Змінюйте чиєсь життя простими запрошеннями
Ви ніколи не знаєте, що хорошого станеться, коли ви поділитеся з кимось любов’ю і світлом Спасителя.
Ілюстрація Кьонгеун Парк
Одного дня, коли президент М. Рассел Баллард (1928–2023) навчався у старших класах, його подруга Недра запитала його: “Рассе, чому ти не ходиш до семінарії?”
У той час батьки президента Балларда не ходили до церкви. Час від часу він відвідував з хорошими друзями церкву, але не семінарію. Тож Недра запросила його, і наступного дня він о 6:30 ранку вже був на ранковій семінарії. З того часу він щодня її відвідував — навіть холодними сніжними зимовими ранками.
“Те, про що я дізнавався на семінарії, торкнулося мого серця, — сказав президент Баллард. — Моє свідчення зміцнювалося, коли я все більше дізнавався про Ісуса Христа і Його відновлену євангелію. Це підготувало мене до служіння на місії в Англії і до служіння Господу і Його Церкві протягом усього свого життя”.
Недра, ймовірно, й гадки не мала, до чого приведе її просте запрошення, але її приклад свідчить, що скрізь є можливості ділитися світлом і радістю, які несуть Ісус Христос і Його євангелія. Цей час року — Різдво — є особливою нагодою для таких запрошень, бо ми святкуємо народження Ісуса Христа, “світла, життя і надії світу”.
Почніть з любові
Спаситель навчав, що дві найголовніші заповіді — це: “Люби[ти] Господа Бога свого всім серцем своїм і всією душею своєю, і всією своєю думкою” і “Люби[ти] свого ближнього, як самого себе” (Матвій 22:37, 39).
Саме з цього нам слід починати, коли ми запрошуємо людей до церкви або на такі заходи, як різдвяні причасні збори чи різдвяна вечірка приходу. Ваша любов до Бога зміцнить ваше бажання і здатність служити Йому та любити інших і служити їм. Якщо оточуючі вас люди зможуть відчути, що ви щиро любите їх і піклуєтеся про них, вони, ймовірно, з більшим бажанням дізнаватимуться про вас і про ваші вірування.
Діліться тим, що у серці
Скажімо, ваш друг запросив вас на вечірку, але ви вже вирішили, що того дня вирушите у храмову подорож приходу. Замість того, щоб просто сказати: “Вибач, я не зможу прийти”, ви також можете розповісти своєму другові про храм і благословення, які він приносить у ваше життя. Це може бути так просто!
Президент Баллард навчав, що ми “свідчимо про те, що… знаємо, у що віримо і що… відчуваємо”, і що “щире свідчення… може бути передане силою Святого Духа в серця тих, хто відкритий, щоб прийняти його”. Ми також можемо ділитися тим, що у нас на серці, “будучи добрими, турботливими і люблячими ближніми”. Тоді “ми будемо випромінювати євангелію нашим життям, і… випромінювати людям [її] благословення”.
Ділитися може бути страшно. Ви можете хвилюватися, що інші не зацікавляться або навіть можуть відштовхнути вас. Таке може іноді траплятися, але Дух буде скеровувати вас, якщо ви будете молитися і рухатися вперед, за кожної нагоди ділячись тим, що, як ви знаєте, є істинним.
Не здавайтеся!
Хоча реакція президента Балларда на запрошення Недри не завжди буде вашим варіантом розвитку подій, важливо ніколи не здаватися! Час від часу люди можуть відхиляти ваші запрошення. Коли це стається, люб’язно відреагуйте і не приймайте це на свій рахунок. Якщо хтось відмовляється відвідувати церкву чи захід або не хоче дізнаватися більше про ваші вірування, це не завжди означає, що відкидають вас особисто.
Продовжуйте бути другом. Допомагайте, коли буде така можливість. І завжди шукайте способи ділитися світлом Спасителя своїми словами і вчинками.
Як і Недра, ви ніколи не знаєте, що хорошого станеться, коли ви виявите любов, поділитеся тим, що у вас на серці, і запросите інших відчути любов та світло Спасителя — на Різдво і завжди.