Благословення спокою, обіцяного за завітом

Іти з Ним, художниця Єва Тімоті, копіювання заборонено

На уроці Товариства допомоги, який я нещодавно відвідувала, одна дорога сестра сказала, що фраза “завзято займатися” (Учення і Завіти 58:27) змушує її і без того розбурхану душу ще більше хвилюватися. Вона — неймовірна сестра, яка вже робить багато добра і піклується про дуже багатьох людей.

Її почуття відлунюють у серцях багатьох хороших сестер, які сумніваються, чи роблять вони достатньо і чи їхнє приношення є прийнятним.

Я не думаю, що “завзято займатися” означає, що ми додаємо незліченну кількість добрих справ до існуючого списку. Я також не думаю, що це означає, що ми гарячково намагаємося вирішити проблеми світу чи принаймні усі проблеми в наших сферах впливу.

На всесвітньому духовному вечорі Товариства допомоги у березні 2024 року Президент Рассел М. Нельсон благословив нас “мудрістю розрізняти, які є потреби, і не бігти швидше, ніж [нам] під силу”.

Ми, жінки, які уклали завіти, маємо благословення сили Божого священства, якщо шануємо ці завіти. Його сила може допомогти нам покращувати здібності й мудрість, щоб знати, “які є потреби” і “не бігти швидше, ніж [нам] під силу”.

Господь запрошує нас виконувати Його роботу у Його спосіб, що відрізняється від мирського — відрізняється від шаленого темпу, який часто отримує похвалу в надмірно збудженому, перевантаженому справами та виснажливому світі.

Господь описує, як має відбуватися збирання Ізраїля: “Не в поспіху вийдете і не навтеки ви підете, бо піде Господь перед вами, за вами ж Ізраїлів Бог” (Ісая 52:12).

Якщо ми не йдемо поспіхом, це навчає нас, що євангелія Спасителя має на меті принести мир, заспокоєння нашим серцям, тобто спокій, обіцяний за завітом, який приходить внаслідок дотримання вищих законів Ісуса Христа. Президент Рассел М. Нельсон навчав:

“Нагородою за дотримання завітів з Богом є небесна сила — сила, яка зміцнює нас, щоб ми могли краще долати наші труднощі та спокуси і витерпіти страждання. Ця сила полегшує нашу путь. Ті, хто живе за вищими законами Ісуса Христа, мають доступ до Його вищої сили. Тому ті, хто дотримується завітів, можуть відчувати особливий вид спокою, який приходить до них завдяки їхнім завітним стосункам з Богом…

Незважаючи на те, що вирує навколо нас, відволікаючи і перекручуючи правду, ви можете знайти справжній спокій — тобто розраду і мир — навіть коли ви стикнулися з найнеприємнішими проблемами”.

Я знаю, що цей особливий вид спокою приходить тоді, коли ми виконуємо цю роботу не самі. Він приходить, коли ми цілеспрямовано співпрацюємо з Ісусом Христом і отримуємо доступ до Його сили через шанування наших завітів.

Спокій настає, коли ми дозволяємо Йому взяти наші тягарі і коли ми вирішуємо щиро покаятися. Спокій настає, коли ми ввіряємо Йому наші потреби і турботи, і коли ми вибираємо вищі й святіші шляхи. Спокій настає, коли ми приймаємо рішення менше судити одне одного і більше любити одне одного.

Спокій настає, коли ми знаємо, що Бог знає і любить нас. Спокій настає, коли ми знаходимо радість, надаючи Спасителеву допомогу іншим і дозволяючи іншим надавати Його допомогу нам. Спокій приходить, коли ми згадуємо прекрасні благословення, якими Бог милостиво обдаровує нас кожного дня, і обдумуємо їх.

Спокій настає, коли ми поклоняємося в домі Господа. Президент Нельсон запросив нас зробити “храм місцем прихистку і переосмислення” — місцем, де ми знаходимо спокій. Ми виходимо з дому Господа озброєні Його силою і баченням, а також маючи “ангел[ів] навколо [нас], щоб підтримувати [нас]” (Учення і Завіти 84:88).

Спокій, обіцяний за завітом, якого ми так прагнемо, приходить від Ісуса Христа. Він запрошує вас і мене:

“Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, — і Я вас заспокою!

Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене… і знайдете спокій душам своїм (Maтвій 11:28–29; курсив додано).