконалі, нас запрошують як Його гостей у Його дім.
Президент Рассел М. Нельсон описав важливість храмів і всього, що в них відбувається, такими словами:
“Храм відіграє надзвичайно важливу роль у зміцненні нашої віри та духовної стійкості, оскільки все у храмі зосереджено на Спасителі та Його вченні. Усе, чого люди навчаються в храмі через отримання настанов і через Духа, збільшує наше розуміння Ісуса Христа…
Все, у що ми віримо, і кожне з обіцянь, даних Богом Своєму завітному народові, поєднуються у храмі”.
Наш Небесний Батько завжди прагнув і планував створити священне місце, де Він міг би навчати Своїх дітей і укладати завіти з ними. Звичайно, ми можемо шукати й отримувати Боже скерування і допомогу практично будь-де, але є щось унікальне у тих місцях, які Бог проголосив Своїми власними і освяченими Його присутністю.
Таким простором був Еденський сад — місце, вибране, засаджене і прикрашене Богом (див. Буття 2:8, 15–18). Це було місцем отримання настанов і укладання завітів для Адама і Єви. Адам і Єва говорили лицем до лиця з Батьком і Сином у саду, їх навчали про план Батька для Його дітей і вони були запечатані разом як чоловік і дружина на вічність (див. Буття 2:21–24; Мойсей 3:20–25). Перед тим як від них вимагалося залишити сад, щоб долати труднощі земного життя і постійні напади супротивника, кожному з них було надано одяг шкуряний, або, як ми б назвали його сьогодні, храмовий одяг (див. Буття 3:21; Мойсей 4:27). Важливість того, що Бог дав храмовий одяг Його завітним дітям, а також отримання і носіння храмового одягу Його завітними дітьми не слід вважати чимось звичайним. Це було дуже священним спілкуванням.
У наші дні Господь явився у Кертлендському храмі після його освячення як воскресла і прославлена істота і проголосив: “Бо ось, Я прийняв цей дім, і Моє ім’я буде тут; і Я являтимуся Моїм людям в милості в цьому домі” (Учення і Завіти 110:7).
Оскільки “Бог є Той Самий учора, сьогодні і навіки” (Мормон 9:9), я впевнений, що Господь приймає всі Свої храми також і сьогодні. На щастя, попри те, що ми недосконалі, нас запрошують як Його гостей у Його дім. Він звертається до нас з цим запрошенням знов і знов, і якщо ми його приймемо, воно, як і обіцяв Президент Нельсон, благословить наше життя “так, як ніщо інше”. У нас має бути бажання часто заходити в Його дім, тому що Ісус Христос дуже хоче зустрітися з нами там.
На щастя, благословення, доступні завдяки Спокуті Христа, дають можливість усім нам підготуватися увійти в дім Господа. Будь-якому такому плану буде протидія, оскільки, як сказав президент Бойд К. Пекер (1924–2015): “Храми є центром духовної сили Церкви. Слід очікувати, що супротивник намагатиметься нам заважати… коли ми прагнемо брати участь у цій священній і натхненній роботі” та ближче й більш глибоко пізнавати Спасителя в Його домі.
Однак з роками я зрозумів, що недостатньо лише відвідувати храм. Нам потрібно змінюватися завдяки тому, що ми перебуваємо у домі Господа. Нам потрібно вийти з Його дому не такими, як тоді, коли ми увійшли, але це не завжди просто зробити.
Отримайте повну користь від перебування у храмі
Кілька років тому я прочитав книгу під назвою The Temple: Where Heaven Meets Earth (Храм: місце, де небеса зустрічаються із землею), написану покійним Труменом Г. Медсеном, який провів велику частину свого життя, вивчаючи обряди і завіти храму. У цій книзі брат Медсен визначив три речі, які, на його думку, в певний час не давали йому повною мірою отримати користь від перебування у храмі.
1. Вивчайте уривки з Писань про храм
Перша проблема, яка, за його визначенням, заважала йому повною мірою розпізнати й отримати особливі благословення дому Господа — або, як великий патріарх Яків описав його, “брам[и] небе[с]” (Буття 28:17), — полягала в тому, що він ніколи не докладав зусиль, щоб “уважно читати Писання про храм”.
Я також пізнав, що моє бачення і розуміння храму поглиблюється завдяки глибокому, зосередженому на храмі вивченню Писань. Наприклад, дозвольте мені поділитися трьома уривками з Писань, які можуть допомогти вам бути більш вдячними за важливість помазання, яке відбувається у храмі:
1. “І [Мойсей] вилив з оливи помазання на Ааронову голову, та й помазав його, щоб його посвятити” (Левит 8:12).
2. “І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на… голову [Саула]… та й сказав: … І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною” (1 Самуїлова 10:1, 6; див. також вірш 5).
3. “І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі” (1 Самуїлова16:13).
Тим, хто прагне глибше зрозуміти храмові обряди і цінувати їх, слід приділяти більше часу читанню уривків з Писань, в яких говориться про храм і храмові обряди. Якщо ви це зробите, то будете здивовані тим, що Господь відкриє вам. Зрештою, Він є Богом, Який пообіцяв відкрити Своїм завітним дітям “все, що стосується [Його] царства” (Учення і Завіти 76:7).
