Ліягона
Щоденне покаяння може здаватися складним, але це не обов’язково має бути так
Січень 2026, Ліягона


З рубрики Щотижневі послання для дорослої молоді

Щоденне покаяння може здаватися складним, але це не обов’язково має бути так

Ідея щоденного покаяння звучала виснажливою, доки я нарешті не зрозуміла, у чому воно полягає.

жінка у червоному светрі молиться

Я чула багато неправильних речей про покаяння.

Довгий час я сама не була по-справжньому впевнена, що каюся "правильно". Я засвоїла "кроки" покаяння. Але відчувала, що якщо не буду правильно виконувати кожен "крок", то не отримаю прощення гріхів.

Але я також не була абсолютно впевнена, як правильно каятися.

Я казала Небесному Батькові, що мені шкода, і просила Його пробачити мені, і, хоча, коли я розповідала Йому про мої гріхи, це допомагало мені почуватися менш винною, покаяння також здавалось мені рутиною ― ще одним завданням зі списку духовних справ. Я не бачила сенсу.

Щоденне покаяння ― це… добре?

А тоді, кілька років тому, Президент Рассел М. Нельсон сказав: “Ніщо так не звільняє, не облагороджує і не є таким поворотним у нашому індивідуальному розвитку, як регулярна, щоденна зосередженість на покаянні”.

Це вразило мене.

Я зрозуміла, що завжди ставилася до покаяння, як до екстренного засобу ― до якого слід вдаватися лише в разі крайньої необхідності. Але ось пророк каже, що я повинна робити це кожного дня ― і що це має бути добре?

Чесно кажучи, оскільки я думала про покаяння як про довгий, болісний список призначених завдань, думка про те, щоб робити це щодня, здавалася виснажливою і навіть більш лякаючою, ніж просто кожного разу придумувати, за що я маю покаятися цього разу. Я все ще не знала, з чого почати і як це робити.

Що ж таке покаяння?

Невдовзі після цього я приїхала до центру підготовки місіонерів і почала вивчати посібник Проповідуйте Мою євангелію. Там я прочитала: "Покаяння — це процес, коли людина звертається до Бога й відвертається від гріха. Коли ми каємося, наші вчинки, бажання і думки змінюються, аби більше узгоджуватися з Божею волею".

Коли я читала той уривок, Дух допоміг мені зрозуміти, що покаяння ― це не просто контрольний список або те, що ми робимо лише після великих помилок.

За своєю суттю покаяння ― це зміна.

А це означає, що справа не лише в гріху. Це означає, що кожного разу, коли я ставлю ціль стати більш схожою на Ісуса Христа — зростати духовно, фізично чи інтелектуально у спосіб, що узгоджується з волею Бога, ― я каюся.

Звичайно, бувають випадки, коли певні гріхи вимагають від нас зустрічі з провідниками священства для допомоги і скерування. Але коли я думаю саме про щоденне покаяння, то думаю про нього як про регулярні звіряння з Богом, щоб побачити, чи роблю я те, що Він хоче. І коли Дух допомагає мені бачити, що я могла б чинити краще, покаяння означає змінити курс і прагнути допомоги Спасителя, залишаючись на шляху завітів.

То як же мені каятися щодня?

Коли я намагалася зрозуміти, що означає щодня каятися, мені допомогли слова старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Він сказав:

"Змістовна ранкова молитва є важливим елементом у духовному створенні кожного дня — і передує сотворінню тлінного дня, або його реальному виконанню…

У кінці свого дня ми знову стаємо на коліна і звітуємо перед Батьком… Ми каємося і з допомогою Духа Господнього визначаємо, як нам чинити і як стати кращими завтра".

Іншими словами: моліться Богові. Просіть Його про скерування. Доводьте справу до кінця. Звітуйте про це. Повторюйте.

Нижче наведено кілька способів, як я застосовую цю пораду в своєму житті.

  • Під час причасних зборів я встановлюю щотижневі цілі. Я обмірковую те, що зробила минулого тижня, і слухаю Духа щодо того, що я можу покращити і змінити.

  • Я ставлю цілі та плани для досягнення цих цілей і записую їх на дошці у своїй спальні.

  • Упродовж тижня під час молитви я обговорюю свої цілі з Небесним Батьком, прошу Його допомоги в їх досягненні і звітую про те, як ідуть справи, прислухаючись до подальшого скерування і запевнення, що я на правильному шляху.

Вибирати Його кожного дня

Ми не стаємо миттєво схожими на Ісуса Христа, долаючи кілька великих гріхів. Я думаю, що саме маленькі, щоденні рішення покладатися на Нього ― щодня на один відсоток краще ― з часом ведуть до справжньої зміни.

Ми можемо вибрати йти за Ісусом Христом кожного дня. А коли ми помиляємося, то маємо благословення каятися, знову і знову вибираючи йти за Ним і постійно зростаючи завдяки цьому. Це і є для мене ― щоденне покаяння.