“Бачити в них хороше”, Ліягона, жовт. 2025.
Жінки завіту
Бачити в них хороше
Служіння підопічним — це не просто програма; це божественний процес, завдяки якому Бог благословляє і змінює серця Своїх дітей.
Чи бувало так, що хтось вами по-справжньому переймався? У нас виникає велике бажання щось робити, коли ми знаємо, що комусь справді не байдуже до нас, що нас люблять і в нас вірять. Я стала художницею, бо мама вважала мене талановитою. Вона вірила в мене не лише тоді, коли мені щось вдавалося. Коли я помилялася, вона все одно бачила в мені хороше.
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що “проникливість у своєму найвищому прояві полягає в тому, щоб бачити в іншій людині те хороше, чого вона ніколи не помічала в собі, і допомагати їй виявляти і розвивати це в собі”.
Це те, що наш Небесний Батько робить для нас кожного дня. Він бачить те хороше, чого ми, можливо, не бачимо в собі, і з любов’ю та терпінням допомагає нам це розвивати, і допомагає нам стати, як Його Син. Спаситель показує нам, як бачити щось хороше і допомагати іншим розвивати це вміння. Він з любов’ю і цілеспрямованістю навчав Петра і Своїх нових апостолів. Він служив людям, яких суспільство вважало грішниками, вигнанцями або нечистими, і надихав їх. Він бачив цінність і надію в тих, які вважалися безнадійними. Він зі співчуттям відгукнувся на благання відчайдушних прокажених. Він не тільки наблизився до них, але також торкнувся і зцілив їх. (Див. Maрк 2:15–17; Лука 5:12–13; Іван 4:4–26.)
Він знав цінність кожної душі і любив людей. Він бачив в них набагато більше, ніж їхні слабкості, гріхи, хвороби і недуги. Він бачив їхні душі і все, чим вони могли і мали потенціал стати. Він навчав їх, зцілював, підбадьорював і закликав сягнути свого потенціалу, йдучи за Ним.
Ми, жінки, які уклали завіти і належимо до Його Церкви, маємо благословення і доручення іти і робити так само (див. Лука 10:37). “Бо ті діяння, які ви бачили, коли Я робив, є тими, які ви теж будете робити” (3 Нефій 27:21). Ми, хто уклали завіти, маємо привілей і благословення допомагати тим, кому служимо, відчувати любов Спасителя і бачити те хороше, що бачить в них Бог, та допомагати їм розвивати це вміння. Це означає любити інших, як любить їх Спаситель (див. Іван 13:34).
Наш Небесний Батько часто допомагає нам зростати і змінюватися на краще, посилаючи в наше життя особливих людей — людей, які приносять Його любов і підтримку та допомагають нам сягнути нашого потенціалу.
Брати-служителі і сестри-служительки мають чудовий привілей і відповідальність, яку беруть на себе, укладаючи завіти, бути тими особливими людьми в Господній роботі. Ми можемо допомагати тим, кому служимо, бачити в собі хороші якості, таланти та риси Христа і допомагати розвивати їх.
Чим більше ми допомагаємо іншим виконати міру їхнього сотворіння, тим більше ми будемо усвідомлювати наш власний потенціал як дітей Бога. Нам потрібно покладатися на Господа, щоб знати потреби Його дітей.
Сестри, у вас є дані Богом ресурси, щоб виконувати цю праведну роботу, спрямовану на піднесення, — зокрема благословення Господньої сили священства, якою ви наділені завдяки дотриманню ваших завітів, а також делеговане повноваження священства, яке поширюється на вас під час виконання покликань і під час служіння підопічним. Ці благословення допомагають отримувати одкровення, необхідне нам, щоб служити у Його спосіб.
Дух може пом’якшувати наші серця, щоб ми бачили інших такими, “якими вони дійсно є” (Яків 4:13), щоб наше бачення не затьмарювалося припущеннями, недбалістю або навіть втомою.
“Сестри-служительки послані від Бога”
Зараз Карен є моєю дорогою подругою. Але я не знала її, поки не стала її сестрою-служителькою. Моєю напарницею у служінні була добра молода жінка на ім’я Елла, яка навчалася у випускному класі школи. Ми отримали доручення служити Карен, коли вона тільки-но почала повертатися до Церкви.
Коли ми служили Карен і дізнавалися про її унікальну історію та потреби, ми з Еллою відчули натхнення запросити її до храму. Для цього Елла застосувала свої технічні навички, щоб вирішити проблеми з церковним онлайн акаунтом Карен, аби вона могла сплатити свою десятину і запланувати відвідування храму. А я повезла її, щоб купити нове храмове вбрання і допомогла їй почуватися спокійно перед відвідуванням храму. Здавалося, що Карен сяяла і сповнювалася миром та щастям, коли ми з нею сиділи разом у целестіальній кімнаті після сесії.
