Зануртеся глибше у книгу Буття

Історія про Якова, Ісава та “вариво” містить для нас певні уроки.

Згідно з розповіддю у Буття 25:29–34, Ісав після важкої денної праці прийшов додому голодний і попросив трохи “варива”, тобто юшки, яку готував його брат Яків. Яків сказав, що поміняє вариво на “перворідство” Ісава, тобто особливу спадщину, обов’язки і владу, які належали Ісаву як першонародженому сину Ісака.

По суті, Ісав відповів: “Добре, я голодую. Яка користь від перворідства голодній людині?” Вони погодили цей обмін. Цим Ісав показав, що не цінував свого перворідства.

Можливо, у нас немає деяких подробиць цієї історії (див. Мойсей 1:23, 41; Уложення віри 1:8). Незрозуміло, чому Яків не хотів просто поділитися їжею зі своїм братом.

Справа в тому, що це було неприйнятно, що Ісав проміняв своє перворідство на миску юшки чи будь-що інше.

“Перворідством” можна вважати такі поняття, як “цілісність” або “честь”. Чи проміняли б ви їх на кілька хвилин задоволення чи насичення? Чи відмовилися б ви від вічності заради тимчасового задоволення?

Звучить безглуздо — обмінювати свою спадщину на суп. Але насправді безглуздо обмінювати вічне щастя взагалі на будь-що.

Господь пообіцяв Аврааму, що він стане “батьком багатьох народів” (Буття 17:4). Річ у тім, що в Авраама і його дружини Сарри ніколи не було дітей, а тепер вони обоє були дуже старі.

Авраам радів думці про те, що у Сарри тепер буде дитина, але був налаштований скептично. “Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев’ятидесяти літ уродить?” (Буття 17:17).

Звичайно ж, у Сарри народилася дитина — Ісак, чий син Яків (він же Ізраїль) став батьком дванадцятьох колін.

Господь часто дає обіцяння, які нашому смертному розуму здаються неможливими. І все ж, якщо ми вірні, Він завжди їх дотримується!

Не переймайтеся тим, “як”. Залиште це Йому.

Коли Господь наказав Аврааму принести в жертву його сина Ісака, це було символом Спокути Ісуса Христа, яка мала здійснитися через багато років по тому (див. Яків 4:5). Ось на що можна звернути увагу:

• Господь каже Аврааму відвести Ісака до “краю Морія” (Буття 22:2), де пізніше було побудовано Єрусалим і розіп’ято Спасителя.

• Ісак несе дрова для всеспалення (див. Буття 22:6) так само, як Ісус потім нестиме Свій власний хрест (див. Іван 19:17).

• Коли Ісак запитує, де жертовне ягня, Авраам відповідає: “Бог нагледить ягня Собі на цілопалення” (Буття 22:8). У тій ситуації Бог дав їм для жертвоприношення замість Ісака барана (див. Буття 22:13); у майбутньому Сам Єгова прийшов на землю і був принесений у жертву за нас.