Завіти, сила та обіцяння

Старійшина Рональд А. Разбанд

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Храм відіграє ключову роль в отриманні сили й захисту, обіцяних вірним перед Другим пришестям Господа Ісуса Христа.

ілюстрація того, як Джозеф Сміт стоїть перед Кертлендським храмом

У травні 1833 року мій прапрадід Ейсахель Перрі та декілька його друзів подорожували з північної частини штату Нью-Йорк до Кертленда, шт. Огайо. Вони не були членами щойно відновленої Церкви, але хотіли зустрітися з пророком Джозефом Смітом. Вони прибули якраз вчасно, щоб узяти участь у першій нараді, на якій обговорювалося питання будівництва Кертлендського храму.

На самому початку наради пророк пояснив, що буде необхідно для будівництва храму. Потім він закликав присутніх висловити свої почуття стосовно такої великої справи. Більшість відповіла, що Церква надто бідна, щоб узятися за таке завдання. Вони запропонували звести меншу, не таку дорогу будівлю.

Під час обговорення дідусь Перрі та його друзі зібралися кучніше, дістали свої гроші і підрахували їх. Чи мали вони достатньо, щоб оплатити зворотний шлях і зробити свій внесок у будівництво храму? Через кілька хвилин мій дідусь підійшов до Джозефа Сміта, дістав п’ятидоларову золоту монету і подав її Пророкові. (Така монета сьогодні коштувала б сотні доларів!)

Джозеф став перед радою і підняв монету. Потім із завзяттям він сказав, що “робота розпочалася, і дім [Господа] буде збудовано за зразком, представленим” Господом Ісусом Христом.

Сім’я Перрі невдовзі приєдналася до Церкви в Кертленді, через кілька років отримала храмові благословення у храмі в Наву і пізніше перетнула рівнини до Юти.

На час освячення Кертлендського храму в 1836 році він був надто малий, щоб вмістити всіх святих останніх днів, які хотіли бути присутніми на його освяченні. Із зростанням Церкви зростала й кількість святих, які мали відвідувати збори просто неба. Президент Джеймс Е. Фауст (1920–2007), який служив моїм президентом колу, коли я був юнаком, і наставником, коли мене покликали генеральним авторитетом у 2007 році, висловив таку думку стосовно другого храму Церкви:

“До того як храм у Наву було побудовано в 1846 р., святі проводили збори просто неба, часто біля храму, щоб послухати виступи Джозефа та інших провідників Церкви. Іноді ці збори відвідували тисячі” людей — іноді навіть у негоду.

“Як відзначив з притаманним йому гумором [старійшина] Джордж А. Сміт: “У дні пророка Джозефа… [Церква] найкраще процвітала просто неба”.

Ми вдячні за те, що в наші дні Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів процвітає просто неба, у приміщеннях та по всьому світу. Цей розквіт також означає будівництво храмів небаченими раніше темпами “за представленим зразком” — зразком, який завжди містив благословення, посвячення, віру і жертвування.

Славетне світло — Кертлендський храм, художник Глен С. Гопкінсон, копіювання заборонено

Навіщо так багато храмів?

“Наші попередники пророкували, що храми густо вкриють землю Північної і Південної Америки, островів Тихого океану, Європи та інших місць, — сказав кілька десятиліть тому Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994). — Якщо цю викупительну роботу потрібно виконувати в такому масштабі, потрібні будуть сотні храмів”.

Президент Рассел М. Нельсон сказав, що сьогодні ми будуємо храми безпрецедентними темпами, “тому що так нам звелів робити Господь. Благословення храму допомагають збирати Ізраїль по обидва боки завіси. Ці благословення також допомагають підготувати народ, який допоможе підготувати світ до Другого пришестя Господа!”

У молитві освячення Кертлендського храму Джозеф Сміт молився, “щоб усі люди, які входитимуть на поріг Господнього дому, могли відчувати Твою силу…

І ми просимо Тебе, Святий Батьку, щоб Твої слуги могли йти з цього дому, озброєні Твоєю силою, і щоб Твоє імʼя було на них і Твоя слава оточувала їх, і щоб Твої ангели взяли їх під опіку” (Учення і Завіти 109:13, 22; курсив додано; див. також вірш 23).

