З рубрики Щотижневі послання для дорослої молоді
Як я можу знайти радість, коли депресія змушує мене ціпеніти?
Нас було послано у це смертне життя, щоб мати радість.
Під час нападів депресії мені було важко бачити сенс свого життя. Коли навіть мої улюблені заняття стають нудними, я відчуваю, що хочу здатися і знову лягти в ліжко. Я проводжу дні, а іноді й тижні, втративши здатність щось відчувати.
У такі часи важко пам’ятати, що все покращиться, і я запитую:
Як я можу знайти радість, коли, здається, я взагалі нічого не відчуваю?
Прийняти свої емоції
Зазвичай останнє, що мені хочеться робити, коли я в депресії, — це говорити або думати про свої почуття. Однак я помітив, що прийняття своїх емоцій часто допомагає мені відчувати полегшення. Зокрема, це прийняти те, що іноді я почуваюся погано, але також і те, що мені дозволено відчувати радість.
Нещодавно я дізнався про техніку надрізання тіста, яка використовується під час випікання буханців на заквасці. Пекарі перед випічкою вирізають красиві візерунки на поверхні підготовленого тіста. Візерунки, зроблені на тісті, забезпечують природне місце для виходу пари та розширення хліба в процесі випікання. Якщо тісто не надрізати, хліб розколеться і полопається в небажаних місцях.
Подібно до хліба на заквасці, де тісто не надрізалося, стримування болючих емоцій, викликаних депресією (або парою), змушує мої емоції заціпеніти і зрештою вибухнути. Без здорового простору для вивільнення цих емоцій вони починають завдавати болю та шкоди мені та іншим, продовжуючи негативний, заціпенілий цикл депресії.
Так само, як я надрізав хліб, мені потрібно було знайти правильні способи вивільнення емоцій — через розмову про них, молитву, фізичні вправи, мистецтво, відвідування храму або інші шляхи. Це може бути болісно — ніби розворушити рани, які я волів би залишити недоторканими, — але дає змогу мені усвідомити свої емоції й поступово звільнитися від них. Тільки тоді здається, що заціпеніння послаблює свою хватку. Я знову починаю відчувати радість життя.
Коли депресія тримає вас у своїх лещатах, то відверта розмова про свої почуття може здаватися неможливою. Але з допомогою Спасителя можна позбутися смутку і депресії та знайти місце для радості. Як сказав президент Джеффрі Р. Холланд, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Будь ласка, пам’ятайте завтра і в усі подальші дні, що Господь благословляє тих, хто хоче стати кращим”. Просте бажання знайти радість — це чудовий початок.
Бог створив нас, щоб ми відчували радість
Коли я відчуваю, як хмара пригніченості нависає наді мною, я часто звертаюся до 2 Нефій 2:25: “Люди є, щоб вони могли мати радість”.
Гаразд, ми тут, щоб мати радість. Але це не дуже втішає, коли депресія ніби краде здатність відчувати. Однак раніше в цьому розділі ми дізнаємося, що без протидії ми були б “як мертві, не маючи ні життя, ані смерті, ні тління, ані нетління, ні щастя, ані лиха” (2 Нефій 2:11).
Тож ми б не пізнали хорошого, не відчувши чогось поганого. Насправді, без протидії ми б нічого не відчували. Ми б заціпеніли навіки. Ці важкі часи необхідні нам, щоб взагалі мати і розпізнавати радість.
Важко повірити, що такий болісний досвід може бути корисним, але я б не хотів провести вічність у стані безкінечної монотонності без будь-якого прогресу. Часи смутку, болю і заціпеніння — це саме те, що дозволяє мені мати почуття радості завдяки перебуванню зі своєю сім’єю, їзді на гірських велосипедах, читанню або щоденному покаянню.
Христос знає вас
Президентка Бонні Х. Кордон, колишня генеральна президентка Товариства молодих жінок, навчала: “[Ісус Христос] знає… наші страждання і закликає привести до Нього стривожених, пригнічених, стомлених, гордовитих і тих, кого не розуміють, самотніх, або “інших стражденних”.
Я люблю мого Спасителя. Я знаю, що Він страждав і помер за мене особисто. Звернувшись до Нього, ви зможете подолати все, з чим стикаєтеся — навіть страхи, які може викликати депресія. Іноді вам може здаватися, що ви самотні, але Христос не забуде вас, бо Він “на долонях Своїх [вас] вирізьбив” (Ісая 49:16). Він пожертвував Своїм життям заради вас, і Він був досконалим. Якщо Він вірить у вас достатньо, аби це зробити, тоді неодмінно є надія, що радість прийде.
Якщо ви відчуваєте, що темрява ніколи не закінчиться, будь ласка, пам’ятайте слова президента Холланда: “У світі, який так відчайдушно потребує всього світла, яке тільки може отримати, будь ласка, не угашайте того вічного світла, яке Бог помістив у вашій душі до заснування цього світу. Поговоріть з кимось. Попросіть про допомогу… Вам можуть допомогти інші люди і, особливо Бог. Вас люблять і цінують, і ви потрібні!”
Для мене звернення до Бога про допомогу часто є першим кроком для виходу із циклу депресії, і, подібно до сходження на гору, іноді мені просто потрібно зосередитися на наступному кроці. Я знаю, що завдяки Христу я знову відчуватиму радість, якщо продовжуватиму крокувати шляхом учнівства.