У Карен були серйозні проблеми зі здоров’ям, але також і неймовірні чудеса у той період, коли ми служили їй. Підтримуючи її в той час, ми всі зміцнювалися в Господі.
Ми запросили її на уроки Товариства допомоги та на Недільну школу й проводили з нею час у неї вдома. Її впевненість у тому, хто вона є і ким хоче стати, надзвичайно зміцнилася. Вона почала бачити хороше в собі.
Коли я запитала Карен, чи можу, як сестра служителька, поділитися цим особливим досвідом, вона сказала: “Звичайно! Нехай усі знають, що є Небесний Батько, Який любить їх!” Вона сказала, що завдяки любові й турботі, які ми з Еллою виявляли їй, вона зрозуміла, що їй когось не вистачало в житті. Вона сказала: “Вони навіть не уявляють, наскільки були для мене потрібними… Сестри-служительки послані від Бога”.
Господь дуже добре знає, чому посилає вас туди, де ви є. Він знає, хто нам потрібен у нашому житті і чому. Якщо ми виявляємо віру в Господа і виконуємо свої доручення в служінні підопічним, Він покаже нам дивовижні благословення Своєї любові й досконало все спланує для нас.
Служіння змінює саму нашу природу
Як діти Бога ми маємо зростати, змінюватися і ставати подібними до наших небесних батьків. А служіння з любов’ю є каталізатором для досягнення цієї мети. Служіння підопічним — це не просто програма; це божественний процес, за допомогою якого Бог благословляє і змінює серця Своїх дітей: перетворює закам’янілі серця на серця з плоті (див. Єзекіїль 11:19).
Служити — це піклуватися про інших так, як це робив би Спаситель. Це спосіб існування; це шлях нашого Спасителя Ісуса Христа і всіх тих, хто укладає завіт іти за Ним. Він сказав: “Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив” (Іван 13:34).
Коли ми діємо так, як Спаситель, і покладаємося на Нього, змінюється сама наша природа, і ми наближаємося до Нього, щоб одного дня бути гідними повернутися в присутність нашого Небесного Батька.
Президент Рассел М. Нельсон навчав, що “якщо ми стараємося жити за вищими законами Ісуса Христа, наше серце і саме наше єство починає змінюватися. Спаситель піднімає нас над трясовиною цього занепалого світу, благословляючи нас ще більшими милосердям, смиренням, щедрістю, добротою, самодисципліною, миром і спокоєм”.
Жінки завіту допомагають у спосіб Спасителя
Пам’ятаю, як одного вечора їхала прямо з роботи, щоб відвідати одну підопічну сестру. То був важкий день, і я не дуже добре себе почувала. Я відчувала, що мені нічого їй дати і що мені бракувало милосердя. Їдучи машиною, я відчула, що маю промовити коротку молитву з вірою в серці, щоб ця сестра якимось чином отримала те, що їй було потрібно, незважаючи на всі мої недоліки. Коли ми з напарницею розмовляли з цією сестрою про її сім’ю, її напружене життя і те, що ми можемо робити, аби допомогти, я відчула, як в мене вливається Господня любов. Я відчула Його любов до неї, до її сім’ї і до мене.
Під час відвідування ми гралися з її малими дітьми. І того вечора я пішла від неї іншою людиною. Я відчувала в собі енергію і силу. Я знала, що відчула дотик небес у тому домі. Ми всі відчули натхнення завдяки Його любові.
Я сповнилася радістю від того, що люблю цю сестру і що дала їй відчути допомогу Спасителя. Наш досвід у служінні підопічним не завжди приносить задоволення або радість. Так буває з усім, що є важливим, — зазвичай виникають перешкоди. Але коли ви служите, то не жалкуєте, що є Його руками і вухами. Ви не жалкуєте, що принесли Його любов і підтримку.
Президент Нельсон сказав: “Сестри, будь ласка, ніколи не недооцінюйте ту надзвичайну силу, яка є у вас, щоб спонукати інших чинити добро. Це дар, яким наш Небесний Батько наділив кожну завітну жінку”.
Ви є жінками, які уклали завіти в Господній Церкві. Де б ви не жили у світі, ви любите Бога і намагаєтеся жити за своїми завітами та віддавати Йому все, на що здатні. Ви погодилися служити одному і багатьом, аби допомагати, як Спаситель.
Так, дорогі сестри, якщо колись і була потрібна допомога на землі, то це зараз. Потреба є великою на всіх рівнях і в усіх місцях. І Господь помістив вас саме у вашій частині виноградника, щоб нести Свою любов і допомогу Своїм дітям. Кожен добрий вчинок має значення; кожне охоче серце і рука мають значення; кожен вияв любові і терпіння має значення. Те, що ви робите, дійсно має значення.