Застосування Учення і Завітів до вашого життя
Шукайте світло у часи темряви і труднощів
Темні моменти життя дають нам можливість “шукати” світло Господа і цінувати його.
Якби мені потрібно було намалювати картину одного з найважчих періодів мого життя, я думаю, що це було б схоже на нічне небо — переважно темне, але з вкрапленнями крихітних мерехтливих промінчиків світла.
Коли я кажу, що то були темні часи, я маю на увазі це буквально. У мене були часті головні болі та мігрень, які посилювалися під впливом світла, тому я проводила багато днів удома із вимкненим освітленням. Я готувала їжу при тьмяному світлі, яке пробивалося крізь завішені вікна на кухні. Коли мені потрібно було виконувати домашнє завдання, я зменшувала яскравість екрана комп’ютера майже до нуля.
Світ — і мій дух —здавалися сірими й тьмяними.
На противагу цьому, ті дні, коли я почувалася здоровою, здавалися неймовірно яскравими. Я пам’ятаю, як вийшла на вулицю, на сонячне світло, і майже не могла повірити, настільки світ був сповненим енергією та життям.
Темрява, яка приходить перед світлом
Я не єдина, хто пережив часи буквальної або метафоричної темряви. У видінні Легія про дерево життя перед ними постала “надзвичайно велика імла темряви” (1 Нефій 8:23). Джозеф Сміт описав “суцільну темряву”, яка огорнула його, коли він шукав відповіді на свою молитву (Джозеф Сміт — Історія 1:15). Після смерті Спасителя на хресті “була темрява на лиці землі” (3 Нефій 8:19).
У кожному з цих випадків важкий період темряви передував важливому моменту світла й одкровення, який привів до змін у житті. У випадку Легія темрява оточувала тих, хто майже дістався славетного дерева життя. Джозефа Сміта було визволено від супротивника, коли “стовп світла, яскравішого за сонце”, з’явився над ним (Джозеф Сміт Історія — 1:16). І що найважливіше, Світло світу воскресло і повернулося на землю після трьох днів темряви.
У 1833 році ранні святі переживали один з найтемніших часів в історії сучасної Церкви. Погромники виганяли їх з їхніх домівок, знищували їхній врожай та майно і навіть погрожували вбивством багатьом з них. Говорячи про їхні обставини, Господь говорить, що їх “змушували страждати… переслідували й вигнали з землі їхнього успадкування” (Учення і Завіти 101:1).
Де було світло, якого вони потребували?
Чи “шукаємо” ми Господа?
У миті темряви є важливий проміжок перед тим, як прийде світло, щоб принести нам полегшення, — той, коли ми вчимося довіряти Господу і покладатися на Його силу. Це важкий, але вирішальний період, де ми вибираємо, чи маємо ми віру чекати “на руку [Бога], яку буде явлено” (Учення і Завіти 123:17).
Здебільшого, ми не вибираємо, які випробування нам випадуть, але ми можемо вибирати, як нам на них реагувати. І “успіх та щастя кожної людини, як зараз, так і у вічностях, значною мірою залежать від її реакції на труднощі життя”.
То як ті перші святі реагували на свої випробування? І хоч вони “легковажно” ставилися до поради Господа, що призвело до цього лиха, “в день свого збентеження через необхідність вони [шукали Його]” (Учення і Завіти 101:8).
Коли для нас настають часи темряви і труднощів, чи “шукаємо” Господа? Чи ми звертаємося до Його світла, чи відвертаємося від Нього?
В Ученні і Завітах 98 Господь дає нам, як я вважаю, план з трьох пунктів, як повернутися до Нього і перетерпіти часи темряви:
-
Приносити дяку за все (див. вірш 1).
-
Терпляче чекати Господа (див. вірш 2).
-
Мати віру, що все спрацює вам на благо (див. вірш 3).
А в Ученні і Завітах 101 Господь дає такі обіцяння тим, хто витерпить до кінця:
-
“Тих, кого було розсіяно, буде зібрано” (вірш 13).
-
“Тих, хто плакав, буде втішено” (вірш 14).
-
“Тих, хто віддав життя за ім’я Моє, буде увінчано” (вірш 15).
Це Господнє обіцяння, що наші випробування можуть обернутися на радість. “Тих, які не витримають покарання і зречуться Мене, не може бути освячено” (Учення і Завіти 101:5). Темрява лиха може збільшити нашу здатність шукати світло і насолоджуватися ним.
Знайти мету у випробуваннях
Повертаючись до історії про мої неприємні головні болі, я згадую той день, коли я отримала благословення під час найгіршої мігрені в моєму житті. І хоча те благословення дійсно дало мені надію, що мій стан покращиться, я також була благословенна витривалістю, зростанням, більшим співчуттям до інших і більшим знанням того, як справлятися з головним болем.
Зрештою це перетворилося на світло, якого я потребувала в ту мить — обіцянням того, що мої важкі часи не були даремними. І хоча євангелія Ісуса Христа не обіцяє, що ми зможемо уникнути всіх труднощів життя, вона обіцяє, що завдяки нашим випробуванням може бути досягнута певна мета. Завдяки Христу наші випробування є нагодою освятитися.
Тож тримайтеся за ці невеличкі спалахи світла у своєму житті. Нехай спогади про прекрасні, сповнені світла моменти підтримують вас у часи темряви.
І пам’ятайте, що хоча темні часи смертного життя можуть кидати на нас тіні, Світло Христа завжди доступне для нас.