Ви знатимете, що робити

Мелісса Сміт, шт. Юта, США

У момент великої нужди в одній сім’ї Господь показав мені, що знає про них.

Одного ранку, невдовзі після того як мене покликали президенткою Товариства допомоги, мені подзвонила мати одного з сімейств нашого приходу. Вона розповіла, що втратила роботу, мала проблеми зі здоров’ям та інші труднощі. Було зрозуміло, що сім’я використала останні ресурси. Слухаючи, я подумки молилася, щоб Святий Дух скеровував і направляв мої слова і вчинки.

Я запевнила цю сестру, що зв’яжуся з нашим єпископом і передзвоню їй пізніше того ж дня. Я відчула нагальну потребу допомогти цій сім’ї, особливо дітям. Однак після кількох телефонних дзвінків я дізналася, що весь єпископат і президентство кворуму старійшин поїхали з міста. Оскільки я була новенькою у своєму покликанні, то не знала, що робити.

Помолившись на колінах з проханням про допомогу, я вирішила купити продукти для сім’ї, а вже після повернення єпископа обговорити з ним цю ситуацію. Я також вирішила пожертвувати дещо необхідне. Коли я вже була готова виїжджати машиною, у мене з’явилося чітке безпомилкове відчуття: “Зачекай”. Я дослухалася до спонукання і вийшла з автівки. Через годину в мої вхідні двері постукали.

Надворі стояла вдова з нашого приходу. Вона дала мені два великі пакети з продуктами і сказала: “Сестро Сміт, я знаю, що ви знатимете, що з ними робити”. Потім вона поспіхом спустилася сходами нашого ґанку до своєї машини.

Під впливом Духа мене переповнювала вдячність і ніжні почуття. Господь відповів на мої молитви. Мені пригадався Нефій, який діяв за підказками Духа, бо не знав наперед, що йому слід робити (див. 1 Нефій 4:6).

Коли ми молимося і діємо за тихими, непомітними спонуканнями, то маємо таке запевнення від Господа: “Буде дано вам у той самий час, так, у ту саму мить, що вам слід казати” (Учення і Завіти 100:6) — а іноді й те, що нам слід робити. Господь знав про нагальні й невідкладні потреби цієї сім’ї раніше за мене. Я мала благословення бути свідком лагідної милості Господа, коли ця вдова зробила пожертвування, яке нагодувало сім’ю в годину нужди.

Я вдячна за Небесного Батька, Який забезпечує нас у мить нашої потреби, якщо ми наближаємося до Нього.