“Служити за допомогою музики”, Ліягона, лип. 2025.
Голоси святих останніх днів
Служити за допомогою музики
Ми всі можемо шукати способів ділитися своїми Богом даними дарами і талантами, піднімаючи там, де ми стоїмо.
Ілюстрація Девіда Малана/Malan Creative
Мені завжди хотілося грати в оркестрі Храмової площі, оркестрі Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я граю на кларнеті і маю музичну освіту, але навряд чи мені колись випаде така нагода.
Адже я живу в Новій Зеландії.
Однак Святий Дух нагадує мені, що я можу бути “задоволений” (Алма 29:3) тим, що є музичним піонером Церкви в Новій Зеландії та інших місцевостях. Моїм першим покликанням у 18-річному віці було покликання музичного керівника ясельної групи. З того часу я мав благословення організовувати і скеровувати музичні заходи колу і приходу, а також грати на піаніно в Початковому товаристві. Я виконував музику в Новій Зеландії та на Філіппінах і акомпанував на фортепіано під час музичних днів відкритих дверей в одному з округів Церкви в Шанхаї, Китай. Я співав дуетом у Центрі підготовки місіонерів у Прово.
Музика допомагала мені залишатися в Церкві під час важкої боротьби з тривожністю і депресією. Коли я відчував, що більше нічого не можу, я знав, що можу погоджуватися на те, щоб допомагати з музикою. Музика допомагає мені дивитися на світ духовними очима.
Я займаюся музикою разом з моєю дружиною і трьома дітьми. Разом ми виступали у приході, підготували музичний номер для місіонерської трансляції в Оклендській Новозеландській місії та співали для онлайн-конференції колу. Я знаю, як слово Бога за допомогою церковних гімнів запрошує Святого Духа й може торкатися сердець у наших сім’ях і приходах.
Як і раніше, я люблю слухати оркестр Храмової площі там, де живу, але я знаю, що ми отримуємо благословення, коли шукаємо нагод служити і славити Господа у будь-якому місці та в будь-який спосіб (див. Псалми 150:6). Я вдячний, що ми можемо ділитися своїм свідченням за допомогою дарів і талантів, зокрема й музичних. Ми маємо благословення, і ми благословляємо інших, коли ділимося тими дарами і талантами з Божими дітьми і “підніма[ємо], де стої[мо]”.