Щотижневі послання для дорослої молоді
3 євангельські істини, які дають мені надію, коли світ здається безнадійним
Щотижневі послання для дорослої молоді, квітень 2026


З рубрики Щотижневі послання для дорослої молоді

3 євангельські істини, які дають мені надію, коли світ здається безнадійним

Євангельські істини можуть завжди давати нам надію, коли ми відчуваємо невпевненість.

рука, яка відсовує завісу і впускає світло всередину

Коли у 18-річному віці я вперше натрапила на термін “мормони” в інтернеті, майже все, що я прочитала, було негативним. Але щось в їхній вірі все одно привабило мене. У той час я була далеко від дому і відчувала тривогу за своє майбутнє.

Я виросла християнкою, але в моїй церкві не було чітко структурованого вчення, і я відчувала, що мені чогось не вистачає. Тож я вирішила вивчати різні релігії і захотіла дізнатися більше також про цю релігію.

Невдовзі я знайшла сторінку “Прийдіть до Христа” і більше дізналася про Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я зрозуміла, що вона відрізнялася від того, що я вивчала раніше. Коли я зустрілася з місіонерами, то відчула, що доктрина, якої вони мене навчають, є правильною.

Євангельські істини навчили мене, що ми, учні Ісуса Христа, завжди можемо мати надію. Ось лише три з цих істин.

1. Миротворці змінюють світ

Коли мої батьки дізналися, що я зустрічаюся з місіонерами, вони заборонили їм приходити у наш дім. Вони не хотіли, щоб я охристилась, а коли дізналися, що в мене є примірник Книги Мормона, то між нами виникла суперечка і цей мій примірник знищили. Я була у розпачі.

Але я думала про те, як відреагує на це Спаситель, і вирішила зберігати тишу і спокій.

Я хотіла виконувати пораду Президента Рассела М. Нельсона (1924–2025) “зробити вибір бути миротворц[ем] ― тепер і завжди”.

Я знаю, що Спаситель допоміг мені відреагувати на дії моєї сімʼї зі співчуттям, а не з гнівом.

Коли я охристилася, то, на мій подив, батьки вибачилися переді мною. Вони були зворушені моєю реакцією на те, що вони знищили мою Книгу Мормона, і ми відновили наші стосунки.

Це показало мені, як милосердя може змінювати людей. Коли хтось діє вороже, але отримує любов у відповідь, ця любов може змінити його.

2. Господь знає про нас

Хоч я й знайшла істину, яку шукала, моє майбутнє все ще було непевним. Я почувалася самотньо.

Одного разу після відвідування інституту я вирішила помолитися про допомогу, щоб знайти хороших друзів, які наближатимуть мене до Христа. Через кілька місяців я зрозуміла, що мене оточують люди, які допомагали мені духовно. То були не просто випадкові друзі, а люди, які любили й підтримували мене.

У той час мене заохочували служити на місії, але я вагалася з багатьох причин. Однієї ночі мені наснилося, що я служу на місії в Домініканській Республіці. У цьому яскравому сні я служила іншим і відчувала до них дуже велику любов.

Прокинувшись, я почала сумувати за людьми, яких ніколи не зустрічала, і місцем, де ніколи не бувала. Я відчувала, що мені потрібно знайти людей, які шукали надію і скерування. Тож я подала свої документи.

Коли я отримала своє покликання і прочитала його, то була просто шокована і розсміялася. Мене покликали служити в Домініканській Республіці ― там, де я мріяла!

І знову я зрозуміла, що Господь мене скеровує. Служіння на місії вимагало великої жертви, але я вірила, що Бог підготує для мене шлях. Буває страшно, коли не бачиш ясного шляху попереду, але знання, що Він знає мене, дає мені надію, необхідну, щоб іти вперед.

3. Ми завжди можемо мати надію на Христа

Ось слова з Писань, які втішають мене, вони належать апостолу Павлу:

“Надією-бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?

А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю”…

“Тим, хто любить Бога,… усе допомагає на добре” (Римлянам 8:24–25, 28).

Надія ― це вияв віри. Навіть якщо ми не бачимо негайних змін і не знаємо, як усе обернеться, але маємо надію на Божі обіцяння, Він завжди буде працювати за лаштунками, скеровуючи нас до чудових благословень.

Я все ще навчаюся, але знаю, що Ісус Христос дає мені силу йти за Ним. Він допомагає мені любити інших, навіть коли це важко. Він навчає мене бути терпеливою і довіряти Його розкладу. Та найважливіше те, що Він дає мені надію ― не лише для мого життя зараз, але також і для майбутнього.

Хоч світ і сповнений безнадії, я вірю, що Він може дати таку ж надію і вам.