“Це твій дар”, Ліягона, січень 2025.
Голоси святих останніх днів
Це твій дар
“Небесний Батьку, — молилася я, — який дар я можу розвинути, щоб благословляти Твоїх дітей?”
Будучи молодою жінкою, Яніна отримала натхнення дізнатися, що спів — це дар, який вона може використовувати, аби благословляти інших. Пізніше вона була обрана, щоб як учасниця з іншої країни співати з Хором скинії під час генеральної конференції (фотографію зроблено у Солт-Лейкській скинії).
Коли Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) у 1999 році відвідував Еквадор, я почула, як він казав: “Що б ви не вирішили робити, робіть це якнайкраще”.
Ще дитиною я дізналася, що Бог дає нам дари, які дозволяють благословляти інших (див. Мороній 10:8–18). Я молилася: “Небесний Батьку, який дар я можу розвинути, щоб благословляти Твоїх дітей?”
У 16 років я почала навчатися співу. До цього мене підштовхнула керівниця місцевої консерваторії. “У тебе прекрасний голос”, — сказала вона мені.
Коли після мого першого вокального виступу глядачі аплодували, на думку чітко прийшла фраза: “Це твій дар”. Я плакала, бо отримала відповідь на свою молитву. Однак у моїй країні музикантам важко заробляти на прожиття. Проте я знала, що Господь готує шлях. Тож я продовжувала навчатися співу, прагнучи стати найкращою, наскільки це для мене можливо.
Коли мені було 19 років, я отримала стипендію на навчання за кордоном. Однак ця можливість і подібні шанси не здійснилися. Озираючись назад, я розумію, що Господь хотів, аби я залишалася в Еквадорі.
Люди казали, що у мене немає майбутнього у музичній кар’єрі, бо я не маю престижної закордонної освіти, багатства і моє ім’я нікому не відоме. Однак я знала, що у Бога є план для мене, тож я спрямувала свій талант на служіння в Церкві, де організовувала хори, диригувала і намагалася надихати інших розвивати їхні дари й таланти.
Пізніше, коли мені запропонували роботу на телебаченні, мене непокоїло те, що в індустрії розваг є багато усіляких спокус. Але відповідь на мої молитви була такою: “Погоджуйся на роботу й покажи, що ти можеш бути мисткинею, не йдучи на компроміс зі своїми нормами”.
Я працювала асистенткою художнього продюсера на телебаченні, помічницею хорового керівника Симфонічного хору Гуаякіля та членкинею правління Еквадорського будинку культури провінції Гуаяс.
Я свідчу, що ми можемо здійснювати наші мрії, не жертвуючи своїми принципами. Сьогодні моє ім’я добре знають у моїй країні і в моїй професійній сфері завдяки моєму зобов’язанню жити за євангелією і розвивати дари, дані Небесним Батьком.
Коли ми виконуємо волю нашого Батька, неможливе стає можливим (див. Матвій 19:26). Я знаю, що Він любить нас і хоче допомогти нам розвивати свої дари, щоб благословляти інших.