“Молитва в моєму серці”, Ліягона, січ. 2026.
Голоси святих останніх днів
Молитва в моєму серці
Щоденна порада моєї мами про молитву дуже змінила моє життя.
Ілюстрація Аллена Гарнса
Коли я ходив до початкової школи, мама завжди вручала мені бутерброд, цілувала у чоло і казала: “Роби сьогодні все, що в твоїх силах, і не забувай молитися у своєму серці”. Вона говорила одне й те саме кожного ранку, аж поки я не закінчив школу.
Насправді, “не забувай молитися у своєму серці” — це останнє, що вона сказала мені, коли я сідав у літак, щоб вирушити на дворічну місію до Флориди. Я настільки звик чути ці слова, що в дитинстві не дуже над ними замислювався. Я думав, що це просто слова, які завжди кажуть люди її покоління, як ми кажемо “Гарного дня”.
Служачи місіонером повного дня, я трохи навчився говорити іспанською, коли служив у Маямі, шт. Флорида, США. Я дізнався, що наші нові друзі, багато з яких приїхали з Куби і Пуерто-Рико, були такими ж, як і моя мама. Кожна сім’я, яку ми відвідували, проводжала нас з однаковим зворушливим побажанням: “Vaya con Dios” (Ідіть з Богом).
Коли я нарешті почав розуміти, що моя мама мала на увазі, то намагався усвідомити, яким чином по-справжньому молитися у своєму серці. Коли я навчився це робити, моя вдячність за Небесного Батька і Його Сина, Ісуса Христа, поглибилася. У часи випробувань і труднощів я помічав, що моя витривалість міцніє. Я відчував більшу любов до своїх батьків і вдячність за жертви, на які вони пішли заради мене.
Одного дня я читав про те, як Спаситель відвідав нефійців після Свого Воскресіння. На другий день, коли Він знову до них прийшов, “Він наказав Своїм учням молитися”. Коли вони молилися, Спаситель також молився і Його слова були “великими і дивовижними”. Закінчивши, Він наказав натовпу “не припиняти молитися у своїх серцях” ( 3 Нефій 19:17, 34; 20:1).
Один із способів зробити це — думати про молитву, як про рамку для фото, на якому зображено наші повсякденні справи. Таке їх обрамлення молитвою у поєднанні з любов’ю і вдячністю допомагає нам зосередитися на Спасителі і дотримуватися укладених завітів.
Я вдячний за щоденну пораду моєї матері “не припиняти молитися” у своєму серці. Це кардинально змінило моє життя.