2. Принесіть в жертву ваші гріхи на олтарях у храмі
Друга проблема, названа братом Медсеном, полягала в тому, що він “страждав від різного роду негідності і не дуже прагнув усе змінювати”. Ось що проголосив Господь: “І Я даю вам… заповідь, щоб ви… освятили себе; так, очистили свої серця й очистили свої руки й ноги переді Мною, щоб Я міг зробити вас чистими” (Учення і Завіти 88:74).
Президент Айрінг навчав: “Якщо ви або я підемо до храму недостатньо чистими, ми не зможемо збагнути силою Святого Духа духовне вчення про Спасителя, яке ми можемо отримати у храмі”. Отже, покаяння є важливим для храмового одкровення, і храмове одкровення є необхідним для зміни, яку всі ми маємо відчути, зустрівши Ісуса Христа у храмі.
Щотижнева участь в обряді причастя також може допомогти нам стати й залишатися чистими. Коли ми гідно приймаємо причастя, то поновлюємо серед інших завітів завіт хрищення, і Господь відновлює очищення, яке відбулося, коли ми народилися від води і Духа. Я вважаю, що більш ретельна і благоговійна підготовка до причастя є необхідною, якщо ми бажаємо стати достойнішими одкровень у храмі.
Два аспекти завіту — причастя і храм — є нерозривно пов’язаними. Вони обидва спрямовують нас до Спасителя і Його спокутної жертви. Якщо ми прислухаємося до Духа під час причастя, Він підкаже нашому духу, що саме нам потрібно змінити, щоб отримати більше користі від часу, проведеного в храмі. Коли це стається, у нас є два вибори. Ми можемо прагнути приховати свої гріхи, як Адам і Єва прагнули прикрити свою наготу фіговим листям (див. Буття 3:7), або ми можемо робити так, як робив батько царя Ламонія, і “відмов[итися]” (Алма 22:18) від тих гріхів, до яких Дух привернув нашу увагу. Готовність пожертвувати своїми гріхами, щоб покласти їх на олтарі храму, може привести до того, що ми здобудемо у домі Господа той самий досвід, який Джозеф Сміт та Олівер Каудері мали у Кертлендському храмі, коли Господь проголосив: “Ось, ваші гріхи прощено вам; ви чисті переді Мною; отже, підійміть свої голови і радійте” (Учення і Завіти 110:5).
3. Прагніть Духа, щоб зрозуміти, чого Господь намагається навчити вас через символи
Третьою перешкодою, яку визначив брат Медсен, було те, що він “мав внутрішню неприязнь до ритуалів і символізму”. Це природно, що коли ми вперше проходили храмові обряди, то певні обряди та символи були трохи незрозумілими і, можливо, викликали у нас певні почуття дискомфорту. Але ця перша реакція не означає, що нам слід припинити свої зусилля зрозуміти, чого Господь намагається навчити нас або, що важливіше, дарувати нам. Як навчав Президент Нельсон: “Якщо вам ще не сподобалося відвідувати храм, ходіть туди частіше, а не рідше”. І, я б додав, разом зі збільшенням частоти відвідування, йдіть до храму, щоб знайти Спасителя.
Господь проголосив, що “це більше священство керує євангелією та тримає ключ від таємниць царства, саме ключ від пізнання Бога.
Отже, у його обрядах явлена сила божественності” (Учення і Завіти 84:19–20; див. також вірші 21–22).
Прекрасні символічні аспекти храмових обрядів можуть допомогти нам зрозуміти і відчути буквальну силу божественності, притаманну цим обрядам. Вони не з’явилися недавно, а натомість були “признач[ені] і підгот[овлені] [Господом] ще до заснування світу” (Учення і Завіти 128:5). Орсон Ф. Уітні, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Бог навчає за допомогою символів; це його улюблений спосіб навчання”.
Якщо ми запросимо Духа у своє серце і розум, я свідчу, що ми відкриємо для себе, що ритуали та символи у храмових обрядах насправді нам дуже знайомі, і ми зрозуміємо, що сила божественності, яка приходить у наше життя, коли ми шануємо їх, забезпечує нашу здатність повернутися і жити в присутності нашого Небесного Батька. Президент Нельсон радив: “Храмовий ендаумент було дано через одкровення. Тож і найглибше розуміння щодо нього отримується через одкровення, якого наполегливо прагнуть з чистим серцем”.
4. Шукайте Ісуса Христа, беручи участь у храмових обрядах
Я б хотів додати ще й свою четверту помилку, якої припускається надто багато хто з нас, коли ми приходимо поклонятися у храмі. Ми надто часто ігноруємо реальність того, що весь символізм у храмі спрямовує нас до Ісуса Христа, Його Спокути і Його ролі, щоб “здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Мойсей 1:39). Можливо, саме тому Господь проголосив пророку Джозефу Сміту, “щоб Твій народ завжди міг входити в цей дім в імʼя Господа;
Щоб вони завжди могли виходити з цього дому в імʼя Господа” (Учення і Завіти 109:17–18; див. також вірш 19).
