Що робили люди біля Вавилонської башти? Навіщо вони її будували?

Ілюстрація Девіда Гріна

Сатана “заклав у серця людей бажання побудувати башту, досить високу для того, щоб їм дістатися небес” (Геламан 6:28).

Замість того, щоб іти Господнім шляхом, вони намагалися торувати свій власний шлях до вічного життя і щастя. Вони хотіли “вчин[ити] для себе ймення” (Буття 11:4), а не брати на себе Господнє ім’я. Вони робили щось cхоже на підробку храму. Вони намагалися не йти шляхом, який дав би їм “зійти на гору Господню” (Псалми 23 (24):3), а будували власну “гору”. Вони думали, що їхня воля, технології та вміння зможуть це зробити — без віри в Ісуса Христа, покаяння, завітів і послуху.

Звісно ж вони зазнали невдачі.

Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Не існує “мого шляху”, якщо ми бажаємо наслідувати приклад Христа. Спроби знайти інший шлях на небеса — це все одно, що марно працювати над зведенням Вавилонської башти замість того, щоб дивитися на Христа і прагнути Його спасіння”.