“Небесний Батько хоче говорити з вами”, Ліягона, бер. 2025.
Небесний Батько хоче говорити з вами
Нехай ваша віра в Небесного Батька і Його Улюбленого Сина допоможе вам розсунути завісу й почути голос Батька.
Ми — сини і дочки Бога, які живуть на землі далеко від нашого небесного дому. Ми прийшли в земне життя, щоб отримати своє тіло, вибирати добро, а не зло, “відчу[ти] смак гіркоти, щоб [ми] могли знати, як цінувати добро” (Мойсей 6:55), зміцнювати віру в Спасителя Ісуса Христа і Його священну Спокуту та прийняти план щастя нашого Батька. Ми знаходимося тут, щоб стати більш схожими на нашого Небесного Батька.
Не пам’ятаючи доземного життя, ми інколи сумуємо за тим світом, який залишили. Наш Батько дав нам духовний дар, щоб ми могли залишатися на зв’язку з Ним і отримувати від Нього скерування, спрямування і втішення. Ми дуже добре знаємо цей дар; він називається молитвою.
Моліться вашому Небесному Батькові
Адама, Єву та всіх, хто з’явиться після них, ангел настановляв: “Ти каятимешся і прикликатимеш Бога в ім’я Сина завжди” (Мойсей 5:8).
Ісус навчав: “Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам” (Матвій 7:7). “Коли молишся… помолися Отцеві своєму… в таїні” (Матвія 6:6). “Ви ж моліться отак: “Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє (Maтвій 6:9).
Ісус постійно молився Батькові. “Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога” (Лука 6:12). “І Він… пішов помолитись на гору” (Марк 6:46). “І приходять вони до місцевости, на ім’я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: “Посидьте ви тут, поки Я помолюся” (Maрк 14:32). Перебуваючи на хресті, Ісус молився за солдатів, які розіп’яли Його: “Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони” (Лука 23:34).
У Писаннях знаходимо пораду молитися завжди (див. Лука 21:36; 2 Нефій 32:9; 3 Нефій 18:15; Учення і Завіти 10:5; 19:38; 20:33; 31:12). “Радься з Господом в усіх своїх діяннях, і Він направлятиме тебе на добре” (Aлма 37:37). Крім того, “ми склад[аємо] всю дяку і хвалу, яку вся [наша] душа має силу вмістити” (Мосія 2:20), визнаючи все, що наш Батько робить для нас.
Президент Рассел М. Нельсон пояснив: “Духовна самооцінка починається з усвідомлення того, що кожен новий ранок є даром від Бога… Бог оберігає нас день за днем і підтримує нас кожної миті (див. Moсія 2:21)”.
Нефій сказав: “Бо якби ви прислухалися до Духа, Який вчить людину молитися, ви б знали, що повинні молитися; тому що злий дух не вчить людину молитися, а вчить її, що вона не повинна молитися” (2 Нефій 32:8).
Фрагмент картини Христос повертає до життя доньку Яіра, художник Грег К. Олсен
Завдяки прикладу нашого Спасителя і порадам ангелів та пророків, які лунали упродовж століть, ми чітко знаємо, що потрібно кожного дня молитися, аби висловити вдячність за наші благословення, і постійно молитися у своєму серці. У нас є відповідальність спілкуватися з нашим Батьком.
Але ще славетнішим є те, що наш Небесний Батько відповідає на наші молитви. У земному житті перед нами постає важливе запитання: як нам краще отримати і зрозуміти відповіді, спрямування і втішення, що приходять від нашого Батька?
Уже більше семи десятиліть свого життя я знаю, що наш Батько промовляє до нас. Ми не самі. Небесні істоти наглядають за нами і допомагають нам, коли ми прагнемо йти за Спасителем.
Отримання відповідей на наші молитви починається з віри в нашого Небесного Батька і Його Сина Ісуса Христа. Ісус сказав: “Не лякайсь, тільки віруй” (Марк 5:36). Ми довіряємо Йому, робимо все можливе, щоб дотримуватися заповідей, і шукаємо Його руку в усьому. “Нічим людина не ображає Бога… крім тих, хто не визнає Його руку в усьому і не слухається Його заповідей” (Учення і Завіти 59:21).
Божа рука в нашому житті не означає, що Він спричиняє зло або жахливі трагедії, які відбуваються у нашому світі. Однак насправді це означає, що у часи, коли ви стикаєтеся з труднощами або несправедливістю, Він буде стояти поруч, покращить здібності, втішить і “освятить [ваші] скорботи на [вашу] користь” (2 Нефій 2:2).
Слухайте Його голос
Якщо ми маємо віру в Нього і дотримуємося Його заповідей, то природним чином навчаємося краще чути Його голос.
У вересні 1993 року, у перший рік мого служіння генеральним авторитетом, президент Джеймс Е. Фауст (1920–2007), на той час член Кворуму Дванадцятьох Апостолів, запросив мою дружину Кеті і мене відвідати з ним духовний вечір в Університеті Бригама Янга. Треба пам’ятати, що у 1993 році смартфони, соціальні мережі та інтернет ще не були в широкому доступі.
У своєму виступі під назвою “Голос Духа” президент Фауст застерігав: “Ваше покоління буде спокушати безліч голосів, які розповідатимуть вам, як жити, як задовольняти ваші пристрасті, як мати все, що забажається. У вашому доступі буде до п’ятисот телевізійних каналів. Буде всіляке програмне забезпечення, інтерактивні комп’ютерні модеми, бази даних, інформаційні дошки; будуть настільні видавничі системи, супутникові приймачі та комунікаційні мережі, які приголомшуватимуть вас надміром інформації… Голос, до якого ви повинні навчитися прислухатися, це голос Духа”.
