Сховані скарби

Втішає знання про те, що ті, хто помер без євангелії, хто прийняв би її, якби у них була така можливість, стануть спадкоємцями целестіального царства (див. Учення і Завіти 137:7).

І діти, які помирають до досягнення віку підзвітності, є спасенними в целестіальному царстві (див. Учення і Завіти 137:10).

І що євангелію проповідують духам тих, хто помер без неї, аби вони також могли навернутися (див. Учення і Завіти 138:29–32).

Більшість членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів знають ці принципи. Вони додають нам впевненості. Ми вважаємо їх важливими.

Але ми не знали їх до зовсім недавнього часу!

Пророк Джозеф Сміт отримав Учення і Завіти 137 у 1836 році. Його племінник Джозеф Ф. Сміт (Президент Церкви з 1901 по 1918 рік) отримав у 1918 році розділ 138. Це лише трохи більше ста років тому!

Біблія і Книга Мормона натякають на дещо з цього. Наприклад, Петро коротко згадав про відвідування Спасителем духовного світу (див. 1 Петра 3:18–20; 4:6).

Але ці втішні істини не пояснювалися детально до наших днів.

Пророк Джозеф Сміт пізніше написав в Уложеннях віри, що Господь “відкриє ще багато великого і важливого стосовно Царства Божого” (Уложення віри 1:9). Одкровення, дане його племіннику через кілька десятиліть, було тому підтвердженням.

І це ще не все! Президент Нельсон навчав: “У прийдешні дні ми побачимо найвеличніші прояви сили Спасителя з тих, що будь-коли бачив цей світ”.

Подумайте про це. Небесний Батько ще не закінчив надання одкровень! Йому все ще є що сказати нам — і не дрібних подробиць, але “великого і важливого”.

Ми маємо бути вдячними за те, що знаємо, чого не знали наші предки, — і бути готовими прийняти нові знання, які ще попереду.