“Понтій Пилат: “Що є правда?”, Ліягона, квіт. 2026.
Вони знали Спасителя
Понтій Пилат: “Що є правда?”
Головним у наслідуванні Христа в наші дні є запитання: “Що є правда?” і прагнення знайти на нього відповідь.
Ілюстрація Лори Серри; копіювання заборонено
Понтій Пилат був людиною, яка ставила багато запитань.
Про Спасителя Пилат запитав:
“Чи Ти Цар Юдейський?” (Матвій 27:11).
“Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп’ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?” (Іван 19:10).
У людей, що зібрались на свято, Пилат запитав:
“Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?” (Матвій 27:17).
“Яке ж зло він зробив?” (Матвій 27:23).
“Царя вашого маю розп’ясти?” (Іван 19:15).
Хоча про Пилата відносно мало написано в Новому Завіті, багато зі сказаного ним — це запитання. Він — людина, якій було важко зрозуміти: чому юдеї хочуть розіп’яти цього чоловіка, в якому він “не знаход[ить]… провини ніякої”? (Іван 18:38). Чому вони хочуть звільнити Варавву, злодія і вбивцю? І чому цей обвинувачений, Ісус Христос, не відмовиться від Своїх слів або навіть не виступить на Свій захист?
Іншими словами, Пилат допитуючи Спасителя, хоче знати: “Що є правда?” (Іван 18:38).
Рішення Пилата
Врешті-решт Пилат приходить до висновку, що істина не має такого значення, як громадська думка. Коли він бачить, що не може напоумити людей, то припиняє ставити запитання. Він “умив свої руки й сказав: “Я невинний у крові Його! Самі ви побачите” (Матвій 27:24).
Здається, що Пилат не погоджується з тим, що думає про Спасителя натовп. В останній спробі показати жителям Єрусалима, що він не бачить в Ісусі жодної провини, Пилат знову виводить Його вперед. “І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: “Оце Чоловік!” (Іван 19:5).
Пилат робить напис “Ісус Назарянин, Цар Юдейський”, щоб покласти його на хрест, на якому розіпнуть Христа, і відмовляється змінити його (Іван 19:19–22). Коли Йосип із Ариматеї просить тіло Ісуса, Пилат дозволяє йому взяти його (див. Марк 15:43–45).
Ми не можемо знати точних мотивів Пилата, але він, здається, вірить, що Ісус не є злочинцем. Він знає, що Христа привели до нього через заздрість (див. Матвій 27:18). Ми також не знаємо точно, що він думав про Сина Божого, але схоже, що Пилат знав, що було в Ньому щось особливе.
І все ж він віддає Спасителя на розп’яття.
А що зробимо ми?
Ми можемо багато чого навчитися, спостерігаючи за внутрішньою боротьбою Пилата. Ідучи за Христом у наш час, нам необхідно постійно запитувати: “Що є правда?” і прагнути її знайти. Щоденна складова нашого учнівства — намагатися почути голос Його Духа серед гучних голосів світу, які лунають у нашому безпосередньому оточенні й онлайн.
Пилат шукає правду, але не бачить, що вона прямо перед ним — Ісус Христос — “дорога, і правда, і життя” (Іван 14:6; курсив додано). Він не може бачити, ким насправді є “Чоловік”, що стоїть перед ним.
Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив: “Найважливішим днем у нашому з вами житті є день, коли ми навчимося бачити Того Чоловіка; коли ми будемо бачити Його Тим, Ким Він насправді є; коли ми усім своїм серцем і розумом приймемо Його спокутну силу; коли ми зобов’яжемося слідувати за Ним з оновленим ентузіазмом і силою”.
Для нас, учнів Спасителя, історія Понтія Пилата містить два запрошення: шукати істину про божественність Ісуса Христа і, знайшовши відповідь, ніколи не відкидати цю істину.
Коли ми пізнаємо Ісуса Христа — коли ми дійсно бачимо Його — ми “пізнає[мо] правду, — а правда [нас] вільними зробить!” (Іван 8:32).