Благословляти всі сім’ї землі

Старійшині Брюсу С. Хейфену, почесному сімдесятнику, якось зателефонував редактор національного журналу новин. Редактор хотів поговорити про нещодавню книгу, в якій досліджувалася історія вірувань різних релігій про небеса.

“Автори дослідження з’ясували, що більшість людей прагне повернутися на небеса — разом із сім’ями, — писав старійшина Хейфен. — І хоча багато людей досі вірять у життя після смерті, вічну любов і возз’єднання сімей на небесах, “більшість християнських церков не знають, як задовольнити це внутрішнє прагнення”. Єдиним винятком є Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

У відновленій Церкві Спасителя ми маємо священні храми. Ми укладаємо вічний шлюб, маємо повноваження запечатувати його, надаючи благословення, що тривають і після фізичної смерті. Ми маємо обіцяння вічного майбутнього з дорогими нам людьми у присутності Батька і Сина. З огляду на все це автори дослідження дійшли висновку, що концепція небес, яку сформулювали святі останніх днів, є найповнішою і, я б додав, найщасливішою.

“Яке відкриття! — зазначив старійшина Хейфен. — Більшість людей у наш час прагнуть мати вічні сім’ї, а [відновлена євангелія Ісуса Христа] задовольняє це прагнення краще, ніж будь-який інший відомий набір ідей [або релігійних віровчень]. Я хотів би, щоб увесь світ почув, як [наші] діти співають про радісну новину: “Може сім’я святих жити вічно”.

Сім’ї — це не просто зручний устрій суспільства. Вони є вічним зразком небес. Сім’я є “центральною частиною Творцевого плану для вічної долі Його дітей”. Як навчав нас президент Рассел М. Нельсон: “[Господь] створив землю, щоб ми отримали фізичне тіло і створили сім’ї. Він заснував Свою Церкву, щоб підносити сім’ї. Він дав храми, щоб сім’ї могли бути вічними”.

Але ми хочемо, щоб сім’ї були сильними не лише для того, щоб мати вічну долю. Сім’я є важливою, якщо ми хочемо бути щасливими у земному житті. Наш Небесний Батько, Який досконало знає, що приносить щастя зараз і у вічності, посилає Своїх дітей у сім’ї — якими б недосконалими вони не були — і запрошує нас створювати та плекати сильні сім’ї. Звичайно, “через недієздатність, смерть чи інші обставини може виникнути потреба в індивідуальній адаптації”. Але ніщо не може замінити основних, божественно призначених обов’язків чоловіка і дружини, батька і матері.

Дослідження “біологічних сімей, де присутні батько і мати”, продовжують показувати, що сім’я є незамінною у збереженні “глибоких уз любові й прихильності”. Це “найсприятливіше середовище для становлення стабільних, добре пристосованих і соціально свідомих особистостей”.

Звичайно ж, нас не повинно дивувати, що настільки важливий аспект Божого плану зазнаватиме спротиву. Сатана ніколи не був прихильником сім’ї, і його зусилля стають все більш рішучими, бо він знає, “що короткий час має” (Об’явлення 12:12). Як сказав президент М. Рассел Баллард (1928–2023), діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Сатана знає, що найпевніший та найефективніший спосіб зруйнувати роботу Господа — це зменшити ефективність сім’ї та святість домівки”.

Знаючи те, що ми знаємо про вічну сім’ю Бога, Його план для Його дітей і вічну важливість сімейних стосунків, нам слід бути серед найневтомніших захисників сім’ї у світі.

Як це здійснити?

Президент Даллін Х. Оукс дав таку пораду: “Проголошенням про сім’ю Господь хоче ще раз привернути нашу увагу до євангельських істин, яких нам необхідно дотримуватися з огляду на сьогоденні виклики, що стоять перед сім’єю”.

