Моя мама мала рацію

Коли мені було 13 років, моя мама дуже захворіла. У неї виявили рак на останній стадії, і за прогнозом лікарів їй залишилося жити шість місяців. Мій батько не хотів, щоб ми, діти, знали про це, тому я не знав, наскільки вона хвора, доки їй не залишився жити лише місяць.

Я не був достатньо дорослим, щоб зрозуміти, що відбувається, і вагався, чи слід відвідувати її в лікарні. Мій єпископ заохочував мене принести їй причастя, але я не хотів. Я думав, що вона скоро повернеться додому. Але єпископ наполягав, бо знав, що у неї залишилося не так багато часу.

Коли я нарешті прийшов, мій єпископ благословив причастя і я прислужив його своїй мамі. Вона була настільки хвора, що майже не розмовляла. Але вона сказала мені: “Не відпускай жезл із заліза” (див. 1 Нефій 8:19–20, 24, 30).

Моя мама невдовзі померла, але я пам’ятав її останні слова, звернені до мене. Виконання її поради благословило моє життя.

Пізніше я запропонував свою допомогу двом родичам, які жили неподалік і переживали труднощі. Вони прийняли мою допомогу і переселилися у мій дім.

Однак у мене не було коштів, щоб забезпечувати нас. Тож мені доводилося працювати більше, ніж будь-коли, щоб утримувати трьох людей замість одного. Це кардинально змінило моє життя.

Щоб пристосуватися до цих змін, я знав, що мені потрібно виконувати слова моєї матері і міцно триматися за жезл із заліза. Триматися за жезл із заліза означає пам’ятати Спасителя і вивчати слово Бога. Мені потрібно було показувати хороший приклад, більше спілкуватися з Богом і щодня вивчати Писання. Тож ми почали вивчати Писання разом. Невдовзі Дух почав сильно відчуватися в нашому домі.

Найпродуктивніші й найпрекрасніші періоди в моєму житті наставали тоді, коли я тримався за жезл із заліза. Я також зрозумів: “якщо ви будете триматися за жезл із заліза, Ісус Христос буде підтримувати вас. Він вестиме вас, і Він буде навчати вас”.