Президент Бойд К. Пекер (1924–2015), президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав про тихий, лагідний голос Духа, розповідаючи про випадок, що стався з натуралістом Джоном Берроузом, коли він прогулювався з друзями людним парком. Ось слова президента Пекера:
“Серед звуків міського життя [пан Берроуз] почув пташиний спів.
Він зупинився і слухав. Люди навколо нього не чули співу. Він роззирнувся. Ніхто не зважав на спів.
Йому не давало спокою те, що люди не помічають такої краси.
Він дістав з кишені монету і підкинув її в повітря. Монетка впала на асфальт і дзенькнула. Той звук не був гучнішим за пташиний спів. Всі обернулися. Вони почули!
Важко виокремити серед звуків міського транспорту спів пташки. Але ви можете почути його. Ви можете ясно почути його, якщо навчитеся слухати”.
Те, чого президент Пекер навчав про Святого Духа, відбулося в 1979 році, коли життя було набагато тихішим і галас світу був набагато спокійнішим, ніж зараз.
Президент Нельсон сказав: “Але якщо ви приділяєте більше уваги матеріалам у соціальних медіа, ніж підказкам Духа, то наражаєте себе на духовну небезпеку”.
Президент Фауст сказав: “Якщо ми хочемо прислухатися до голосу Духа, ми також повинні відкрити свої вуха, звернути око віри до джерела голосу і непохитно дивитися в небеса”.
Цей голос Духа доходить як до нашого розуму, так і до наших почуттів. “Я скажу тобі у твоєму розумі і у твоєму серці, через Святого Духа, Який зійде на тебе і Який буде жити у твоєму серці” (Учення і Завіти 8:2). Прислухайтеся до своєї совісті. Одкровення часто починається саме там.
Під час візиту до міського комплексу для хлопчиків і дівчаток у місті Маркіна, Філіппіни, у лютому 2024 року, старійшина Андерсен навчав молодь, що вони — діти Бога: “Він любить вас. І ви можете звертатися до Нього. Він почує ваші молитви”.
Моліться з вірою в серці
Відповіді і враження не можна прискорювати. Ми молимося і чекаємо з вірою в серці. Деякі відповіді не прийдуть у цьому житті, але праведним Господь завжди пошле Свій мир (див. Іван 14:27). Відповіді часто приходять, коли ми молимося про допомогу людям навколо нас. Іноді вони приходять “рядок за рядком, приписання за приписанням” (Учення і Завіти 98:12).
Ми можемо чути голос небес у несподіваний час і в несподіваних місцях, але найбільш визначні можливості настають для нас у тихих куточках і священних місцях. У тиші моїх ранкових молитов і роздумів я знаходжу незвичайні благословення. Щоденне особисте безперервне читання Писань, хоча іноді й буває рутинним, час від часу дає можливість почути голос Духа, який горить вогнем у наших серцях.
Іноді ми отримуємо враження саме завдяки тому, про що читаємо, а іноді те, над чим розмірковуємо, допомагає знайти відповідь на зовсім інше запитання. Запам’ятайте слова старійшини Роберта Д. Хейлза: “Прагнучи спілкуватися з Богом, ми молимося. А прагнучи почути Його голос до нас, ми досліджуємо Писання”.
Хоча навколо нас вирують галас і відволікання світу, Господь скеровує Свого пророка будувати все більше і більше храмів. Коли ми залишаємо свої проблеми поза стінами цих священних домів Господа і входимо в них з нашими молитвами і питаннями, нас буде навчено вічних істин.
Рік тому Президент Нельсон дав нам таке чудове обіцяння: “Мої дорогі брати і сестри, ось моє обіцяння. Ніщо не допоможе вам сильніше триматися за жезл із заліза, ніж регулярне поклоніння в храмі, настільки часте, наскільки дозволяють ваші обставини. Ніщо не захистить вас більше, коли перед вами поставатиме імла темряви цього світу. Ніщо так сильно не зміцнить вашого свідчення про Господа Ісуса Христа і Його Спокуту й не допоможе вам зрозуміти величний план Бога. Ніщо так не втішить ваш дух у періоди болісних випробувань. Ніщо не відкриє небеса з більшою силою. Ніщо!”
Кожна генеральна конференція приносить ще більше рясних благословень. У наступному місяці, в квітні, ми знову зустрінемося на генеральній конференції, щоб почути голос Господа. Ми приходимо на генеральну конференцію, помолившись і підготувавшись. У багатьох з нас є невідкладні проблеми і щирі запитання. Ми хочемо поновити віру в нашого Спасителя, Ісуса Христа, і зміцнити нашу здатність протистояти спокусі. Ми приходимо, щоб нас навчали з висоти. Я обіцяю вам, що коли ви будете готуватися і з молитвою відвідаєте сесії генеральної конференції, ви знайдете відповіді на свої запитання і будете знати, що “рука небес” над вами.
Майте віру, що ваш Небесний Батько промовляє до вас. Це так! Нехай ваша віра в Нього і Його Улюбленого Сина допоможе вам розсунути завісу й почути голос Батька. Я свідчу, що Він поруч і любить вас більше, ніж це можна описати словами.