Випромінювати світло Христа — роздуми про мого тата

Ілюстрація Девіда Гріна

Можливо, є хтось, хто перейшов по той бік завіси — людина, про яку ви думаєте трохи більше в грудні та на Різдво.

Для мене це мій тато. Він народився в грудні. Він помер відразу після Різдва майже 18 років тому.

Татові доводилося постійно їздити у відрядження, поки він працював.

Він подорожував літаком ще до того, як з’явилися навушники чи беруші. На задній поверхні спинки крісла перед ним не було екрана. Ніяких онлайн-розваг. Ні мобільного телефону, ні планшета, ні ноутбука.

У ті дні, аби якось скоротати час, було лише три варіанти: спати; читати книгу, журнал або газету; чи розмовляти з людиною, яка сидить поруч.

Мій тато завжди вибирав третє.

Після кожної поїздки він повертався додому з розповіддю про людину, яка сиділа поруч з ним. Про її історію життя!

Я не знаю, наскільки мій тато розповідав про себе. Але він мав надзвичайну здібність — дар слухати. Люди почувалися з ним затишно. Настільки затишно, що ділилися своїми особистими історіями — душевним болем, перемогами і всім, що було між цим.

І оскільки мій тато завжди був оптимістом, справжнім учнем Ісуса Христа, я знаю, що люди після спілкування з ним у літаку відчували, що їх знають, їх почули, їх люблять; вони почувалися щасливими й більш оптимістичними, ніж до посадки в літак.

Мій батько вірив у те, про що якось написав старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Той самий Бог, Який за тисячі років до народження Дитяти помістив зорю на її точну орбіту, щоб вона засяяла над Віфлеємом, з не меншою турботою розміщує кожного з нас на життєвих орбітах інших людей. І робить це для того, щоб ми, якщо забажаємо, могли осяювати власний життєвий шлях — світлом, яке не лише веде інших, а й зігріває їх”.

Іншим разом старійшина Максвелл висловив цю думку так: “[Боже] планування і точність стосуються не лише астрофізичних орбіт, але й орбіт людського життя… Подібно до Різдвяної зірки, кожен з нас, якщо залишається вірним, має визначену орбіту”.

Чи звернете ви увагу на людей у своїй орбіті?

Кого помістив на вашому шляху Сам Бог Всесвіту?

Як ви, учні Ісуса Христа, можете більш цілеспрямовано зігрівати їх і освітлювати їм шлях?

Джерело всього світла — наш Спаситель, Ісус Христос — просить нас, щоб ми випромінювали світло, яке отримуємо від Нього (див. Матвій 5:14–16; 3 Нефій 12:14–16). Один зі способів, у який ми це можемо робити — звертати увагу на людей навколо нас. Помічайте людей. Слухайте їх. Любіть їх. Наше світло сяє яскравіше, коли ми любимо так, як любив Ісус.

У цю пору, коли ми святкуємо народження Того, Хто є джерелом усього світла, я висловлюю своє переконання, що Він знає кожного з нас особисто і любить кожного. Він не лише освітлює шлях, але Своєю нескінченною і глибоко особистою Спокутою Він прокладає шлях додому.