“Храми: прихисток для Сіону”, Ліягона, черв. 2025.
Історичний погляд на дім Господа
Храми: прихисток для Сіону
Ми збираємося у храмах і знаходимо прихисток від життєвих бур.
Фотографії Джилліана Нідхема, Мартіна Хантера та Кемерона Спенсера/Getty Images
22 лютого 2011 року о 12:51 землетрус силою 6,3 бала спричинив серйозні руйнування в місті Крайстчерч, Нова Зеландія. Сто вісімдесят п’ять людей загинули, кілька тисяч отримали поранення. У місті панували страх і хаос. Я кілька годин добиралася автівкою через завали, щоб забрати дітей зі шкіл і знайти свого чоловіка, який був у тій частині міста, яка постраждала від найбільших руйнувань.
Коли ми повернулися додому, нам потрібно було вирішити, що робити. Залишатися було небезпечно, тож того самого дня ми поспіхом спакували якісь речі й вирушили на північ. Ми не знали, що на нашому шляху станеться багато чудес.
Коли ми виїхали з міста, у нашому мікроавтобусі майже закінчувалося пальне, але ми змогли придбати бензин на першій же заправці, яка знову відкрилася. У нашій автівці також були певні неполадки, тому ми залишили її в майстерні для ремонту. Коли ми забирали авто, механік не взяв з нас плату, сказавши, що хоче допомогти тим, хто постраждав від землетрусу. Друзі та рідні виявляли нам доброту, заспокоювали нас і наших дітей.
Зрештою ми доїхали до Гамільтона, що знаходився за 800 км на північ від Крайстчерча. Наша молода сім’я змогла зупинитися в одному зі студентських гуртожитків школи, яку було виведено з експлуатації, і який знаходився поблизу Гамільтонського Новозеландського храму. Саме там, біля підніжжя храму, ми намагалися допомогти нашим дітям зцілитися від травми, якої вони зазнали, ставши біженцями після землетрусу.
Я пам’ятаю, як подивилася на шпиль храму і глибоко вдихнула перед тим, як увійти всередину, бо мені потрібна була сміливість, щоб переконати себе, що він також не впаде, як багато інших будівель, які були зруйновані в нашому рідному місті. У фойє храму Дух наповнив нас спокоєм, коли ми планували свої наступні кроки: як нам почати наводити лад серед хаосу й рухатися вперед у своєму житті.
Авторка та її сім’я біля Гамільтонського Новозеландського храму
Прихисток від бурі
На початку Відновлення Господь проголосив: “Я наказую вам збудувати дім для Мене, для збирання разом Моїх святих, щоб вони могли поклонятися Мені” (Учення і Завіти 115:8). Господь пояснив, що це збирання святих буде “для захисту і для притулку від бурі” (Учення і Завіти 115:6). Після землетрусу Гамільтонський храм став місцем притулку для моєї сім’ї.
У 1954 році було оголошено про будівництво Гамільтонського храму, після чого до членів Церкви звернулися із закликом допомогти в його будівництві. Новозеландські святі відгукнулися негайно. Кілька молодих чоловіків, молодих жінок та подружніх пар були офіційно покликані трудовими місіонерами. Інші відгукнулися на заклик сім’ї та друзів. Дехто просто відчув натхнення прийти і послужити тим, хто був залучений до будівництва, надаючи їжу або фінансову підтримку.
Після освячення храму в 1958 році багато святих з’їхалися до храму з усієї Нової Зеландії та Тихоокеанського регіону, щоб отримати свій ендаумент і запечататися. Наприклад, коли Ваха’і та Села Тонга з країни Тонга почули, що в Новій Зеландії буде побудовано храм, то запланували відвідати освячення. Попри фінансові труднощі під час подорожі, Ваха’і і Села були першою парою, яка запечаталася у Гамільтонському храмі.
Фотографія Гамільтонського Новозеландського храму зроблена Брентом Томсоном
Прихисток від світу
Храм у Суві, Фіджі, також став прихистком для тихоокеанських святих, які збиралися там. Храм було освячено 18 червня 2000 року під час громадянських заворушень. У молитві освячення Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) молився: “Ти благословив нас храмом у цій острівній країні. Нам більше не треба буде подорожувати далеко за моря, щоб виконувати роботу, яку Ти призначив як священну і необхідну для Твоїх святих у цьому розподілі останніх днів. Ти почув наші молитви і прислухався до наших благань, щоб це благословення прийшло до нас”. У напружені часи святі на Фіджі разом знаходили мир у стінах храму, в буквальному розумінні прихистку від конфліктів.
20 лютого 2016 року циклон Уінстон зруйнував тисячі домівок. Це був найбільший зареєстрований шторм, який коли-небудь обрушувався на Фіджі. Наступного дня президент Генрі Б. Айрінг, у той час перший радник у Першому Президентстві, переосвятив храм у Суві, Фіджі, після 16-місячної реконструкції. Він молився: “Ми дякуємо Тобі за Твоїх вірних святих у цій прекрасній землі. Ми прикликаємо Твої благословення на них, щоб їх було благословенно любов’ю і миром, щоб їхні землі були родючими, щоб вони процвітали і були захищені у своїх праведних починаннях. Ми просимо, щоб дотримання Твоїх заповідей захистило їх від природних катаклізмів і від людських конфліктів”.
Храми надають духовний прихисток, спрямовуючи нас до Ісуса Христа. Якщо ми зберігаємо зв’язок з Ним у своїх завітах, це може допомогти нам вистояти в духовних бурях, таких як випробування і спокуси. Президент Рассел М. Нельсон пообіцяв: “Ніщо не допоможе вам сильніше триматися за жезл із заліза, ніж регулярне поклоніння в храмі, настільки часте, наскільки дозволяють ваші обставини. Ніщо не захистить вас більше, коли перед вами поставатиме імла темряви цього світу”.
Оскільки зараз по всьому світу існує набагато більше храмів, які діють, у стані будівництва або про будівництво яких уже оголошено, святим стає все легше збиратися і знаходити прихисток у храмах. Якою б не була відстань, послідовники Господа тягнуться до Його дому, коли їм потрібен прихисток, який Він обіцяє Своєму завітному народу. Якщо ми вірні завітам, які уклали в домі Господа, ми завжди знайдемо найбільший мир і прихисток завдяки нашому Спасителю, Ісусу Христу.