“Належність до Божого плану і до храму”, Ліягона, бер. 2025.
Належність до Божого плану і до храму
Три принципи нагадують нам, що ми всі можемо отримати благословення, які Бог пропонує Своїм дітям.
Фотографія храму в Барранкільї, Колумбія, зроблена Коуді Беллом
Я опинилася серед кількох членів Церкви. Ми ніколи раніше не зустрічалися, але у всіх нас було щось спільне: ми всі були неодружені і незаміжні.
Зараз я хочу про щось нагадати. В євангелії Ісуса Христа нам не навішують ярликів. Наша справжня сутність, як навчав Президент Рассел М. Нельсон, полягає в тому, що ми “буквально є духовними дітьми Бога”. Я розумію, що деяких членів Церкви ми називаємо неодруженими через необхідність. Це роблять з певних практичних міркувань. Але іноді, і це стосувалося саме того випадку, через подібну класифікацію члени Церкви можуть почуватися невдахами. Їм може навіть бути важко повною мірою відчувати свою причетність до Божих благословень спасіння і піднесення.
Бачите, ми говорили про храм, і деякі люди в групі вважали, що, оскільки вони не в шлюбі, то й не можуть отримати повноти храмових благословень. Я розумію: може бути важко усвідомити, як ви вписуєтеся в Церкву, зосереджену на сім’ї, якщо ви не одружені. Але я також знаю, що Господь, визначаючи, наскільки гідною є людина, щоб отримати обіцяні благословення, не робить це з огляду на зовнішність чи ярлики. Він “дивиться на серце” (1 Самуїлова 16:7) і відкриває доступ до Своїх благословень усім, хто вибирає йти за Ним. Я вірю в це всім своїм серцем. Тож, пам’ятаючи про це, пропоную три принципи, які допоможуть святим останніх днів, які ще не в шлюбі, знати, що вони є складовою Божого плану і храмового поклоніння.
1. Бог створив Свій план для кожного зі Своїх дітей.
Оскільки для піднесення необхідно укласти новий і вічний завіт шлюбу, може здаватися, що Божий план не був створений для тих, хто не в шлюбі (див. Учення і Завіти 131:1–3). Але старійшина Патрик Керон навчав: “Прекрасний план нашого Батька, навіть Його “неймовірний” план, створено для того, аби привести вас додому, а не для того, щоб не допускати вас туди. Ніхто не будував загородження і не ставив когось біля нього, аби завертати вас і відсилати геть. Якраз саме навпаки. Бог безупинно вишукує вас. Він хоче, аби всі Його діти зробили вибір — повернутися до Нього, і Він використовує усі можливі способи, аби привести вас назад”.
Бог не має наміру відштовхнути неодружених та незаміжних і не дати їм благословень, які Він пропонує. Президент М. Рассел Баллард (1928–2023), діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Писання та пророки останніх днів підтверджують, що кожен, хто вірно дотримується євангельських завітів, матиме можливість піднесення”. Кожна душа має велику цінність в очах Небесного Батька — настільки, що Він послав Свого Єдинонародженого Сина померти і викупити всіх нас від гріха, аби ми могли мати дар вічного життя (див. Іван 3:16–17; Учення і Завіти 18:10–12).
Якщо життя складається не так, як ми очікували, ми можемо поставити під сумнів свою мету у Божому плані. Однак Його план ніколи не гарантував, що життя всіх людей складатиметься однаково. Ми не знаємо, яка радість, розчарування, успіхи або душевний біль можуть виникати на нашому шляху. Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві, сказав: “Є так багато того, чого ми не знаємо, що наша єдина певна надія — це надія на Господа і Його любов до Своїх дітей”.
Ми можемо не знати, чому наш шлях виглядає саме так, як зараз. Але довіра до Бога і Його любові може внести ясність щодо того, як Він склав Свій план для всіх Своїх дітей — включно з вами.
Фотографія всередині центру для відвідувачів Римського Італійського храму зроблена Массімо Крішоне
2. У храмі кожна людина отримує особисті благословення.
Ми можемо думати, що запечатування стосуються лише чоловіка і дружини. Але запечатування об’єднують не лише подружні пари з Господом, але й об’єднують сім’ї навічно. Завдяки запечатуванню всі діти Бога можуть насолоджуватися вічними благословеннями, якщо вони дотримуються своїх завітів.
Сила запечатування підтверджує всі обряди священства на небесах і на землі. Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Завдяки [запечатувальній владі] особисте спасіння та піднесення сімей стає можливим для всіх дітей Бога, де б і коли б вони не жили на землі. Жодна інша теологія, філософія або влада не можуть запропонувати чогось подібного до цієї всеохоплюючої можливості. Ця запечатувальна влада є досконалим проявом справедливості, милості та любові Бога”. Благословення, які пропонує Господь, настільки всеохоплюючі, що вони доступні кожному, хто укладає з Ним завіти і дотримуватиметься їх.
Ми можемо краще зрозуміти, яким чином Божий план поширюється на всіх, коли поклоняємося в домі Господа. Час, проведений у храмі, як навчав Президент Нельсон, “допоможе вам мислити целестіально і здобути бачення того, хто ви насправді є, ким можете стати і яке життя можете мати вічно”. Він також пояснив, що поклоніння у храмі надасть захист, міцніше свідчення, втішення, особисте одкровення, поглиблене знання і силу та краще розуміння Божого плану.
Незалежно від того, в шлюбі ми чи ні, храм має духовні привілеї, призначені для кожного з нас особисто. Це місце, яке зміцнює і сповнює силою всіх, хто прагне бути ближче до Бога. Щоб дізнатися більше, див. бокову вставку “Натхненні храмовим поклонінням”.
3. У храмі ми можемо поглиблювати наші стосунки з Ісусом Христом.
У храмі основна увага приділяється Ісусу Христу. Він є центром Божого плану, і завдяки саме Йому всі ми можемо отримати спасіння і піднесення. Президент Нельсон сказав: “Дім Господа є домом навчання. Там Господь навчає у Свій власний спосіб. Там кожний обряд навчає про Спасителя. Там ми вчимося, як розсувати завісу і більш ясно спілкуватися з небесами. Там ми можемо навчатися, як не підкорятися супротивнику і використовувати владу Господнього священства для зміцнення себе й тих, кого ми любимо. Як же палко кожний з нас повинен шукати там захистку”.
Ми можемо знайти захисток і здобути відчуття приналежності в храмі, шукаючи в обрядах і завітах Спасителя. Роблячи так, ми знайдемо доказ того, що Він любить нас і що “всі є однаковими для Бога” (див. 2 Нефій 26:33). З любові до нас Він хоче, щоб ми встановили з Ним “вічні зв’язки” й отримали доступ до “особлив[ої] любов[і] та мил[ості]” шляхом укладання завітів. Якщо ми укладаємо храмові завіти і дотримуємося їх, то можемо зміцнити свої стосунки з Ним, що дасть нам “наді[ю], рад[ість] та оптимізм впродовж нашого життя” — якими б не були наші обставини.