“Служити як Спаситель”, Ліягона, черв. 2025.
Жінки завіту
Служити як Спаситель
Це священна робота — працювати разом з Ісусом Христом, благословляючи життя дітей нашого Небесного Батька.
Христос повертає до життя дочку Яіра, художник Грег Олсен
“Перші відвідування з метою надання служіння почали здійснюватися невдовзі після того, як у 1842 році було засновано Товариство допомоги…
Хоча особливості цього процесу змінилися з того часу, принципи залишаються незмінними — служити так, як Спаситель”.
Мета служіння — це не галочка у списку виконаних справ. Вона полягає в розвитку стосунків — наших стосунків з іншими людьми та наших стосунків з Богом. У Загальному довіднику ми читаємо: “Служити підопічним означає служити іншим, як служив Спаситель (див. Матвій 20:26–28). Він любив і навчав тих, хто оточував Його, молився за них, втішав і благословляв їх (див. Дії 10:38). Як учні Ісуса Христа ми прагнемо служити Божим дітям”.
Старійшина Герріт У. Гонг, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Коли настають випробування, найчастіше нам хочеться знайти людину, яка вислухає й буде поруч… Іноді ми прагнемо знайти людину, яка розділить нашу тугу, біль, поплаче з нами, дасть нам поговорити про наболіле, про розчарування, і навіть про свій гнів, та разом з нами визнає, що є те, чого ми не знаємо”.
Далі він каже: “Батько, якому напарником у служінні призначили його сина в чині вчителя, пояснив: “Служіння — це коли ми перетворюємося з сусідів, які приносять печиво своїм близьким друзям, на тих, хто приходить надати невідкладну духовну допомогу”.
Кожна людина є унікальною.
Сестру-служительку в Новій Зеландії було скеровано до унікального способу надання допомоги одній сестрі з її приходу. Ця сестра нещодавно пережила розлучення зі своїм чоловіком. Сестра-служителька допізна не лягала спати, піклуючись про своє немовля, і помітила, що її підопічна була онлайн пізно вночі, тож вирішила написати їй. Помолившись про те, як вона може допомогти, сестра відчула натхнення виділити якийсь час на сон вдень і поставити будильник, щоб прокидатися пізно вночі, аби скласти цій сестрі компанію, обмінюючись повідомленнями онлайн, тому що саме в той час та сестра відчувала сум та самотність і особливо гостро сумувала за чоловіком.
Завдяки регулярному спілкуванню та запрошенням від обох сестер-служительок, з часом та сестра почала знову відвідувати церкву. Сестри-служительки підвозили її і супроводжували на збори та заходи. Потім у неї виникло бажання поговорити з єпископом про поновлення храмової рекомендації.
Наступного тижня після отримання цієї рекомендації вона та її сестри-служительки разом пішли до храму. Завдяки цьому часу натхненного піклування вона більше не почувалася самотньою.
Ці сестри-служительки дійсно стали надійними друзями і духовною службою швидкого реагування для цієї дорогої сестри, яка переживала складний період у своєму житті. Вони надавали мирську і духовну допомогу. Але це вимагало часу, терпіння, сповненої любові доброти і лагідних запрошень.
Шукаючи Господнього натхнення, ця сестра-служителька знайшла унікальний спосіб допомагати. Згодом завдяки тому натхненному служінню підопічна сестра повернулася до храму і до благословень завітних стосунків з Богом.
Служити з любов’ю
Однак для того, щоб зусилля цих сестер-служительок мали тривалі наслідки, їм потрібно було виявити свою любов до Бога і любов до цієї сестри. Ми можемо молитися, щоб відчути таку любов, якщо спочатку її не відчуваємо. Служіння іншим лише з почуття обов’язку не буде мати тривалих наслідків у довгостроковій перспективі, особливо якщо ті, кому нас призначили, спочатку чинять опір.
Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав, що нам слід “любити і служити так, щоб інші наближалися до Ісуса Христа”. Для цього нам потрібно розвивати довірчі стосунки з тими, кому нас призначено. Такі стосунки з часом будуть розвиватися. Вони вимагатимуть більшого, ніж обміну текстовими повідомленнями час від часу або розмови у вестибюлі церкви.
Якщо ми думаємо про те, як служив Спаситель, і молимося, щоб знати, як служити нашим сестрам і братам так, як, на нашу думку, служив би Він, ми знатимемо, що робити. У нас є привілей представляти Спасителя в нашому служінні. Подумайте про людину у вашому житті, яка є у вас зараз, або була у минулому, або ви хотіли б мати, завдяки якій ви відчуваєте, що вас люблять і цінують, яка мотивує вас бути кращою людиною просто своїм перебуванням поруч, яка спонукає вас мати бажання наслідувати Спасителя.
Це і є вищим і святішим служінням. Це не складно; це просто, але для цього потрібне бажання бути такою людиною для інших, такою людиною, якою був Спаситель для тих, хто зустрічав Його на своєму шляху. Служіння — це ніби навчатися у Спасителя, оскільки ми вчимося ставати такими, як Він, і вчимося любити інших і піклуватися про них так, як це робив би Він.
Оскільки кожна людина унікальна, кожна потребує чогось особливого, як і сестра з Нової Зеландії. Якщо ми молимося про інших, проводимо з ними час і щиро вислуховуємо, то дізнаємося про їхні індивідуальні потреби і зможемо отримати натхнення, щоб знати, як і коли їм послужити у мирських і в духовних справах.
Розвиваючи довірчі стосунки, ми зможемо допомагати іншим зміцнювати їхню віру в Спасителя через наше служіння та індивідуальні послання, якими ми відчуваємо натхнення поділитися. Упродовж років для мене благословенням були натхненні сестри-служительки, які стали одними з моїх найближчих подруг. Ті стосунки довіри зміцнили мене у багатьох аспектах і допомогли відчути любов Спасителя й турботу про мене.
Так важливо, щоб ті, кому ми служимо, також відчували любов Спасителя і Його турботу про них. Саме так ми надаємо допомогу Спасителя іншим і в той же час отримуємо допомогу для себе, завдяки Йому.
Ставати такими, як Спаситель
Приклад Спасителя — це приклад особистого служіння і любові. Якщо ми вчимося служити, як служив би Спаситель, ми будемо змінюватися, щоб ставати більше схожими на Нього. Служіння стане втіленням того, ким ми є, а не лише того, що ми робимо. З часом служіння стане частиною нас, і ми почнемо добро чинити, як це робив Спаситель, незалежно від того, чи маємо ми доручення.
Президент Джеффрі Р. Холланд, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, закликав нас відчути “сильніше зобов’яза[ння] щиро піклуватися одне про одного, спонукані до цього лише чистою любов’ю Христа. Незважаючи на те, що всі ми відчуваємо нашу обмеженість і невідповідність, працюймо ж пліч-о-пліч з Господарем виноградника, допомагаючи Богові й Батькові усіх нас у виконанні Його дуже важливого завдання — відповідати на молитви, приносити втіху, витирати сльози і зміцнювати ослаблі коліна. Якщо ми будемо це робити, то станемо більш схожими на справжніх учнів Христа, якими і маємо бути… Любімо ж одне одного, як Він полюбив нас”.
Це священна робота — працювати разом з Ісусом Христом, благословляючи життя дітей нашого Небесного Батька. Якщо ми підійдемо до цього з любов’ю і вдячністю за можливість благословляти життя інших людей, то в той же час ми матимемо великі благословення і в своєму житті.
З виступу на духовному вечорі під час “Освітнього тижня” в Університеті Бригама Янга, 19 серп. 2024 р.