У нашому особистому житті ми можемо робити “мале і просте” (Алма 37:6), що зміцнює сімейні стосунки. Зокрема ми можемо дотримуватися принципів щасливих сімей та шлюбів, про які йдеться в Проголошенні про сім’ю, а саме “принципів віри, молитви, покаяння, прощення, поваги, любові, співчуття, праці, а також здорового відпочинку”. Якою б не була наша теперішня сімейна ситуація, ми можемо показувати своїми діями, що сімейні стосунки є для нас вічно важливими.

Як “свідом[і] громадян[и]” у наших громадах ми можемо “сприяти заходам, спрямованим на збереження і зміцнення сімʼї”.

Ми є завітним народом Господа в останні дні. Ми є спадкоємцями обіцянь, даних Аврааму, Ісаку та Якову ,— обіцянь, що безпосередньо стосуються сімей. Ці обіцяння супроводжуються священним закликом благословити “всі [сім’ї] землі”. Один із найважливіших шляхів здійснення цього — жити за вічною істиною, що “сім’ю встановлено Богом” і що “обряди, які виконуються у святих храмах, і священні завіти, які там укладаються, дають можливість людям повернутися у присутність Бога, а сімʼям — обʼєднатися навічно”, а також захищати цю істину та проповідувати її.

Коли ми з сестрою Ухтдорф спостерігаємо, як члени нашої сім’ї укладають священні завіти з люблячим, вічним Небесним Батьком, наші серця сповнюються радістю і вдячністю. Ми радіємо не лише дивлячись на своїх дітей та їхніх дітей, але також думаючи про наших батьків та їхніх батьків. Ми з глибокою любов’ю розмірковуємо про те, як євангельські завіти об’єднують нас через покоління. Це подібно до того, як побачити “драбин[у,] поставлен[у] на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній” (Буття 28:12).

Благословення, які Господь пообіцяв Якову уві сні, поширюються на всіх Його завітних дітей, зокрема на вас і мене. Те саме, що Господь зробив для Якова, Він зробить для нас “у день [нашого] утиску” (Буття 35:3), якщо ми виберемо Його.

“Ось, — сказав Господь, — Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш… бо Я не покину тебе” (Буття 28:15).

Подібно до Якова, усім нам потрібно перетнути пустиню. Іноді здається, що до обіцяних благословень дуже далеко. Коли перед нами постають серйозні проблеми чи випробування, ми можемо сумніватися в любові Господа. Ми можемо навіть відчувати, що Бог покинув нас. Попри наші найкращі намагання бути відданими учнями, ми можемо відчувати, що не отримуємо благословень, на які сподівалися.

Брати і сестри, дорогі друзі, шлях завітів — це радісний шлях, хоча іноді він може бути зволожений сльозами. Якщо ви відчуваєте, що якісь аспекти плану щастя ще не здійснилися у вашому житті, будь ласка, вірте, що Господь дбає про вас і благословить вас у Свій належний час, відповідно до Його мудрості.

Віра в Ісуса Христа і Його обіцяння надихає нас дивитися вперед, а не назад. Завдяки Йому наше майбутнє не повинно бути в полоні того, що сталося в минулому або заважає нам бачити його саме зараз. Так, ми всі так чи інакше зазнали чи зазнаємо ран. Але ми віримо у Великого Цілителя. Насправді, ми довіряємо Йому настільки, що приймаємо Його обіцяння, цілковито “віру[ємо] в них”, навіть коли до них ще далеко (Євреям 11:13).

“Нагадаю нам усім, що у Господній спосіб і час жодне з благословень не буде утримано від Його вірних святих — сказав Президент Нельсон. — Господь судитиме і нагородить кожну людину відповідно до бажань її серця і її діянь”.

Я обіцяю, що коли ми дотримуємося плану Небесного Батька для сімей і розповідаємо про нього, Бог буде з нами, підтримуватиме нас і буде поруч на земному шляху. Він ніколи не залишить нас на самоті, і особливо в часи випробувань у нашому житті та в житті близьких нам людей. Він понесе нас, підніме і приведе на обіцяну землю, де ми будемо мати повноту радості з Ним, з Його Сином, Ісусом Христом, і з нашими сім’ями — вічно.