Чи було моє покликання на місію помилкою?

Через два роки після того, як я почав здобувати ступінь з актуарної та фінансової математики, у мене з’явилося сильне спонукання поїхати на місію. Я вирішив служити, хоча потенційно втрачав певні курси в коледжі, які треба було брати послідовно.

Через деякий час я прочитав про своє місіонерське покликання до Центральної місії Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта. Той момент здавався мені нереальним. Я не знав нікого, хто служив у Солт-Лейк-Сіті. Я подумав, що, можливо, відкрив не те покликання на місію. Коли я прибув до Солт-Лейк-Сіті, то відчув, що забув усе, що знав. Я їхав на велосипеді по снігу, навіть не уявляючи, як бути місіонером. З огляду на відмінність культури і клімату, Солт-Лейк-Сіті здавався настільки ж відмінним від ПАР, як і вся та відстань, яку я подолав, щоб приїхати сюди.

У першому місці служіння на місії ми з напарником відвідали члена Церкви на ім’я Кріс Руппел, який запросив нас на обід. Він запитав, чи знається хтось із нас на музиці. Мій напарник сказав, що я граю на піаніно і співаю, тож я заспівав пісню для всієї сім’ї. Потім сталося щось дивовижне. Брат Руппел подивився на мене і сказав: “Старійшино Віцціні, якщо ти й надалі так співатимеш, то будеш успішним місіонером”. Я подумав, що приємно було це почути від нього, але не надав цьому великого значення.

Через кілька місяців разом з братом Руппелем я допомагав організувати місіонерський музичний духовний вечір. Після того у кожному місці мого служіння ми вдавалися до тієї ж схеми духовних вечорів. До нас доєднувалося багато учасників — від членів колу до відомих місцевих музикантів і людей інших віросповідань. Ми навчали про Спасителя за допомогою музики тих людей, які відмовилися б слухати урок. Я дізнався, що музика може зворушувати бідних і багатих, освічених і неосвічених.

Моя місія навчила мене, що я можу робити те, що важко. Коли я служив у місцевості, яка знаходилася так далеко і настільки відрізнялася від моєї домівки, я зрозумів, що кожна людина є дитиною Бога. Я бачив чудеса в житті людей на іншому кінці світу, в Юті, і я бачив їх тут, у ПАР. Я знаю, що якщо ми лишень віримо, чудеса можуть статися в житті кожного з нас (див. Мормон 9:15–21).