Коли я читаю ці вірші, то згадую видіння Нефія про останні дні. Зверніть увагу на подібність у словах: “І сталося, що я, Нефій, побачив, як сила Агнця Божого сходила на святих церкви Агнця, і на завітний народ Господа, який був розсіяний по всьому лицю землі; і були вони озброєні праведністю і силою Бога у великій славі” (1 Нефій 14:14; курсив додано).

Я вірю, що храми останніх днів відіграють важливу роль у здійсненні пророцтва Нефія і відіграють центральну роль у наданні захисту й сили, обіцяних вірним перед Другим пришестям.

Багато років тому, коли я служив єпископом в університетському приході, на мене особливе враження справила одна молода жінка з мого приходу. Вона досі справляє на мене враження. Ви знаєте її як президентку Емілі Белл Фрімен, генеральну президентку Товариства молодих жінок. У нещодавньому виступі на генеральній конференції вона навчала, що завдяки храму Ісус Христос піднімає нас на вищий духовний рівень.

“Щоразу, коли я переступаю поріг Його дому, я глибше відчуваю завітні стосунки з Ним, — сказала президентка Фрімен. — Мене освячено Його Духом, наділено Його силою і рукопокладено будувати Його царство”.

Обіцяна сила

Президент Нельсон часто говорив про силу Ісуса Христа, доступну через храмові завіти. “Брати на себе ярмо Спасителя, поєднуючи себе з Ним, означає, що Він зміцнюватиме вас і ви матимете доступ до Його викупительної сили”, — сказав він. Президент Нельсон також навчав:

“Якщо ми дотримуємося своїх храмових завітів, то отримуємо більший доступ до Господньої зміцнювальної сили. У храмі ми отримуємо захист від бур, що вирують у світі”.

“Необхідні обряди [Спасителя] поєднують нас із Ним через священні завіти священства. Отже, якщо ми дотримуємося наших завітів, Він наділяє нас Своєю зцілюючою, зміцнюючою силою. І, о як же нам знадобиться Його сила у дні, що чекають попереду”.

“Моральна і духовна сила, яка потрібна нашому народу прямо зараз і на майбутні дні, — це сила Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа. Ми отримуємо доступ до Їхньої сили, укладаючи з Ними завіти і дотримуючись їх”.

Небесна сила має значення, брати і сестри, оскільки ми живемо у дуже злочестивому світі. Без цієї сили ми не зможемо “витерп[іти] день Його прибуття” або “всто[яти], коли Він з’явиться” (Малахія 3:2). Ми не знаємо, коли настане той день, але Його посланця вже послано, щоб “приготу[вати] дорогу” для Його пришестя (Малахія 3:1). Тим часом світ не буде спокійним місцем у міру наближення цього дня.

Нам потрібна сила, обіцяна вірним, аби допомагати нам:

зробити так, щоб Бог був понад усе в нашому житті;
покаятися і наближатися до Господа;
благословляти, втішати, скеровувати і служити;
“долати наші труднощі та спокуси і витерпіти страждання” (див. Мосія 3:19);
знаходити мир і радість у Христі, йдучи шляхом завітів;
приготуватися до “дня спалення” і “лиха злочестивих” (Учення і Завіти 109:46);
завершити Господню роботу до Його Другого пришестя.

Фотографія купола храму в Тусоні, шт. Аризона, зроблена Джеймсом Вітні Янгом

Вартові спасіння

Робота і слава Небесного Батька — “здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Moйсей 1:39). Кожний храм стоїть як земний вартовий Божого плану спасіння, вказуючи на центральну роль Спасителя у цій роботі й славі.

Озброєні Його силою, кожен чоловік і кожна жінка — одружені вони чи ні, — які уклали храмові завіти і віддано дотримуються їх, будуть благословенні в цьому житті та в житті прийдешньому.

Президент Нельсон пообіцяв: “Мета, досягнути якої бажає кожен з нас, — це бути обдарованими силою в домі Господа, запечататися із сім’єю, бути вірними укладеним у храмі завітам, які дадуть нам змогу отримати найбільший дар від Бога — вічне життя. Храмові обряди і завіти, які ви там укладаєте, є ключем до зміцнення вашого життя, шлюбу й сім’ї, а також вашої здатності протистояти атакам супротивника. Ваше храмове поклоніння і служіння там заради ваших предків благословить вас більшою здатністю отримувати особисте одкровення, спокоєм та зміцнить ваше зобов’язання залишатися на шляху завітів”.

Як апостол Господа Ісуса Христа я свідчу, що все це істина.