Багато проблем, з якими стикаються люди, які не відчувають того, що вони хочуть відчувати у храмі, виникають через те, що вони не шукають Господа під час участі у храмових обрядах. Він є метою нашого відвідування храму. Він є Тим, кого наш Небесний Батько бажає, щоб ми зустріли у храмі. Він є центром кожного символу, кожного обряду, кожного завіту і кожного очікуваного благословення у храмі. Коли ми шукаємо Христа у храмі, це дає нам змогу зрозуміти, чому ми знаходимося в храмі і чому нам слід повернутися.
У Посланні до євреїв ось що проголосив апостол Павло, говорячи про можливість увійти до найсвятішої частини стародавнього храму:
“Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою,
новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє” (Євреям 10:19–20).
Іван вніс додаткову ясність у цей вірш з Писань, коли процитував Ісуса, Який сказав: “До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Іван 14:6). Коли ми стоїмо біля завіси храму, Він, наш заступник перед Батьком, символічно стає між нами і Батьком, кажучи:
“Батьку, подивись на страждання і смерть Того, Хто не вчинив ніякого гріха, Кого Ти так уподобав; подивись на кров Твого Сина, яку було пролито, кров Того, Кого Ти віддав, щоб Тебе було прославлено;
Отже, Батьку, помилуй цих Моїх братів, які вірять у Моє ім’я, щоб вони могли прийти до Мене і мати вічне життя” (Учення і Завіти 45:4–5).
Момент, коли нас символічно допущено до присутності Бога через завісу, допомагає нам зрозуміти, чому Джозеф Сміт навчав, що “храм нам потрібен більше, ніж будь-що інше”.
З вірою шануйте храмовий одяг і носіть його
У давнину священний одяг носили, щоб допомогти завітним дітям Бога “пам’ятат[и] всі Господні заповіді, і викон[увати] їх, і не… оглядатися за серцем своїм та за очима своїми” (Числа 15:39). Так само і в наші дні. Який же це дивовижний, священний момент, коли ми отримуємо храмовий одяг у домі Господа з його символічними значеннями, найважливішим з яких є нагадування про жертву Спасителя в Гефсиманському саду і на хресті та про Його славетне Воскресіння. “Храмовий одяг є фізичним нагадуванням про священні обіцяння, які ми уклали з нашим Небесним Батьком, і нагадує нам про благословення, які ми можемо отримати, якщо будемо шанувати свої зобов’язання”. Храмовий одяг також допомагає нам шанувати причасний завіт — “завжди пам’ятати Його і дотримуватися Його заповідей, які Він дав [нам], щоб Його Дух міг завжди бути з [нами] (Учення і Завіти 20:77).
Президент Нельсон навчав чогось дуже важливого про храмовий одяг, про що він дозволив мені розповісти: “Ваш храмовий одяг символізує завісу [храму]; завіса символізує Господа Ісуса Христа. Тому, коли ви вдягаєте свій одяг, ви можете відчути, що ви дійсно вдягаєте на себе найсвятіший символ Господа Ісуса Христа — Його життя, Його служіння і Його місії, яка полягала в тому, щоб спокутувати кожну дочку і кожного сина Бога”.
Ми знаходимо нашого Спасителя у храмі, у кожному його прояві, і ми знаходимо Його у символізмі храмового одягу. Вдягнувши храмовий одяг, ми проголошуємо Богові, що радіємо тому, що ім’я Ісуса було дано нам у Його святому домі (див. Учення і Завіти 109:26), і ми завжди пам’ятаємо Його.
У храмі ви можете отримати силу протистояти духовним атакам супротивника і долати їх через укладання і дотримання завітів. У храмі ви можете отримати храмовий одяг, і не просто одяг, а саме одяг святого священства. І в храмі ви можете зустріти Ісуса Христа.
Президент Нельсон навчав, що “кожного разу, коли освячується храм, у світ приходить більше світла”. Я не думаю, що він говорив про зовнішнє освітлення храму. Я думаю, він говорив про нас, завітних дітей Бога, бо кожного разу, коли ми гідно приходимо до храму, то отримуємо більше світла і йдемо з ним у світ.
Я свідчу, що Бог дуже хоче увійти в завітні стосунки з нами у Його храмі, які, як свідчив Президент Нельсон, “назавжди зміню[ють]… [наші] стосунки [з Ним]” і “завдяки [яким] на нас проливається ще більше любові й милості”. Я свідчу, що якщо ми готуємося й очищуємося, Христос явить Себе нам у Своєму домі у могутній і в особистий спосіб. Я свідчу, що постійне шанування і носіння храмового одягу дасть нам можливість пам’ятати Ісуса Христа, бути “озброєн[ими] праведністю і силою Бога у великій славі” (1 Нефій 14:14) і отримати духовний захист, необхідний для збільшення нашої надії, що одного дня ми можемо стати співспадкоємцями з Ним у царстві нашого Батька (див. Римлянам 8:16–17; Учення і Завіти 84:38).