Прості способи стати більш схожими на Христа у нашому служінні

Франсіско Лазаро Кампос де Соуса, Бразилія

Під час зборів президентства кворуму старійшин я відчув бажання зустрітися з членом кворуму, який не був активним, і я не був з ним знайомий. Одного разу, закінчивши робити покупки, я відчув бажання піти до нього додому. Я вагався, але бажання зустрітися з ним ставало все сильнішим. Я назвав своє ім’я і сказав те, що спало мені на думку. Я сказав йому, що він потрібен Господу, і йому потрібен Господь.

Він розповів, як страждає від самотності та про інші труднощі. “Ви знайдете друзів у кворумі, які допоможуть і підтримають”, — сказав я йому. Він з радістю прийняв моє запрошення і прийшов на недільні збори.

Спочатку я не знав його, але Господь знав і відчував його серце. Я отримав підтвердження того, в чому був переконаний. Коли ми служимо дітям нашого Батька і молимося, щоб дізнатися про їхні потреби, Господь веде нас до них. Ми отримуємо радість, коли “підніма[ємо] руки, що опустилися, і зміцню[ємо] ослаблі коліна” (Учення і Завіти 81:5).

Ана Родрігес Рамірес, Іспанія

Одного дня на місії ми з напарницею відчули спонукання відвідати сестру з приходу. Ми вирізали паперові серця і написали на них послання любові, щоб нагадати тій сестрі про її цінність.

Ми приїхали до неї, думаючи, що її не буде вдома. Поки ми розкладали паперові сердечка, її машина під’їхала прямо до будинку. Ми з напарницею намагалися сховатися, щоб влаштувати сюрприз, але марно. Вона побачила нас.

Сестра вийшла з машини зі сльозами на обличчі. Вона обняла нас і сказала: “Ви обоє — мої ангели. Ви завжди поруч, коли мені найбільше потрібно. Дякую”.

Вона запросила нас увійти і розповіла про свій довгий день. Їй довелося вирішувати складну сімейну ситуацію. Ми просто слухали. Ми розповіли, як сильно Бог любить її і що Він не забув про те, через що вона проходить. Ми читали з нею Писання, і в кінці нашого візиту її дім був наповнений Святим Духом.

Учні Ісуса Христа “бажа[ють]… співчувати тим, хто потребує співчуття” (Мосія 18:9). Він довіряє нам бути частиною Його великої роботи — вищого і святішого служіння. Коли ми приділяємо час, щоб познайомитися з людьми і вислухати їх, це покращує нашу здатність служити земними ангелами Бога.

Талія Родрігес, Швейцарія

Без молитви неможливо служити так, як служив би Спаситель. З молитви починаються пошуки людини, яку ми можемо благословити. Молитва допомагає нам зрозуміти волю небес стосовно того, як благословляти. Молитва також є ключовим кроком у вивченні того, як виконувати наш обов’язок.

Мій чоловік Маріо захворів на COVID у перші дні поширення хвороби, коли ще не було вакцинації. Єпископ попросив старійшину нашого приходу, Моронія, дати йому благословення священства.

Через те, що Мороній не хотів заразитися вірусом і передати його своїй сім’ї, він бажав підтвердження з небес, перш ніж надати благословення. Він став навколішки в молитві зі своєю дружиною, чекаючи на спокійне запевнення. Коли вони відчули спокій, його дружина сказала йому: “Іди, Моронію, ти захищений”.

Коли він увійшов у наш дім, ми побачили Господнього воїна. Мій чоловік плакав від радості, коли побачив брата, який сміливо йшов, щоб дати йому благословення, якого він прагнув. Це був неймовірний досвід.

Спаситель прийшов через Свого служителя, нашого дорогого брата Моронія, який поклав свої руки на голову Маріо і благословив його, як це зробив би Христос.

Гейзіане Мораїс Фрейтас Дуарте, Бразилія

Якось я служила одній сестрі, яка перестала ходити до церкви. Коли я приходила до неї, то розповідала, як сильно Спаситель любить її та її сім’ю. Я завжди запрошувала їх прийти до церкви наступної неділі. Так тривало довгий час, але вони так і не приходили. Я занепала духом. Спокуса здатися була сильною. Але кожного разу, коли ми з напарницею приходили в їхній дім, то бачили проблиск небес. Ми завжди уявляли їх у храмі, одягненими в біле. Ми знали, що не маємо відступати.

Після багатьох молитов і відвідувань нарешті настав той день — сім’я прийшла до церкви! Вони приходили щотижня. Сім’я доклала багато зусиль, щоб зміцнити свою віру і стати на шлях завітів. Було видно, що євангелія зміцнила їх.

Згодом я отримала запрошення на їхнє храмове запечатування. Коли я дивилася на цей священний обряд, то не могла не плакати від радості. Це було чудо.

Я хотіла здатися. Але кожного разу, приходячи до них, я бачила храм. Бог показав мені частинку Свого плану для цієї сім’ї. Він використовував мене як Своє знаряддя, щоб підтримувати з ними зв’язок. Я вдячна Йому за те, що Він показав мені справжню суть служіння.

Радість і сила служіння виявляються тоді, коли ми стаємо благословенням у чиємусь житті, служачи цій людині так, як це робив би Спаситель. Генеральна президентка Товариства допомоги Камілл Н. Джонсон навчала, що “коли ви робите щось, щоб принести полегшення іншим — матеріальне чи духовне… ви несете людям любов Ісуса Христа. Я свідчу, що якщо ви це робитимете, то будете благословенні тим, що знайдете для себе полегшення в Ньому”.

У своєму служінні ми стаємо більше схожими на Спасителя, коли, докладаючи зусиль, звертаємося до Господа по допомогу. Ми діємо за спонуканнями, знайомимося з тими, кому служимо, молимося за них, допомагаємо їм укласти завіти і дотримуватися їх та невтомно докладаємо зусилля.

Спаситель показав, як правильно служити — кожному окремо (див. 3 Нефій 11:15). Старійшина Хуан Пабло Віллар, сімдесятник, навчав: “Якщо ми наслідуємо Ісуса Христа — Взірцевого служителя — і служимо іншим так, як служив би Він, Він зміцнить і надасть нам силу. Своїм служінням ми можемо благословляти життя інших людей і знаходити мир та радість у власному житті”.