З рубрики Щотижневі послання для дорослої молоді
Найкращий день в історії затьмарює всі наші найгірші дні
Воскресіння Ісуса Христа ― це не просто епізод в історії. Для мене воно є щоденним джерелом надії.
Чи був у вашому житті такий момент, коли повністю змінювалося ваше життя, ― момент, коли, здавалося, що все руйнується? У мене був, і я нічого не могла зробити, щоб зупинити це.
Якусь мить ми з братами і сестрами сиділи на дивані у вітальні, тихенько чекаючи. А наступної миті мені здалося, що весь мій світ руйнується.
Недбале пояснення тата його рішення подати на розлучення суперечило усьому, що, як мені здавалося, я знала. Я думала, що ми щаслива сімʼя. Я вважала, що щоденне вивчення Писань і сімейна молитва мають тримати нас разом.
З того часу багато що змінилося. Мої щасливі спогади дитинства почали тьмяніти. Мій батько знову одружився, а моя мама знову вийшла заміж. Мої брати і сестри почали вибирати чиюсь сторону.
Я думала про те, що ж сталося в моєму житті.
День, коли ми зобовʼязуємося йти за Христом
Це здавалося таким несправедливим ― чому чиєсь рішення руйнувало моє життя?
Чи справді це так? Якийсь час розлучення батьків здавалося найбільш значущим днем у моєму житті. Але виступ старійшини Дітера Ф. Ухтдорфа, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, спонукав мене подивитися на це інакше.
Він навчав: “Найважливішим днем в історії людства був день, коли Ісус Христос, живий Син Божий, здобув перемогу над смертю і гріхом для всіх Божих дітей”.
Потім він додав, що найважливіший день у нашому житті ― це день, коли ми зобовʼязуємося йти за Ісусом Христом, ― день, який, як він сподівається, повторюватиметься “знову і знову протягом нашого життя”.
Отже, так, хоча розлучення моїх батьків дійсно змінило моє життя, Спокута Ісуса Христа змінила траєкторію історії людства. І це ще не все; я зрозуміла, що завдяки подіям Великодня Христос може змінювати траєкторію мого життя ― кожного дня.
Відновлення надії
Налагоджуючи своє життя після розлучення батьків, я зрозуміла, що Ісус Христос дійсно є основним джерелом миру і надії.
Апостол Павло назвав Христа “Первосвященником майбутнього доброго” (Євреям 9:11). До Його приходу первосвященники приносили в жертву тварин, що було подобою Його майбутньої жертви. Потім Ісус Христос віддав Своє життя як нескінченну спокутну жертву, назавжди викупивши нас від гріха і смерті та спрямувавши нас до надії на воскресіння і вічне життя. Завдяки Його жертві ми можемо бути впевнені, що в цьому житті і в житті прийдешньому до нас прийде щось хороше.
Це запевнення ― що моє майбутнє буде яскравішим, ніж мої нинішні обставини, ― дало мені надію, необхідну, щоб іти вперед. Для мене Великдень ― це святкування тієї надії.
У день розпʼяття Христа надія, здавалося, зникла. Старійшина Джозеф Б. Віртлін (1917–2008), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Я думаю, що з усіх днів від початку історії цього світу та пʼятниця була найчорнішою”.
Він продовжив:
“У кожного з нас будуть свої пʼятниці ― ті дні, коли сам Всесвіт здається зруйнованим, а уламки нашого світу лежать навколо нас шматками…
Але я свідчу вам у ім’я Того, Хто подолав смерть: неділя настане!”
Та перша Великодня неділя дійсно настала, прогнавши темряву попередніх днів. Воскресіння Христа відновлювало надію Його учням в усі віки. Ця надія може приходити в наше повсякденне життя.
Зцілення того, що розбите
Старійшина Герріт В. Гонг, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “[Ісус Христос] живе ― не тільки тоді, але й зараз; не для декого, але для всіх. Він прийшов і приходить, щоб зцілити зламаних серцем, визволити полонених, дати незрячим прозріння і відпустити на волю помучених. Це ― кожен з нас. Його викупительні обіцяння стосуються, без різниці, нашого минулого, нашого теперішнього або занепокоєнь щодо нашого майбутнього”.
Зцілююча сила Христа є реальною. Упродовж багатьох років я не розмовляла з татом. Я намагалася забути те, що він зробив. Я благала, щоб благодать Христа допомогла мені позбутися гніву. Дух допоміг мені зрозуміти, що мені слід робити, і згодом я змогла його пробачити. Наші стосунки, які поки що тільки відновлюються, наповнилися новим життям.
Великдень є нагадуванням про те, що завдяки Ісусу Христу надія переможе відчай, життя переможе смерть, а світло переможе темряву. Моє життя формується прийнятим мною рішенням йти за Ним, а не рішенням, яке прийняте кимось іншим.
Колись у всіх нас настануть моменти, які змінять наше життя. Краса євангелії у знанні, що не ці дні є найважливішими. Найважливіший день вже відбувся, і ми можемо проживати його щодня.