Обіцяння щодо вічності
Усвідомлення того, що сім’ї можуть бути вічними, назавжди благословило мою сім’ю. Це також може благословити вашу сім’ю.
Батьки старійшини Соареса, Аппаресідо і Мерседес Соареси
Коли мій батько, Аппаресідо, був юнаком, релігія його не цікавила. Його батьки були хорошими людьми, але не релігійними. Утім, зростаючи, він читав Біблію, відвідував уроки з її вивчення і дізнавався про життя Ісуса Христа. Це викликало у нього великий інтерес до євангелії Спасителя та його власної майбутньої сім’ї. Він хотів одружитися з людиною, для якої все це теж було би важливим.
Моя мати, Мерседес, виросла у глибоко релігійній сім’ї. Її сім’я відвідувала церкву і жила за вченнями тієї релігії. Зростаючи в такому середовищі, моя мама ніколи не пропускала церковні збори.
Після того як мої батьки одружилися і народилися ми з трьома моїми братами, батьки робили все можливе, щоб виховувати нас за вченнями Спасителя. Одного дня моя тітка сказала моєму батькові: “Якщо ти дійсно хочеш виховати своїх чотирьох синів на основі учень Христа і мати Бога у твоїй сім’ї, тобі потрібно більше дізнатися про мою церкву”.
Вона була членкинею Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Євангелія благословляє мою сім’ю
Мій батько не дуже хотів дізнаватися про церкву моєї тітки, і нічого не змінювалося, доки у наші двері не постукали місіонери. Коли вони нас навчали, моїх батьків зацікавила одна думка, яка стосувалася важливості сім’ї і того, як євангелія благословляє сім’ї.
Мої батьки відвідували церкву і спілкувалися з членами Церкви упродовж багатьох місяців, але охристилися не відразу. Зустрічаючись із місіонерами і продовжуючи вивчати євангелію, вони дізналися, як важливо навчати своїх дітей світлу й істині, і що сім’ї можуть бути вічними. Зрештою вони охристилися.
Думка про можливість мати вічні сім’ї настільки зворушила серця моїх батьків, що стала ключовим моментом у їхньому наверненні. Вони також часто запрошували сусідів послухати місіонерські уроки.
Виховання вічних сімей
Після хрищення мої батьки регулярно проводили домашні сімейні вечори і вивчали Писання, віддано відвідували церкву і почали виконувати сімейно-історичну роботу. Докладаючи ці зусилля, вони сподівалися створити сім’ю, зосереджену на євангелії Ісуса Христа, і бажали запечатати сім’ю на вічність.
Того року, коли мої батьки охристилися, у Бразилії ще не було храму. Найближчим храмом до нашого житла в Сан-Паулу був храм у Месі, штат Аризона, на відстані майже 9650 км! Подорожі були надто дорогими, тож батьки багато років чекали на освячення храму в Сан-Паулу, Бразилія, першого побудованого й освяченого храму в усій Південній Америці, перш ніж вони змогли отримати свої храмові обряди й запечататися. На той час я вже служив на місії в Ріо-де-Жанейро.
Приблизно за два місяці до завершення місії мій президент місії дозволив нам з напарником здійснити нічну подорож із членами колу з Ріо-де-Жанейро до храму в Сан-Пауло, Бразилія, щоб я міг запечататися з моїми батьками й отримати власні храмові обряди. Той храмовий досвід мав величезний вплив на решту моєї місії. Мені подобалося свідчити про храм і важливість Божого плану для сімей. Храм також змінив моє бачення майбутнього.
Старійшина Соарес, молодий місіонер, зі своїми братом і батьками
Коли я повернувся з місії, то хотів знайти вічну супутницю й запечататися у храмі. Я зустрів свою дружину, Розану, коли ми служили в одній місії. Через кілька місяців після місії ми перетнулися на танцях, які проводилися для кількох колів. Ми почали зустрічатися, а через два роки побралися й були запечатані у храмі, маючи за мету збудувати свою вічну сім’ю.
Старійшина Соарес і його дружина Розана
Ми з Розаною працювали разом над створенням сім’ї, зосередженої на Спасителі, Його вченнях та вченнях Його пророків і апостолів. З часом я мав благословення запечатати трьох моїх дітей до їхніх подружжів. Бачити їх на колінах перед вівтарем у храмі — було прекрасним і пам’ятним переживанням. Сьогодні наші діти виховують дітей у євангелії — точнісінько, як мої батьки виховували мене і моїх братів і як ми з Розаною намагалися виховувати їх. Я бачу, як благословення євангелії вічно виливаються на нашу сім’ю!
Старійшина Соарес зі своєю дружиною, дітьми та їхніми подружжями
Спаситель уможливив це
Куди б я не їхав за церковним дорученням, я намагаюся знайти і придбати маленьку різдвяну сценку, щоб привезти додому. Нам з Розаною здається, що ці різдвяні сценки поєднують нас зі Спасителем. Сьогодні їх у нас ціла колекція! Одного року, перед Різдвом, ми розмістили всі наші різдвяні сценки на двох великих полицях у нас вдома. А після Різдва вирішили не прибирати їх. Кожного дня ті різдвяні сценки нагадують нам про те, що є для нас найважливішим — про Спасителя, про Його євангелію і про нашу сім’ю.
Старійшині Соаресу його колекція різдвяних сценок нагадує про Спасителя протягом усього року.
Для нас сім’я — це все, оскільки “сім’я є центральною частиною Творцевого плану для вічної долі Його дітей”. Але без Ісуса Христа цей план неможливий. Його Спокута і Його євангелія уможливлюють обіцяння про вічні сім’ї.
Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Лише завдяки спасительним обрядам євангелії Ісуса Христа сім’ї можуть здобути піднесення. Кінцева мета, якої ми прагнемо, — це бути щасливими з нашими сім’ями, — отримати ендаумент, бути запечатаними і підготовленими до вічного життя в присутності Бога”.
У наші дні пророки й апостоли навчали, що “щастя в сімейному житті найпевніше досягається, якщо жити за вченнями Господа Ісуса Христа”. Якою б не була ваша сімейна ситуація, якщо ви будете робити все можливе, щоб іти за Господом, Він благословить вас силою знаходити способи надихати сім’ю, яка у вас є зараз, і ту, яка колись у вас буде. Він допомагатиме вам просуватися до славетної можливості навіки радісно жити з дорогими нам людьми, з Ним і нашим Небесним Батьком.